Його знали як справжнього митця і професіонала. Згадаймо оператора Костянтина Гнітецького

Його знали як справжнього митця і професіонала. Згадаймо оператора Костянтина Гнітецького
У довоєнному житті Костянтин Гнітецький працював у медіа, був талановитим режисером і оператором
фото з відкритих джерел

Друзі та колеги згадують загиблого як «професіонала з великої літери, талановиту, дисципліновану та надзвичайно працьовиту» людину

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Костянтина Гнітецького.

Костянтин Гнітецький мешкав у Рівному, працював відеографом на телеканалі «Суспільне», а з 2020 року – в управлінні культури та туризму Рівненської ОДА, де опікувався діджиталізацією.

Чоловіка мобілізували 5 березня 2023 року. У лавах ЗСУ Костянтин служив телефоністом у взводі зв’язку механізованого батальйону. На захисті країни він стояв чотири місяці. 16 липня внаслідок ворожого мінометного обстрілу біля населеного пункту Діброва на Луганщині життя 49-річного військового обірвалося.

Костянтин Гнітецький пробув на фронті декілька місяців
Костянтин Гнітецький пробув на фронті декілька місяців
фото з відкритих джерел

Друзі і колеги згадують Костянтина як «професіонала з великої літери, талановиту, дисципліновану та надзвичайно працьовиту» людину. 

49-річний Костянтин Гнітецький
49-річний Костянтин Гнітецький
фото з відкритих джерел

Колега Олексій Бухало був знайомий із чоловіком багато років: «Разом робили програму «Так було». Він цікавився історією, краєзнавством. Було приємно і легко з ним працювати. Костя був не лише монтажером, а й професійним режисером. Завжди пропонував свої думки, тобто це було певною мірою співавторство. Він створював свої власні архіви, збирав відео».

Його знали як справжнього митця і професіонала. Згадаймо оператора Костянтина Гнітецького фото 1
фото з відкритих джерел

«Мені дуже пощастило у житті, адже свого часу я працювала з Костянтином. Він монтував мої сюжети. Це надзвичайно світла, талановита людина. Пам'ятаю класний спогад про нього. Його маленька кімнатка, де він монтував, і торба зернят для своїх пацанів – голубів. Вони завжди прилітали до нього. І перед кожним монтажем він неквапливо їх годував. Чому відбувається саме так, що Бог забирає найкращих», – сказала колега Ольга Підгородецька.

Його знали як справжнього митця і професіонала. Згадаймо оператора Костянтина Гнітецького фото 2
фото з відкритих джерел

«Упродовж більш як десятиліття ми з ним щоп’ятниці монтували програму «Телеспорт». Паралельно він монтував і інші телепроєкти як на РОДТРК, так і пізніше на «Суспільне Рівне», де він працював до 2019 року. Це десятки проєктів. Мені він запам’ятався як дуже відповідальний професіонал. Іноді, як мені здавалося, аж занадто. Наприклад, уже вичитані редактором титри він не лінувався сідати й перевіряти зі словником. У нього дрібниць не було. Він був талановитим інженером. Вже працюючи на себе, сам склав телевізійний кран», – зауважив Сергій Татаренко.

Костянтин брав участь у багатьох проєктах, зокрема присвячених культурній спадщині й туристичним об’єктам рідного регіону
Костянтин брав участь у багатьох проєктах, зокрема присвячених культурній спадщині й туристичним об’єктам рідного регіону
фото з відкритих джерел

Прощання із Костянтином Гнітецьким відбулося 22 липня на майдані Незалежності у Рівному. «Велике прохання – знайдіть хтось соняхи для мого Янгола. Він так їх любив…» – зазначила дружина захисника. 

Його знали як справжнього митця і професіонала. Згадаймо оператора Костянтина Гнітецького фото 3
фото з відкритих джерел

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села. 

Читайте також: Воював з окупантами з 2015 року. Згадаймо Ігоря Полякова

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів

Читайте також

40-річний Петро Ковалюк, командир роти вогневої підтримки, загинув 11 січня 2023 року у боях на Донбасі
Покинув викладацьку діяльність, щоб захищати Україну. Згадаймо Петра Ковалюка
Поховали 34-річного Сергія Лакея 29 квітня 2023 року в рідних Дунаївцях на Хмельниччині
Понад рік вважався безвісти зниклим. Згадаймо прикордонника Сергія Лакея
Костянтин Васюк усе своє життя боровся за незалежність та свободу України
Загинув за Україну напередодні Дня незалежності. Згадаймо Костянтина Васюка
Владислав був командиром роти плавальних машин інженерно-саперного батальйону
Зі школи мріяв стати військовим, як батько. Згадаймо 21-річного Владислава Продана
З початком повномасштабної війни Віктор повернувся на фронт
«Герої не вмирають, правда ж, татку?». Згадаймо 55-річного блогера Віктора Суходольського
Коли почалася повномасштабна війна, Сергій Артемов пішов добровольцем до ЗСУ
Залишив справу свого життя та став на захист України. Згадаймо музиканта Сергія Артемова
Віталій Вірста воював з 2016 року
Отримав три контузії та поранення, але повернувся на фронт. Згадаймо Віталія Вірсту
Велика війна застала військового за кордоном на престижній і високооплачуваній роботі
Мріяв стати моряком та побачити світ, але з лайнера повернувся на фронт. Згадаймо Кирила Бабенцова
38-річний закарпатець загинув на фронті під час ворожого обстрілу
Рятував побратимів на передовій. Згадаймо Володимира Вудмаску
Дата публікації новини: