Єдиний надійний союзник нацистської Росії в Європі

Віктор Орбан публічно хвалиться, що сам Володимир Путін ділиться з ним конфіденційною інформацією
Віктор Орбан публічно хвалиться, що сам Володимир Путін ділиться з ним конфіденційною інформацією
фото: plus.noviny.sk

Коли лідер Угорщини відвідав Кремль перед війною, він робив це не для розмови про погоду

«Главком» публікує переклад авторської статті словацького журналіста Арпада Солтеша «Фашистська Мад’ярщина мріє про Угорське королівство»

Повідомлення секретаря Ради національної безпеки України Олексія Данілова про те, що Угорщина була заздалегідь поінформована про напад Росії на Україну, не викликає шоку. Зрештою, сам Віктор Орбан не втримався від спокуси висловитись перед Папою Франциском, що Володимир Путін ділиться з ним конфіденційною інформацією, за якою він планував завершити війну до 9 травня. Коли лідер угорської держави відвідав Кремль перед війною, він, звичайно, зробив це не для культурної розмови про похмуру російську погоду. За словами Данілова, він, швидше за все, страхував власні територіальні претензії.

За словами секретаря Радбезу України, Угорщина мала «свої плани» щодо частини території України. Той, хто недовірливо хитає головою, робить стосовно Угорщини ту саму помилку, яку роками робив Захід щодо Росії: він не слухає того, що говорить Орбан, або принаймні не сприймає це достатньо серйозно. Уся його промова на столітній ювілей Тріанонського договору є дивною сумішшю примітивного націоналізму 19-го століття і сучасного угорського фашизму, але особливо привертає увагу наступний уривок: «Тільки держава має кордони, у нації їх немає. Це закон. Хтось зрозумів, хтось ні. Тим, хто ще ні, краще було б, якби вони поспішили, бо їх час спливає».

На жаль, багато хто не зрозумів і донині. І час, вважаю, пройшов би, якби Угорщина знову не встала на того коня. Якби Путін, як він планував, повалив протягом днів Україну, ми могли б сьогодні боротися за Фельвідек («Верхній край» як угорці офіційно називали Словаччину в часи Королівства Угорщина, а зараз, територія, де проживають етнічні угорці – ред.). На щастя, ми можемо вважати історичним фактом те, що ніхто ніколи не виграв у війні, хто мав союзником Угорщину. Злі язики навіть кажуть, що той, хто вважає її союзником, більше не може дозволити собі ворога. Зрештою, фашистська Угорщина формально є членом Європейського Союзу та НАТО, тому ми знаємо це відчуття.

Насправді Орбан є чи не єдиним надійним союзником нацистської Росії в Європі. Коли угорський виборець вчетверте підтвердив його мандат на останніх виборах, він сам заявив про свій успіх перемогою над Брюсселем і президентом України Володимиром Зеленським. Вибори відбулися в той час, коли світ дізнався про звірства російської нацистської орди в Бучі.

Угорщина вже робила ставку на Гітлера. Тепер Орбан отримав ідентичну історичну можливість

Орбан наполегливо перешкоджає зусиллям Заходу підтримати Україну в боротьбі з нацистським вторгненням і всіляко просуває російські інтереси, в тому числі в Словаччині. Гарним прикладом є наш НПЗ «Словнафт», який насправді є угорським MOL (МOLдержавна нафтогазова компанія Угорщини – ред.). Ймовірно, «Словнафт» не зможе днями розпочати переробку іншої нафти, крім російської, і буде залежати від неї ще деякий час. Питання в тому, наскільки повільно MOL може впроваджувати необхідні технологічні зміни? І справді важливо, чому політика словацького уряду повинна бути адаптована до інтересів угорської компанії?

