Під час порятунку поранених загинула бойова медикиня Анастасія Троя
У перший рік повномасштабного вторгнення дівчина оформила академічну відпустку та стала на захист України
18 березня під час евакуації поранених на Донеччині загинула бойова медикиня 1-го стрілецького батальйону 67-ї ОМБр Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» Анастасія Мар'янчук з позивним Троя. Про це стало відомо з соцмереж.
Анастасії було 22 роки. Вона навчалася в Інституті філології КНУ ім. Тараса Шевченка. «У перший рік повномасштабного вторгнення Анастасія оформила академічну відпустку та стала на захист України», – повідомили в навчальному закладі.
«Боляче? Нестерпно! Ховати своїх вихованців — це найболючіше… Подруга Троя виховувалась у моїх таборах Коммандос, була надією, талановитою, щирою, кмітливою, вродливою, дорогою вихованицею… Сьогодні вона загинула, евакуюючи поранених від ворожого вогню», – написала у Facebook Дана Ніка.
Про загибель дівчини в соцмережі також повідомив військовослужбовець Кость Петрович. «У мене просто не вистачає слів! Серце рветься! Пишався тобою! Ти була прикладом для багатьох! Ти була справжньою! Не вберегли … Честь!» – написав він.
Нагадаємо, на фронті загинув майстер спорту міжнародного класу з кікбоксингу Іван Фесенюк.
Крім того, у боях за Україну загинув журналіст Дмитро Сінченко. З 2014 року журналіст долучався до волонтерства для армії, а згодом і сам став військовим-добровольцем.
Раніше повідомлялося, що на фронті загинула співробітниця НАЗК Юлія Шевченко. У перші місяці повномасштабного вторгнення Юлія долучилася до війська. За словами побратимів, вона була заступницею командира з морально-психологічного забезпечення.
Друзі та колеги згадують Юлію як талановиту юристку. У червні військовослужбовиці виповнилося 24 роки. Напередодні загибелі військової до неї на передову приїхали рідні. Про життя загиблої «Главкому» розповів її наречений Тарас Сухенюк та хрещена мама Олена Остафійчук.
Тарас із мамою Юлі Тамарою купили дівчині весільну сукню на похорон. Наречений одягав ту саму омріяну обручку на маленький холодний палець, цілував його, прощаючись назавжди. І в храмі, у якому вони мали вінчатись, коханню всього його життя співали «Вічну пам'ять»…
Коментарі — 0