18-річним юнаком пройшов Іловайський котел. Згадаймо поета Олександра Гошилика
Під час повномасштабного вторгнення воїн з перших днів удруге пішов на фронт
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Олександра Гошилика.
Військовослужбовець Олександр Гошилик із позивним 109-й загинув 7 жовтня 2022 року у бою за місто Бахмут на Донеччині. У вересні захиснику виповнилося 27 років.
В Україні повинна запанувати національна ідея, інакше знову буде війна і кров.
Олександр Гошилик
Олександр народився у місті Долина Івано-Франківської області. У 13 років померла матір Сашка. Юнак закінчив фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Працював у сфері IT.
«Він любив шахи. Мав перший розряд. А ще дуже любив рибалку, гриби, тварин. У нього було дев’ять врятованих котів. І просто обожнював читати. Усі призові кошти зі змагань, чи ті, які дарували, витрачав на книги», – розповіла про дитинство захисника сестра Оксана.
«Сашко був дуже талановитим програмістом. Йому навіть пропонували роботу у Кремнієвій долині. Але він був справжнім патріотом України. І залишити рідну країну не міг», – додала жінка.
І під градом снарядів нам потрібно, друзі, стояти.
І нехай на вівтар покладемо наше безцінне життя.
На землі святій ворога потрібно комусь зупиняти,
бо за нашими спинами б’ються дитячі серця.Олександр Гошилик
Був активним учасником Революції Гідності. Режим Януковича інкримінував йому статтю 109 Кримінального кодексу «Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу». Номер цієї статті він узяв за позивний, коли навесні 2014-го вступив у добровольчий батальйон «Донбас».
Після Майдану юнак одразу поїхав на війну. Брав участь в АТО у складі батальйону «Донбас». 17 серпня 2014 року прибув до міста Іловайськ, де потрапив в оточення російської армії. Зумів вибратися разом із ще сімома бійцями. За п’ять діб вони пройшли майже 85 км.
На війні ти розумієш, що твоя воля сильніша за твоє тіло – бо іноді страшно, боляче, важко, але неодмінно треба щось зробити – і ти це робиш.
Олександр Гошилик
Після демобілізації Олександр презентував свою збірку поезій, які писав на війні, під назвою «Міст через вічність».
Може скоро прийде захід сонця
і до тіла солдата мого.
Я віршем зашкребу у віконце
в домі нащадка свого:
Не кидай цю святу нашу справу,
за яку проливаємо кров.Зігрій серцем вкраїнську державу,
подаруй їй натхненно любов.
Нехай воля фундаментом буде
для майбутніх моїх поколінь.
Хай кохаються вільнії люди.
Хай раби заховаються в тінь.Олександр Гошилик
З початком повномасштабної війни 109-й знову вирушив на фронт...
«Сашку у вересні виповнилось лише 27 років. Він – український IT-геній. Працював у одному із найкрутіших стартапів світу програмістом… Абсолютно унікальний розум та щира душа. За вечір Саша міг освоїти будь-яку нову тему, від WordPress до проєктного менеджменту», – написала подруга Лариса Артюгіна.
«Він був одним з найближчих, найважливіших. Один з тих небагатьох, на чиє життя я б не вагаючись обміняв Крим, Донбас і решту, якби мав такий вибір. Він був математичний геній, програміст, обігравав весь наш намет у шахи наосліп… Він один з найкращих, кого я знав. Можливо, кращий за кожного, хто прочитає цей запис. Він точно був кращий за мене…» – написав побратим Дмитро Різниченко.
Іду я на смерть, немов птаха у небо,
Іду я у певність, що творю цю мить.
Вбити не зможуть, лиш скину це тіло,
Як в груди мої свинець залетить.Олександр Гошилик
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0