Звичайно, якщо «Словнафт» потрапить у серйозні проблеми, це також зашкодить нашій економіці. Але якщо ми не готові йти на економічні жертви зараз, то незабаром ми можемо зазнати набагато болючіших втрат. Їх не можна точно підрахувати в Excel, тому не можна очікувати, що Ріхард Сулік (міністр економіки Словаччини, відомий проросійськими висловлюваннями –ред.) зрозуміє справу, але інші члени уряду, як правило, здатні розуміти реальність, навіть якщо це дивна реальність фашистських і нацистських диктаторів, яка проникає в наше життя грубим насильством, над яким застряг здоровий глузд ХХІ століття.

Угорська та російська довгострокові зовнішньополітичні стратегії мають дуже схожу основу, тому Путін одразу зрозумів Орбана і зміг співпрацювати з ним. Вони засновані на спорідненому менталітеті. У своїй промові в Тріаноні Орбан підкреслив, що угорці були кочовою нацією, яка завдяки своїй завзятості вистояла в облозі німецьких і слов’янських народів. Захід він сприймає як вороже середовище і говорить про це досить відкрито.

Росія досі відчуває себе імперією і розглядає розпад Радянського Союзу як історичну провину, яку вона повинна виправити. Угорщина, з іншого боку, відчуває комплекс Тріанону, і вважає відновлення Великої Угорщини своєю історичною місією. Коли Орбан каже, що всі камені корони Святого Стефана знову засяють, він не має на увазі нічого іншого. Він припускав, що Путін може втілити своє бачення та відновити імперію в межах радянської зони інтересів. За словами Орбана, Америка слабка, ЄС розривається по швах. «Світ рухається», – оголосив він у річницю провини Тріанону. «Новий порядок народжується». Він вирішив допомогти новому порядку, а потім отримав узгоджену винагороду від царя за свої заслуги. Це не було безпрецедентним, Угорщина вже робила ставку на Адольфа Гітлера. Тепер Орбан має майже ідентичну історичну можливість.

На щастя, ніхто ніколи не виграв у війні, якщо мав союзником Угорщину. Це історичний факт

Через примітивний шовінізм Яна Слоти (словацький політик 90-х років штибу Володимира Жириновського – ред.) та його Словацька національна партія у 1990-х роках тема угорського іредентизму у порядному суспільстві є табу. Проте він досі живий і актуальніший в угорській політиці, навіть у Словаччині. Химерні фігури на периферії ультраправої національної політики публічно сигналізують про те, що святкують чергову річницю Віденського арбітражу (назва двох політичних рішень 1938-го та 1940-го року, винесених арбітрами від Третього Рейху та Королівства Італія, з метою «мирного задоволення» претензій Королівства Угорщина на території, які вона втратила за Тріанонською угодою 1920 року. За цими рішеннями частина словацьких, українських та румунських територій відійшла Угорщині – ред.) замість річниці проголошення Чехословаччини. Їхні крики залишаться комічними, доки не відкривається вікно можливостей, яке вони бачать у новому нацистському світовому порядку під егідою Росії.

Звісно, думка про те, що угорська держава намагатиметься сьогодні анексувати території своїх сусідів — Словаччини, Румунії чи України — досить смішна. Наші співгромадяни угорської національності вітали б «визволителів» так само, як російськомовні українці вітають російську орду. Засипали б їх не квітами, а коктейлями Молотова. Вони найкраще знають, як живуть сьогодні в Угорщині, і їм є з чим порівнювати.

Твердження, що українці також воюють за нас, не є порожнім пропагандистським кліше. Ви маєте сприймати це абсолютно буквально. Якщо Путін повністю збанкрутує в Україні, він програє війну і поставить Росію в довгострокову ізоляцію та занепад разом із вологими мріями угорського іредента, принаймні, на кілька наступних поколінь. Нам справді не потрібно підтримувати Україну просто так. Ми повинні підтримувати її всіма силами, бо так вчить нас інстинкт самозбереження.

Арпад Солтеш

Джерело: plus.noviny.sk


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі ()
1000 символів залишилось

Читайте нас Google News Telegram

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies