Рятував побратимів на передовій. Згадаймо Володимира Вудмаску
У минулому чоловік проходив строкову службу в лавах Держприкордонслужби, після її завершення працював лікарем-реабілітологом в Ужгороді
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Володимира Вудмаску.
До війни Володимир Вудмаска працював реабілітологом в обласному центрі нейрохірургії Ужгорода – найкращому медзакладі такого профілю в країні. Утім, з початком війни опинився на фронті в лавах ДПСУ – добровольцем, не чекаючи повістки. Врятував десятки бійців, за що був нагороджений Президентом України медаллю «За врятоване життя». Загинув на фронті 17 липня 2023, рятуючи бійців під час ворожого обстрілу разом із колегою парамедиком.
«Навіки воїн, навіки герой. Володимир Вудмаска врятував десятки життів на війні, проте сам загинув» – написали в Держприкордонслужбі після похорону загиблого.
«Працювати з Вами було за честь», – на спомин про колегу написали в Обласному центрі клінічної нейрохірургії та неврології.
Як розповідають у Західному регіональному управлінні ДПСУ, 24 лютого 2022 року Володимир після роботи повернуся додому, допоміг дружині та двом маленьким дітям зробити запаси необхідних продуктів і вирушив до військкомату. У 2004-2005 роках чоловік проходив строкову службу у Держприкордонслужбі й уже вдруге повернувся до лав прикордонників.
«Моїм колегам з лікарні не давали повістки, але я прийняв рішення і пішов добровольцем. Спочатку були тривожні думки та переживання за сім’ю, але водночас ми усі розуміли, що це – обов’язок кожного. Наш підрозділ пройшов дуже добре навчання і злагодження, кожен знав, що потрібно робити», – розповідав воїн.
Професійний та досвідчений лікар-реабілітолог у складі прикордонного підрозділу вирушив на північ, а згодом на схід України, аби рятувати життя побратимів на передовій. Уся його служба, цілодобова та невтомна праця, були справжнім подвигом.
Так, на початку масштабної війни підрозділ Володимира тримав оборону на українсько-білоруському кордоні. Після вигнання ворога з цих територій вирушив на Слов’янський напрямок. Через постійні атаки ворога евакуаційна група медиків-прикордонників за домовленістю вивозила та надавала допомогу і тяжко пораненим із підрозділів ЗСУ.
Під постійними обстрілами, не маючи жодного страху, бригада медиків, у якій був Володимир, врятувала життя близько сорока пораненим. Ось одна з історій, розказана ним в короткому інтерв'ю: «Найбільше запам’ятався випадок, коли ми під час евакуації чотири рази робили реанімацію серця пораненому. Відстань у п’ятдесят кілометрів ми здолали за пів години та доставили бійця у шпиталь Краматорська. Наш водій тоді гальмами не користувався. На жаль, вже у шпиталі життя бійця обірвалось».
Під час однієї з ротацій Володимир Вудмаска розповів журналістам, яким нелюдам протистоять сьогодні українські воїни. Попри закони війни і закони гуманності, рашисти свідомо обирають пріоритетними цілями бойових медиків чи машини медичної евакуації. «Така машина і такі люди як ми – це перша мішень, яку вони хочуть ліквідувати, бо вони розуміють, що якщо в підрозділі не буде медика, то шансів врятувати солдатів немає», – казав чоловік.
Загинув Володимир Вудмаска 17 липня 2023 року під час ворожого обстрілу. Поховали воїна біля храму рідного села Великі Лази на Закарпатті. У Володимира залишилися дружина та двоє синів – хлопчики 3 та 6 років.
Вбита горем дружина, що від болю ледве стоїть біля труни з тілом загиблого Героя. І – усміхнений 38-річний Володимир на монохромному фото з чорною стрічкою. Клята війна, яка забирає від нас найкращих, найдостойніших синів України...
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0