Міжнародна допомога залежатиме від боротьби з тіньовою економікою
Жовтень 2023-го став знаковим для України. Вдруге з початку війни ми не отримали від США додаткового фінансування (вперше – в серпні). Натомість весь місяць пройшов у контексті натяків, що час навчитись збирати податки, викорінювати тінь та боротись з корупцією, яка власне і «харчується» з тіньової економіки. І фактично резонансна стаття у впливовому виданні Time лише стала гучним публічним сигналом, який вже не можна ігнорувати Києву.
Бюджетна арифметика
19 жовтня у першому читанні був прийнятий проєкт держбюджету на 2024 рік, в якому доходи визначені у розмірі 1,746 трлн грн, видатки – 3,308 трлн грн, а різниця (дефіцит) – у 1,593 трлн грн, яка має знову покриватися переважно за рахунок міжнародної допомоги.
У цьому році, за інформацією Мінфіну, макрофінансова допомога від Європейського Союзу становила $16,2 млрд, гранти від США – $10,9 млрд, кошти від МВФ – $3,6 млрд, пільгове фінансування від Канади — $1,8 млрд.
Наступного року, як сподівається депутат з бюджетного комітету Верховної Ради Леся Забуранна, допомога від США становитиме близько $14 млрд. У Мінфіні кажуть, що очікують від ЄС 12,5 млрд євро (чверть від пакету допомоги у 50 млрд євро, розрахованого на чотири роки).
Але це тільки надії. Голова місії МВФ в Україні Гевін Ґрей та заступниця директора Європейського департаменту МВФ Ума Рамакрішнан в інтерв'ю NV заявили, що Україні потрібно «розвивати власні внутрішні ресурси для самофінансування», оскільки «всі розуміють: з часом і поступово міжнародна підтримка зменшуватиметься». Тобто – час «зосередитись на посилення спроможностей збирати доходи – як податкові, так і митні – власними силами». Натяк більш, ніж прозорий.
Своєю чергою Євросоюз, у процесі підготовки до звіту 8 листопада з оцінкою заявки України на членство в ЄС, від якого залежатиме, чи почнуться переговори про вступ, теж натякнув на додаткові умови, пов’язані з боротьбою з корупцією.
Раніше, у звіті Європейської комісії щодо заявки України, містилось конкретніше зауваження, що повноцінне членство у ЄС за наявності десятків схем ухилення від оподаткування буде неможливим.
Американці вирішили піти навпростець. На початку жовтня телеканал CNN оприлюднив інформацію про дипломатичну ноту США, у якій йшлося про необхідність посилити боротьбу з корупцією для того, щоб далі отримувати фінансову допомогу. Майже одночасно видання Politico написало, що адміністрація Джо Байдена набагато більше стурбована корупцією в Україні, ніж визнає публічно. Далі вже була згадана історія з обкладинкою і статтею в Time…
16 жовтня в Україну прибула спецпредставник США з питань економічного відродження екс-міністр торгівлі Пенні Пріцкер, яка, на думку ЗМІ, буде перевіряти витрати американських коштів. Сама Пріцкер підкреслює, що її завдання значно ширше: оцінити стан української економіки та сприяти «прогресу в різних сферах», насамперед у боротьбі з корупцією, від чого залежить «двопартійна підтримка довгострокової допомоги Україні».
А 27 жовтня лідери Словаччини та Угорщини виступили проти пакету допомоги Україні в 50 млрд євро. Нагадаємо, на чверть цієї суми уряд розраховує наступного року.
Що ж відбувається? Все дуже просто: корупція заважає вийняти гроші з тіні, тому донорам доводиться надавати нам більше коштів, ніж вони могли без нашої корупції. А з урахуванням ескалації на Близькому Сході, майбутніх виборів у США та рецесії європейської економіки, ентузіазм щодо виділення Україні багатомільярдної допомоги зменшується.
Тінь, як вона є
За час війни не зменшилася тіньова економіка. Як вона складала за різними оцінками від 20 до 30% ВВП, так і залишилась на цьому рівні.
Як зазначають експерти, саме через війну і зменшення контролю суттєво зросла частка підпільної горілки, сигарет, палива. Згідно з підрахунками «Економічної експертної платформи», у перші три квартали 2023 року в тіні, тобто без сплати податків та акцизів, продавалось від 6 до 12% автомобільного пального (середній три квартали показник – 10%), від 13 до 23% – тютюнових виробів (у середньому – 18%) та від 30 до 47% спиртних напоїв (у середньому – 38%).
На думку керівника фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, лише несплата акцизів та ухилення від ПДФО через зарплати в конвертах спричиняє діру в бюджеті, недонадходження у розмірі 200 млрд грн. Обсяг маніпулювання із податковими накладними це – 1,5 млрд грн щомісяця. За 2022 рік набігло 18 млрд грн. «Скрутки» (фіктивний податковий кредит) минулоріч забрали з бюджету щонайменше 16 млрд грн. «Конвертаційні центри» ще 20 млрд. грн. втрат бюджету за рік.
Обсяг контрабанди можна вирахувати за допомогою нескладної математичної задачі. Зовнішній товарообіг України за січень-вересень – $73,7 млрд. Імпортували товарів на суму $46,6 млрд, а експортували – на $27,1 млрд. При цьому за 9 місяців надходження експортного та імпортного мит склали лише 22,4 млрд грн ($612 млн). Співвідношення податкових платежів до обігу – 0,8%. Маємо наочне підтвердження ухилення від легального розмитнення в надвеликих обсягах. За різними оцінками, втрати бюджету від «сірого» імпорту та контрабанди – близько 100 млрд грн на рік.
Гра поза правилами
Крім економічного, є ще й моральний аспект. Це проблема розриву між тими, хто платить і не платить. Спеціалісти кажуть, що тільки на ринку палива цей показник досягає п’ять-шість разів.
Ілюстрацією такого дисонансу є ситуація у гральному бізнесі. Легальний наразі дає рекордні суми сплачених податків. У вересні було сплачено 1 млрд грн, що на 300 млн грн більше, ніж за весь 2022 рік і вп'ятеро більше, ніж за весь 2021 рік. За серпень 2023 року гральний бізнес заплатив 2,28 млрд грн податків. За дев’ять місяців – 6,65 млрд грн податків. Це в 9,5 раза більше, ніж за весь 2022р.
При цьому нелегальні офлайн- та онлайн-казино, а також гральні зали, які працюють без ліцензії, не платять нічого зовсім, окрім корупційних «внесків». У Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) не можуть чітко порахувати обсяг тіньового ринку гемблінгу. Орієнтовно вважають, що це 12 млрд грн на місяць і мінімум 2 млрд грн несплачених податків на місяць. Але, можливо, значно більше, оскільки це оцінка БЕБ на основі аналізу транзакцій банків у грудні минулого року. Водночас, продовжують лунати заклики ще сильніше «закрутити податкові гайки» легальному бізнесу. Не виключено, ефект буде прямо протилежний тому, що очікують ініціатори.
«Якщо, наприклад, гральний бізнес за дев’ять місяців цього року, це офіційна статистика, сплатив податків у 9,5 раза більше, ніж за весь минулий рік, але при цьому є заклики: а давайте ще збільшимо оподаткування. Притому що 70% перебуває у тіні. Очевидно, що, скоріше за все, і ті, хто не в тіні, почнуть заходити в тінь. Тому питання стоъть так: якщо влада піде по цьому шляху, то це шлях в нікуди», – зазначив в інтерв’ю «Прямому» економіст Борис Кушнірук.
Хто має боротися з тінню? За компетенцією – відповідні правоохоронні органи. Час від часу вони це роблять. Наприклад, остання новина: БЕБ викрив групу осіб, яка організувала систему з сайтів-дзеркал, і пропонувала гравцям підпільні азартні ігри в карти та рулетку в реальному часі, датована 24 жовтня. Зловмисникам загрожує до 680 тис. грн штрафу.
Попередня новина – від червня – про те, що у Білій Церкві викрито мережу нелегальних гральних закладів. А перед тим у березні – в одному із ресторанів столиці «накрили» підпільне VIP-казино, де вилучили чотири столи для гри в рулетку, 10 столів для гри в покер, комп’ютерну техніку, понад 10 комплектів фішок, гральних карт.
Можливо були й інші історії, які не потрапили у пресу. Але скидається на те, що чіткої вказівки на державному рівні кинути всі сили на системну боротьбу з тіньовим гемблінгом не має. Замість цього лунають заклики підвищити фіскальне навантаження на легальний сектор, який і так платить. Схоже, відбувається і в інших сферах економіки.
«Потрібно здійснювати кроки, які би зменшували тінізацію і зменшували зловживання в різних сферах. При імпорті продукції головна проблема полягає в тому, що багато продукції завозилося як волонтерська допомога, а, по суті, була просто прихованим імпортом комерційним, з якого не платять податки. У нас є проблема з відшкодуванням ПДВ. Зловживання там як були, так і є», – зазначає Кушнірук.
Всім зрозуміло, що боротьба з тіньовим, нелегальним бізнесом та різноманітними схемами – єдино правильний шлях різкого збільшення доходів бюджету. Так само зрозуміло – подальший тиск на легальний бізнес є прямим та коротким шляхом до повного краху економіки.
Кілька питань наостанок
Чому наші партнери мовчали минулого року і заговорили тепер? Скоріш за все, через активну фазу бойових дій, потреби українського війська і зосередженність на мілітарних та гуманітарних аспектах підтримки. Але війна затягується, потреба у зовнішньому фінансуванні залишається, тому ймовірність, що міжнародна допомога буде кореспондуватися з нашими успіхами у подоланні тіньової економіки та корупції, висока.
Який може бути сценарій, якщо влада не відреагує на прозорі натяки? Може статися так, що ми продовжимо отримувати у повному обсязі військову допомогу, а джерела фінансування бюджетних витрат доведеться у значній мірі шукати самостійно.
Найгірший сценарій, коли замість детінізації буде посилюватися фіскальний тиск на легальний бізнес. Хоча жодних вимог щодо підвищення податків ні з боку стратегічних партнерів, ні з боку МВФ не чути. Останні лише нагадали у вищезгаданому інтерв'ю про зобов’язання влади України дотримуватися зваженої фіскальної політики. Логічне зауваження, висновок з якого може бути лише один – доходи бюджету треба шукати у «тіньовиків» та «схемників».
Інна Михайлівська, для «Главкома»
Коментарі — 0