«Податкова служба перевиконує бюджет»

У літній сезон, зазвичай найспокійніший для економічного життя та курсових коливань, влада вирішила прикрутити гайки українцям. Податки на пальне були підвищені до довоєнного рівня: це наразі призвело до росту цін на заправках на 8-9 грн за літр. Також скасовані єдиний податок у розмірі 2% для ФОПів (повертаються довоєнні 5%) та мораторій на проведення перевірок певних видів бізнесу.

Втім, потенційних додаткових надходжень явно недостатньо для латання величезної діри в держбюджеті, яка тільки розростається через вражаючі воєнні видатки, зрив «зернової угоди» та знищення російськими ракетами українських портів.

У найближчому майбутньому ключовим донором бюджету виступатимуть банки з їхніми надприбутками «з повітря». Проте голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев бачить ще один вихід: він пропонує частину місцевих бюджетів направити на потреби оборони, бо нинішня ситуація з їхніми великими доходами, що залишаються на місцях, вважає несправедливою. Звісно, такі радикальні погляди викличуть невдоволення адептів децентралізації, але Гетманцеву з його іміджем «головного ворога бізнесу» до подібної критики не звикати.

У великому інтерв’ю «Главкому» голова фінансового комітету Ради розповідає, як позбавити шалених прибутків організацій, які пропонують «гроші за п’ять хвилин», що буде далі чи не з єдиним реальним джерелом кредитування – програмою «5-7-9%» та як вибивати мільярди з надто хитрих бізнесменів, що ховаються у хащах грального бізнесу.

«До кінця року ми не бачимо ризиків жорсткого просідання курсу чи інфляції»

На початку серпня ви написали для «Главкома» статтю, яка ґрунтувалася на макропрогнозі НБУ, аналізі виконання бюджету у 2023 році і перегляді у кращий бік деяких його параметрів. Але це було ще до зриву «зернової угоди», який, за підрахунками того ж Нацбанку, призведе до недоотримання до кінця року валютної виручки в об’ємі $2 млрд? Які бюджетні тенденції зі знаками «плюс» та «мінус» ви б відмітили на початку осені і які наслідки вони можуть мати?

Наразі Податкова служба перевиконує бюджет – за сім місяців цього року плюс 11 млрд. грн. до плану на період. І це свідчить, що цей напрям відпрацьовується належним чином як з боку бізнесу, так і з боку фіскальних органів, які припинили багато практик ухилення від оподаткування. Безперечно, є над чим працювати, але тренд є позитивним. Водночас до кінця року ми бачимо певне уповільнення виконання показників бюджету.

Інфляція, яка значно сповільнилася в цьому році (в липні Нацбанк суттєво поліпшив прогноз інфляції на цей рік – з 14,8% до 10,6% – «Главком»), вже створює певні складнощі з виконанням бюджету – і в частині податків, що адмініструються податковою, і в частині митних зборів. Якщо по митниці це було помітно трошки раніше, в тому числі через різницю фактичного і прогнозованого курсу, то по податковій спостерігаємо тільки зараз. Водночас ми маємо досить ритмічне, стабільне виконання своїх зобов'язань з відшкодування ПДВ, гострота проблеми з яким знята з порядку денного. Також маємо перевиконання показників податку на прибуток, акцизу, доходи фізичних осіб і наздоганяємо виконання надходжень ПДВ. І це на фоні того, що у нас скасовані перевірки бізнесу.

Водночас треба розуміти, що більше 60% видатків держбюджету спрямовується на безпеку і оборону. І ця сума буде збільшуватися від місяця до місяця, бо видатки на війну, на жаль, схильні до постійного зростання. Тому навіть ця сума перевиконання бюджету є неспівставною з тими грошима, які нам необхідні сьогодні, аби вести війну. Щодо того, що вразило у виконанні бюджету під час війни, то насправді найбільше вразив мене минулий рік, коли було перевиконання бюджету і надходжень рік до року (2022-й до 2021-го) на 80 млрд грн. Це дійсно диво, яке вся країна разом продемонструвала і від якого були дуже здивовані експерти по всьому світу. Бо за мінусу 29% ВВП дати такий плюс в бюджеті було неймовірно складно, навіть з врахуванням інфляції. Але детінізація, в основному у сфері адміністрування ПДВ, яка була проведена, далася взнаки, і це підтримало таке зростання.

У 2023 році ми маємо продовження цього тренду – при перегляді бюджету дохідна частина була збільшена на 60 млрд. Не буду говорити, що це диво, але це точно вселяє надію в ефективність та дієвість нашої фінансової системи, фіскальної системи і cooperative compliance – співпрацю бізнесу і влади в сфері оподаткування.

«Сума перевиконання бюджету є неспівставною з тими грошима, які нам необхідні»

Зараз осінь на носі і традиційно розпочинаються, поки незначні, гойдалки курсу гривні. Наскільки наразі сприятлива ситуація для національної валюти у порівнянні з тим же минулим роком?  

З початку року готівковий курс гривні зміцнився. Ті коливання, які ми зараз бачимо, є сезонними. До кінця року ми не вбачаємо якихось ризиків для жорсткого просідання курсу чи інфляційних процесів. Інфляція сповільнюється швидше, ніж планувалось, а значні обсяги зовнішньої допомоги підтримують міжнародні резерви на рекордному рівні. На мою думку, за таких умов незначне послаблення офіційного курсу гривні зараз не є катастрофою. Це підтримало б експортерів та надходження до бюджету від імпорту. Але, безперечно, регулятору видніше.

До речі, як подіяв наганяй від Нацбанку на обмінники, які в певний момент раптом почали приймати від громадян ледь потерту валюту з великими комісіями?

Є поодинокі зловживання, ми реагуємо на них, але, за статистикою Нацбанку, потік скарг на цю проблему зменшився в сто разів у порівнянні з двома місяцями тому, коли ми на це звернули увагу. Точно припинили порушувати законодавство комерційні банки і більшість валютних обмінників. Нацбанком було прийнято рішення про позбавлення ліцензій двох мереж (ТОВ «Фінод» та ТОВ «ФК «Ріальто»), і це, як на мене, дисциплінуюче вплине на дотримання законодавства пунктами обміну валют. Тож ця маржа на повітря при обміні начебто зношених купюр зникне. 

Ситуація, що виникла, почалася з обмінників, і спричинила певний ланцюг подій, який до цих же обмінників в результаті й повернувся. Обмінники почали застосовувати додаткові комісії за начебто зношені купюри, їх в цьому підтримали банки і зрештою – люди. Бо тепер вже люди не хотіли отримувати від банків та обмінників купюри з якимись цяточками чи печатками. Тобто ця проблема була породжена фактично на рівному місці. Зараз, коли фактично Нацбанк змушує пункти обміну приймати будь-які купюри, ця проблема з певним часовим лагом має позначитися і на попиті населення, яке братиме будь-яку валюту, якщо те саме робитиме обмінник. Тобто цей ланцюг розмотується в інший бік.

«Найбільша кількість мікрокредитів видається з 3 по 4 ранку…»

Підтриманий вашим комітетом законопроєкт N9422 у примусовому порядку обмежує відсоток за кредитами мікрофінансових установ до 1% на день. Від цих установ вже була реакція?

З ними ми і на комітеті зустрічалися, і на робочій групі: звісно, вони категорично проти. Але цей законопроєкт – він же не тільки про ставку. Там є інші умови, аби зробити ринок більш цивілізованим і обмежити можливості «фінкам» отримувати додаткову маржинальність. Скажімо, забороняється автоматичне пролонгування кредитів чи додавання умов, які не були визначені попередньо, розширюються повноваження НБУ щодо контролю. Але, безперечно, центральна норма – ставка і її обмеження. Якщо ти отримуєш від людини 5% щодня, то маєш змогу за рахунок сумлінних позичальників перекривати несумлінних, які гроші не повертають. І ця бізнес-модель дає цим організаціям можливість видавати кредити будь-кому без перевірки за п’ять хвилин, здебільшого вночі. За даними Нацбанку, найбільша кількість мікрокредитів видається з 3 по 4 ранку – наприклад, людям, які програлися і їм треба програтися ще. Це – люди, які точно менше контролюють своє життя, ніж ті, які беруть кредити вдень.

До речі, ще однією нормою законопроєкту є обов’язкова перевірка позичальника в Бюро кредитних історій, яка наразі мікрофінансовими установами не проводиться. Зменшення ризиковості цієї діяльності здешевлює її, бо зі ставкою в 5% в день можна дозволити собі високий рівень ризику, а зменшення ризику вплине і на рівень ставки. Це, звісно, не піде на користь компаніям, які фактично займаються здирництвом і правдами та неправдами вибивають з позичальників гроші. Проте точно піде на користь ринку, аби він став цивілізованим. Він може зменшитися, але за рахунок тих позичальників, яким кредити давати просто не можна. Ми ж не хочемо підтримувати лудоманію чи алкоголізм.

А як щодо законопроєкту з оподаткування надприбутків банків, яке ви збираєтесь використати для фінансування армії? Там спротив, мабуть, буде куди сильнішим. До того ж, є думки, що з 2024 року, коли цей закон має запрацювати, цих надприбутків у банків вже не буде.

Це – не наш винахід, а європейська модель. В усіх країнах, що ввели додатковий податок на банки, оподатковується саме чистий процентний прибуток (різниця між процентними доходами і витратами). Є більш складні моделі Чехії, країн Балтії, Італії, а є більш проста іспанська модель, яку ми взяли як базову, відкинувши додаткове оподаткування чистих комісійних доходів. Відповідно до неї вираховується чистий процентний прибуток, який оподатковується додатково за ставкою у 5%.

За останній рік чистий процентний прибуток банків істотно зріс. За першу половину 2023 року процентні доходи банків сягнули 141 млрд грн, у тому числі за рахунок операцій з державними цінними паперами – 73,5 млрд. Чисті процентні доходи за цей же період склали 93,6 млрд. Проти першої половини 2021 року вони зросли на 75%, першої половини 2022 року – на 41%.

Природа цих надприбутків у нас обумовлена, насамперед, структурним профіцитом банківської ліквідності і підняттям процентних ставок. Надлишок ліквідності наступного року нікуди не дінеться. Він буде збільшуватись, оскільки обумовлюється значним дефіцитом державного бюджету, що фінансується переважно за рахунок зовнішніх джерел і притоку валюти. Ці кошти витрачаються на фінансування дефіциту бюджету – виплату зарплат, купівлю товарів і послуг. Але одночасно вони потрапляють у банківську систему. Валютні обмеження додатково підтримують цей гривневий надлишок.  Наступного року вільна банківська ліквідність продовжить збільшуватись, і її потрібно буде зв’язувати в основному через депозитні сертифікати. Тому навіть при зниженні ставок, банки продовжать отримувати значний прибуток від таких операцій.     

За нашими розрахунками, у 2024 році буде близько 10 млрд. грн додаткових коштів, які ми можемо за рахунок нового податку на чистий процентний прибуток спрямувати на армію. Це точно справедливо, бо, як йшлося вище, цей прибуток отримується банками здебільшого за рахунок депозитних сертифікатів – інструменту, де комерційному банку не треба працювати маркетингово, розробляти для людей якісь цікаві інструменти, як, скажімо, в кредитуванні. За допомогою цього механізму, який фактично пропонується Нацбанком для комерційних банків, вони просто абсорбують ліквідність з ринку, аби остання не тиснула на готівковий курс і ціни. Мені здається, ми могли б навіть досягти тут консенсусу з галуззю, хоча вона, звичайно, буде проти, про що ми вже чули окремі заяви. Комітет відкритий до конструктивного доопрацювання законопроєкту, якщо він буде прийнятий у першому читанні. 

Наскільки банківське лобі в Раді велике, щоб вашим фіскальним планам протистояти?

Невелике, воно дуже поступається тому ж аграрному.

Попит на кредити у вже згаданих мікрофінансових організаціях помітно пожвавився у порівнянні з минулим роком і майже досяг показників до повномасштабного вторгнення. У чому основні причини такого пожвавлення – людям не вистачає грошей на якісь поточні потреби?

Так, це пояснюється тим, що люди збіднішали. У нас же немає ілюзій, що ми стаємо багатшими у війну: найбільш соціально незахищені верстви населення потребують грошей. А якщо в тебе нічого немає і раптово потрібні гроші, то мікрофінансові організації – те місце, де ти можеш отримати їх без застав.

А як би ви описали взагалі ситуацію на ринку кредитування, зокрема, за пільговими держпрограмами?

Ми маємо основний обсяг кредитування в державі через «5-7-9%». Не тільки за цією програмою, ще й за іпотекою, але загалом, на жаль, превалює кредитування за допомогою держави. Тільки за час воєнного стану по «5-7-9%» видано майже 36 тис. кредитів на суму понад 137 млрд грн, а загалом від її старту – понад 70,7 тис. кредитів на 226,9 млрд. грн. Кваліфіковані банки також отримують часткові (до 80%) гарантії на портфельній основі, за якими можуть самостійно формувати пул кредитів.

Програма «єОселя» трохи молодша за віком, тому там видано майже 2,7 тис. кредитів на майже 3,8 млрд грн. Ці програми успішно працюють на ринку, але звичайне кредитування, через високі банківські ризики і політику «дорогих грошей» для боротьби з інфляцією, є недорозвинутим.

Війна, звісно, негативно впливає як на попит, так і на пропозицію кредитних ресурсів. У нас немає жодного хоча б умовно безпечного регіону, тому можна зрозуміти як клієнтів, які не мають змоги кредитуватись по повній ставці, так і банки, які не дуже охоче без підтримки держави кредитують, бо розуміють, що будь-яка бізнес-модель може бути зруйнована однією-двома ракетами, а застава – миттєво перетворена у руїни.

МВФ зараз занепокоєний розростанням флагманської владної програми «5-7-9%» та вимагає її фокусування на малому та середньому бізнесі. Які конкретно коригування програми плануються?

У нас нема розбіжностей з МВФ у поглядах на майбутнє програми. Я вважаю, що програма «5-7-9%» повинна більше охопити переробку, але передусім – сільськогосподарську, бо ми повинні стимулювати розвиток саме цієї галузі у зв'язку з більшою доданою вартістю, ніж при експорті сировини, та через логістичні проблеми. Тому програма буде розширюватися, але стосуватися більшою мірою малого та середнього бізнесу, ніж великого. Але й для великого бізнесу також є винятки, і вони є зрозумілими: у зв'язку з ситуацією в енергетиці уряд надав можливість користуватися програмою також і енергетичним підприємствам. Бо без енергетики не зможе розвиватися ані великий, ані середній, ані малий бізнес. Ми в жодному випадку не будемо скорочувати «5-7-9%», а тільки розширювати її для малого та середнього бізнесу.

«НКЦПФР робить все, аби захистити інтереси підсанкційної особи»

Нещодавно було засідання вашого комітету щодо ситуації навколо брокерської компанії «Фрідом Фінанс Україна», проти якої ще в жовтні минулого року були запроваджені санкції через російське громадянство її засновника. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку призупинила дію ліцензій компанії, а гроші всіх її клієнтів були заморожені. Левову частку в портфелях клієнтів займали ОВДП, виплати за якими гарантуються державою. При цьому ліцензія «Фрідом Фінанс» не анульована, що могло б запустити рух виплат за держоблігаціями. НКЦПФР на всі питання з цього приводу киває в бік Радбезу, який ухвалював рішення про санкції. Чи знайдені варіанти розв’язання цієї проблеми?

Основний наш закид на адресу НКЦПФР, на який вони чомусь бояться відповідати, просто не з'являючись на комітет: чому комісія не вжила необхідних заходів, які передбачені законом і перебувають в межах її повноважень задля захисту своїх клієнтів? А саме: не пішла на анулювання ліцензій, яке тягне за собою цілу низку заходів – введення тимчасового адміністратора, передачу цінних паперів на обслуговування іншій компанії з ліцензією і потім вилучення грошей підсанкційної особи в рахунок держави. А вони цю ліцензію просто зупинили і кажуть, що у них немає повноважень її анулювати, що є неправдою. У законі зупинення ліцензій виписане так само, як і анулювання.

По-друге, пряма норма закону говорить про те, що підсанкційна особа взагалі не може бути професійним учасником ринку капіталу. Тобто зупинення ліцензії є взагалі неприйнятним рішенням для такого випадку. І третє – чомусь не запроваджується тимчасова адміністрація, для чого є всі підстави, передбачені законом про державне регулювання ринків капіталу. Як результат – і військові, і невійськові облігації 10 місяців лежать без обслуговування, без виплати відсотків, і їхні власники не можуть ними якось скористатися. Це кардинально відрізняється від підходу того ж Національного банку, який не тільки вживає необхідних заходів для виведення з ринку підсанкційних осіб, але й достатньо швидко вимагає, якщо це необхідно, змін до законодавства.

За 10 місяців комісія не спромоглася ані знайти рішення, ані навіть спрямувати листа на комітет щодо змін до законодавства, якщо вони потрібні. Я взагалі-то переконаний, що не потрібні, але навіть якщо потрібні – то де ваше звернення? Комісія не просто самоусунулася від вирішення цього питання, Комісія робить все, аби захистити інтереси підсанкційної особи від інтересів вкладників, які чомусь повинні чекати зняття санкцій з компанії, пов’язаної з росіянами... А до нас звертається велика кількість громадян, які свої гроші у такий важкий момент фактично передали державі, а зараз не можуть скористатися своїми цінними державними паперами. Загалом таких людей більше 2,5 тисяч.

І що далі, якщо НКЦПФР самоусунулася? Як ви можете тих громадян заспокоїти?

Ми точно не залишимо це питання, доведемо його до кінця, і люди отримують можливість користуватися цими паперами. Просто якщо комісія буде так само наполегливо підтримувати підсанкційну особу, як вона робила 10 місяців, це відбудеться трошки пізніше. Якщо ж комісія все-таки припинить це робити, то скоріше.

«Не бачу резервів для відшкодування вартості втрачених автівок, холодильників, прасок»

Багато розмов та апокаліптичних прогнозів точилося з приводу повернення з 1 липня податку на пальне до довоєнного рівня. Ви, як прихильник цього кроку, запевняли, що конкуренція все вирішить і надмірного стрибка цін не буде. За перший місяць ріст цін на АЗС склав в середньому 4 грн, наразі – вже удвічі більше. Нинішні цифри на заправках відповідають вашим очікуванням?

Я виявився правий: десь так і вийшло – плюс 4-5 грн. за перший місяць залежно від виду палива. У серпні ціна ще підросла. Але я з самого початку вважав цю дискусію абсолютно безплідною. Бо обговорювати, чи не підвищаться ціни на пальне за рахунок повернення до мирного оподаткування, мені здається, є неправильною дискусією. Ми точно повинні сплачувати податки, які сьогодні всі йдуть на армію, і сплачувати їх точно в обсязі не меншому, ніж до війни. А от щодо того, чи сплачувати в більшому обсязі і в якому, можемо подискутувати.

Скасування єдиного податку в розмірі 2% з 1 серпня вже дало якісь результати?

Поки зарано говорити. Мінфін нарахував півтора мільярда прямих надходжень від цього, але ми зараз ще не можемо робити якихось висновків. Проте точно буде збільшення надходжень, це навіть не обговорюється.

Ви заявили нещодавно, що гральний бізнес має доплатити 7 млрд грн за минулий рік. Наскільки ви вважаєте реальним стягнути таку суму з компаній? І чи є практика вибивання податків заднім числом прийнятною?

Не є прийнятною практика оподаткування заднім числом, але ми говоримо не про оподаткування, а ухилення від оподаткування цілою галуззю у війну за рахунок міскодингу (зміна коду призначення платежу, яка допомагає маскувати платежі від азартних ігор – «Главком») і шахрайства з безготівковими розрахунками. Вони просто повинні сплатити недоїмку, яку не сплатили раніше. Чому я говорю про 7 млрд? Ми розраховуємо, що стільки вони повинні платити на рік, враховуючи дані 2023 року, коли гральні компанії вже вийшли з тіні.

Щодо кожного підприємства буде проведена перевірка. Власне, вони вже всі є в плані перевірки і щодо кожного буде окремо визначено, хто скільки повинен доплатити.

А як буде з тими компаніями, що вже самоліквідувалися?

Є кримінальні справи та фізичні особи, які стояли за цими юридичними особами. З ними має працювати Бюро економічної безпеки, аби вони повернули гроші.

Є дуже обнадійливі заяви наших партнерів: доступ Росії до її активів може бути розблокований лише після відшкодування усіх збитків України

У Раді зареєстрований законопроєкт щодо компенсацій постраждалим від втрати автівок внаслідок російських ударів (за аналогією з житлом). Поки ж вся надія у власників таких авто на майбутні російські репарації. Які перспективи прийняття цього проєкту і наскільки він може навантажити бюджет у разі ухвалення?

Не дуже знайомий з цим законопроєктом, але мені здається, що ми маємо приймати такі рішення, якщо маємо на них гроші. А в них, як вже згадували на початку, ми дуже обмежені. Тому давайте почуємо, що скаже про цю ініціативу Мінфін, але станом на сьогодні я не бачу резервів для відшкодування вартості автівок, холодильників, прасок та інших товарів народного споживання. Це дуже великий крок вперед, що ми компенсуємо вартість зруйнованого житла і вже маємо під це нормативну базу.

З огляду на обмежені ресурси, мені здається, що питання широкої компенсації за знищене майно (відмінне від житла) має більш віддалену перспективу, але  маємо думати над цим вже зараз. У нас обов’язково буде створено реєстри, у які буде внесено усе постраждале майно, зокрема, й те, про яке і ви, і я згадали. Це лежить у площині міжнародних зусиль, які ми обов’язково докладемо, аби Росія заплатила за все те, що накоїла в Україні.

Є дуже обнадійливі заяви від наших партнерів, які перебувають на різній стадії опрацювання цього питання, але є тверде політичне запевнення, зокрема від держав, що входять до G7, що доступ Росії до її активів може бути розблокований лише після відшкодування усіх завданих Україні збитків.

Україна ще до війни перебувала в демографічній ямі, а зараз про це годі й казати. Багато чоловіків на фронті, і жінки фактично виховують дітей самі, не маючи можливості винайняти няню. При цьому суми виплат на народження дітей не змінювалися роками. Як держава може за таких умов стимулювати народжуваність, зокрема, фінансовими механізмами? 

Я достатньо глибоко займався цим питанням: у мене є ще довоєнний законопроєкт про підняття виплат у зв'язку з народженням до 50-100-150 тис. грн. відповідно на першу, другу та третю дитину (звісно, по цифрах він вже потребує актуалізації). Він не був прийнятий у зв'язку з війною. Я погоджуюся, що виплати при народженні мають зрости, але демографічну проблему не можна вирішити лише за гроші. Люди не народжують за гроші.

Так, справа ж не в тому, аби народжувати за гроші, а в тому, аби утримувати народжених.

Так, я про це і говорю. Це цілий комплекс заходів в напрямку стимулювання народжуваності і вирішення демографічної проблеми.

По-перше, це про покращення рівня життя, впровадження політики збільшення доходів сімей, зменшення безробіття, яке зараз через війну на дуже високому рівні.

По-друге, це забезпечення житлом, адже кожній дорослій людині, а ще більше дитині, потрібний свій житловий простір.

По-третє, це відновлення та розвиток інфраструктури. Ви розумієте, скільки тисяч дитячих садочків, шкіл, поліклінік, лікарень, позашкільних закладів знищено ворогом. Марно розраховувати на те, що подружжя наважиться заводити нових дітей в умовах, коли їх не буде де навчати чи лікувати.

Є ще багато інших питань від перинатальної медицини до державної допомоги сім’ям з дітьми, що опинились у складних обставинах.

Це далеко не повний перелік факторів, але якщо їх поступово почати вирішувати, тоді і підвищення виплат при народженні матиме сенс. А якщо просто прийняти рішення про підвищення виплат, це ніяк не вплине на демографію.

Павло Вуєць, «Главком»