Вибух на бензоколонці Путіна. Усе, що треба знати про нафтове ембарго

<p>Нині покійний американський сенатор Джон Маккейн дав точне визначення: Росія &ndash; бензоколонка<span>, яка управляється мафією, і</span>&nbsp;тільки прикидається країною...<i></i></p>

Нині покійний американський сенатор Джон Маккейн дав точне визначення: Росія – бензоколонка, яка управляється мафією, і тільки прикидається країною...

The Seattle Times

Повна заборона імпорту нафти зашкодить Росії, але не блискавично

Європейський Союз вирішив повністю припинити імпорт російської нафти та нафтопродуктів у відповідь на розв'язану Росією війну проти України – відповідне положення про нафтове ембарго міститься у шостому пакеті санкцій проти РФ.

Що таке, власне, це ембарго, і наскільки воно може завдати економічної шкоди країні-агресору, з'ясував «Главком».

Що таке ембарго

Світові держави, відстоюючи свої інтереси і намагаючись послабити конкурентів з торгівлі, досить часто використовують економічний тиск, що зветься «торгове ембарго» і походить від іспанського слова embargo – «заборона, арешт». Поняття вперше з'явилося у XVII столітті, коли Іспанія, яка на той час вважалася «володаркою морів», прагнула максимально обмежити торгівлю інших держав зі своїми американськими колоніями, і при нагоді намагалася затримувати та заарештовувати чужі кораблі з вантажем.

Нині ембарго означає заборону ввезення у країну (чи вивезення з неї) певної категорії товарів. Буває повне ембарго і часткове. Перше – випадок рідкісний, це повне припинення торговельних відносин. Найяскравіший приклад, до речі, пов'язаний також із Іспанією, яка у 1939–1959 роках, за правління Франко, відмовилася від зовнішньої торгівлі з іншими країнами. Але це було самостійне рішення диктатора. Інший випадок – примусове, так би мовити, ембарго. Наприклад – континентальна блокада Великої Британії у 1806–1814 роках (з тотальною забороною торгівлі), яку ввів Наполеон, або економічна блокада Куби з боку США, яка триває вже 62 роки.

Часткове ембарго пов'язане з певними видами товарів, найчастіше під обмежувальні санкції потрапляють зброя, продукція для ядерного виробництва та паливної енергетики, продовольчі товари та, звичайно, нафта.

Як Європа підсіла на нафтову голку СРСР

17 жовтня 1973 року розпочалася найбільша у світі нафтова криза, відома також під назвою «нафтове ембарго». Цього дня ОАПЕК (організація арабських країн-експортерів нафти) оголосила, що не постачатиме нафту державам, які підтримали Ізраїль під час Війни Судного дня з Єгиптом та Сирією. Під санкції, зокрема, потрапили США, Велика Британія, Японія, Канада та Нідерланди.


Нафтова криза 1973 року була першою енергетичною кризою й донині вважається найбільшою (Фото: Вікіпедія)

Нафтова криза 1973 року була першою енергетичною кризою й донині вважається найбільшою (Фото: Вікіпедія)

Для промислово розвинених країн нафтове ембарго стало дуже неприємною подією. Ціна на нафту зросла вчетверо, з $3 до $12 за барель (одиниця виміру обсягу нафти, що дорівнює 159 літрам), почалася економічна криза. Ембарго, яке виявило справжні масштаби залежності розвинених країн від цін на нафту, діяло майже шість місяців і було скасовано у березні 1974 року.

Слід зазначити, що у цьому нафтовому ембарго були і плюси. Американці, європейці та японці стали масово пересідати на малолітражні автомобілі (що суттєво покращило екологію), уряди вжили цілий комплекс заходів щодо економного споживання нафтопродуктів, було створено сотні передових енергозберігаючих технологій. А от суттєвий мінус – криза сприяла збільшенню експорту нафти з Радянського Союзу, і зрештою підсадила європейські країни на російську нафтову голку.

Що означає нафта для економіки Росії

Як пише професор Крейг Кеннеді з Гарвардського університету, доходи від експорту «чорного золота» дають Росії 70% річного бюджету. У 2021 році продаж нафти та продуктів її переробки приніс загалом $180 млрд ($110 млрд – сира нафта, та $70 – нафтопродукти). Для порівняння – експорт природного газу забезпечив $56 млрд доходів, а вугілля – $18 млрд.

Зараз Росія щодня видобуває 11 млн барелів нафти. Три з них йде на внутрішнє споживання, п'ять – експортується до Європи, півтора – до Китаю, решта – до інших країн. Таким чином, на держави ЄС припадає 63% російського нафтового експорту, і, природно, запровадження нафтового ембарго буде для країни-агресора дуже болючим.

У 2021 році країни Євросоюзу сплатили Росії за нафту та нафтопродукти майже 70 млрд євро. Це при тому, що військовий бюджет РФ, у перерахунку на євро, становив 62,5 млрд. Тобто нафта – це війна. І ще навіть трохи лишається.

Як рятуватиметься Кремль від ембарго

Росія зухвало заявляє, що без її нафти європейські країнам буде дуже важко, їхня економіка піде у глибоку кризу, настане величезна інфляція і європейці ледь не голодуватимуть. А тим часом російська нафта продаватиметься на світовому ринку, в інших країнах, які не приєдналися до санкцій.

Але тут є питання – кому саме, та яким чином? На думку партнера консалтингової компанії RusEnergy Михайла Крутіхіна, 1,5 млн барелів на добу, що поставляються до Китаю – це технічна межа. Ні порти, ні трубопроводи не зможуть забезпечити більшого обсягу поставок, і нафту, що призначалася для Європи, Росії просто нікуди буде подіти.

Для того, щоби задіяти ринки збуту в Африці, Азії чи Латинській Америці, (якщо там знайдеться покупець) Росії, на думку Крейга Кеннеді, доведеться задіяти чверть усіх танкерів світу. При цьому нафту треба буде накопичувати у портах (це ж не труба, якою сировина просто тече). А у російських портах для цього просто немає потужностей. Пливти довго, та й морську торгівлю зупинити також досить просто, – не здавати в оренду танкери.

Як розповідає «Главкому» президент Центру глобалістики «Стратегія XXI», колишній заступник голови правління ВАТ «Укртранснафта» Михайло Гончар, у разі запровадження ембарго Росії неминуче доведеться скорочувати обсяги видобутку нафти – інакше її просто не буде де зберігати. Резервуарний парк російської «Транснафти» вміщує близько 20 млн тонн сировини, а експорт становить близько 250 млн тонн щорічно (тобто у разі затримки продажів сховища будуть переповнені через місяць). Можна, звичайно, будувати відкриті сховища, як це було у ХІХ столітті, і зливати нафту туди, але це дуже сумнівно з погляду екології.

Скорочувати обсяги видобутку – значить заглушити свердловини, які відновлювати потім буде економічно затратно. У Росії дуже багато свердловин з дуже маленьким видобутком з кожної (у Саудівській Аравії, для порівняння, свердловин мало, але видобуток у кожної величезний). І якщо свердловина закрита понад два місяці, відкрити її заново дорого – потрібне спеціальне обладнання і хімікати. З цим проблема в умовах санкцій.


Не всі країни ЄС прийшли до згоди щодо нафтових санкцій (фото: msnbc.com)

Не всі країни ЄС прийшли до згоди щодо нафтових санкцій (фото: msnbc.com)

Чому ембарго не дасть миттєвого ефекту

На жаль, шостий пакет санкцій ЄС проти Росії передбачає поетапну відмову від російської нафти. Спочатку буде обрізано постачання нафти, що транспортується танкерами, а до кінця 2022 року ембарго пошириться на трубопровідну нафту. Це зроблено для того, щоби європейська економіка встигла перейти на нові рейки і забезпечити собі альтернативні постачання нафти.

При цьому треба зазначити, що деякі країни ЄС дуже не хочуть ембарго, говорячи про те, що без російської нафти їм буде дуже погано. Йдеться про Угорщину та Словаччину, які заявили, що не мають прямого виходу до морських поставок, і єдиний вихід для них – труба. Але Австрія, наприклад, теж не має моря, і частка російської нафти в її випадку становить лише 10%. І Швейцарія – країна суто континентальна, і Чехія.


Схвалити новий пакет санкцій Угорщині заважають тісні зв'язки концерну MOL з Росією (фото: ceenergynews.com)

Схвалити новий пакет санкцій Угорщині заважають тісні зв'язки концерну MOL з Росією (фото: ceenergynews.com)

Щодо Угорщини та Словаччини – все насправді пояснюється просто. Єдиний словацький нафтопереробний завод Slovnaft на 98,5% належить угорському нафтогазовому концерну MOL Group. Який володіє нафтовими родовищами в Оренбурзькій, Самарській та Томській областях РФ. А до 2011 року найбільший пакет акцій MOL (21,2%) знаходився у «Сургутнафтогазу». І ЄС досі не може погодити шостий пакет санкцій, оскільки Угорщина блокує нафтове ембарго, а рішення має бути одноголосним.

На думку радниці міністерства енергетики України Лани Зеркаль, заяви Угорщини про те, що країна не виживе без російських поставок – брехня, адже замінити поставки російської Urals є чим.

«Коли у 2019-му році росіяни вимушені були на кілька місяців зупинити нафтопровід «Дружба» через забруднення нафти, не сталося ніякої катастрофи і постачання здійснювалося через інший нафтопровід. Угорці просто торгуються – намагаються вибити в Європейської комісії компенсацію за втрачені прибутки», – каже Зеркаль.

Підсумовуючи, нафтове ембарго ЄС завдасть величезного удару по економіці Росії, і при цьому навіть піде на користь Європі, давши черговий поштовх розвитку «зелених» технологій. До речі, як підрахував міністр енергетики України Герман Галущенко, вплив запровадження ембарго на економіку країн ЄС, у середньому, дорівнюватиме зниженню доходів всього на 0,3%: це близько 100 євро на дорослого європейця.

А от Україні у близькотерміновій перспективі нові санкції мало що дадуть. До кінця року, коли мають запрацювати обмеження, ще вісім місяців... Це, на жаль, не нафтове ембарго 1973 року, яке було запроваджено блискавично, діяло лише пів року, але за цей час змогло переформатувати всю світову економіку.

Андрій Кузьмін, «Главком»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі ()
1000 символів залишилось

Читайте нас Google News Telegram

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies