Дилема «Слуги народу»: новий поводир чи нова партія?
Перезавантаження керівництва пропрезидентської партії «Слуга народу», яке давно назріло, може відбутися вже найближчими тижнями. Першою зміни торкнуться персони голови партії – у Олени Шуляк ще в середині листопада завершився дворічний термін повноважень і, за даними джерел «Главкома», продовжений він, скоріше за все, не буде. Причин цьому декілька: це і фактичне перебування керівної політсили в анабіозі, і неоднозначність персони самої Шуляк, яка втрапила у гучний скандал з ініційованою нею містобудівною реформою.
Теоретично Шуляк може виставити свою кандидатуру на переобрання, але навряд чи буде це робити, розуміючи примарність шансів. Тож найбільш реальним видається такий сценарій: діюча лідерка під оплески оголосить про відхід від партійних справ для того, аби зосередитися на іншій ділянці роботи, а «слуги» оберуть нового керівника.
Зареєстрована в квітні 2016 р. як «Партія рішучих змін» (керівник – Євген Юрдига), в грудні 2017 р. – зміна назви на «Слугу народу».
Грудень 2017 р. – травень 2019 р. – Іван Баканов
Травень – листопад 2019 р. – Дмитро Разумков
Грудень 2019 р. – листопад 2021 р. – Олександр Корнієнко
Листопад 2021 р. – по сьогодні – Олена Шуляк
Нагадаємо, не надто відому широкій громадськості Олену Шуляк «слуги» обрали лідером партії на з’їзді 15 листопада 2021 року. До команди Зеленського її свого часу запросив експрем’єр Олексій Гончарук, вона вважалася близькою до будівельного лобі. На момент обрання партійним керівником Шуляк займала посаду заступниці голови комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, а наприкінці минулого року його очолила.
Власне, саме своєю діяльністю в комітеті, а не на чолі партії Шуляк і стала широко відома, причому не в кращому контексті. Йдеться про вже згаданий містобудівний законопроєкт № 5655, який викликав загальний супротив, через що досі не підписаний президентом. І навряд чи факт скандалу, в якому виявилася замішана голова його партії, Зеленського надто потішив.
Велика війна зупинила складні центробіжні процеси в «Слузі народу», які розпочалися ще після дуже скромного результату партії на місцевих виборах. Але при цьому мегапартія остаточно перетворилася у «милиці» Офісу президента. Насправді, це було цілком очікувано, проте перший поствоєнний шок давно минув. Частина «слуг» вже давно не бачить себе в команді Зеленського, і важкі голосування, коли керівництву фракції доводиться зіштовхуватися з відвертим шантажем з боку «своїх» та вдаватися до допомоги інших фракції та депутатських груп, це наочно демонструють.
Чоловік замість жінки
Про майбутні чистки рядів вже заговорив й сам топ-менеджмент «Слуги народу». Голова монобільшості Давид Арахамія в своєму нещодавньому скандальному інтерв’ю анонсував, що в майбутньому на партію чекає багато кадрових змін: «Ми слідкуємо за всіма зараз і не робимо ніяких рухів, щоб не посилати в космос цей сигнал. Якщо ми зараз «почекрижимо» всю партію, то це буде сигналом, що ми до чогось готуємось (до виборів), і потім всі інші через велику політичну недовіру почнуть готуватися і почнуться чвари знову. Тому ми цього не робимо, але це не означає, що ми не робимо домашню роботу. Ми робимо, аналізуємо, з якими людьми хочемо йти як політична сила і з якими точно вже нікуди йти не будемо».
Окрім ребуса з датою наступних виборів, невизначеності майбутньому «слуг» додають і таємні плани президента. Якщо Зеленський буде балотуватися на другий термін (а президентські вибори, скоріш за все, будуть поєднані з парламентськими), то логічними видаються похорони «Слуги народу» як проєкту, що відіграв своє і завалився під власною вагою. Тоді на його місці варто будувати нову незашкварену партію-блок, орієнтовану на Зеленського. І, звісно, на нових принципах, бо з 2019 року в країні, м’яко кажучи, багато чого змінилося. Чи має сенс тоді намагатися прямо зараз реанімувати «Слугу народу» з новими енергійними лідерами – велике питання.
Хоча треба віддати належне: сайт політсили та її соцмережі регулярно оновлюються, і не тільки дублюванням відеозвернень президента. Сама Шуляк розповідає про хід програми єВідновлення, допомагає розрахувати суму компенсації за пошкоджене житло і презентує законодавчі ініціативи в сфері народовладдя, яка була однією з вже забутих фішок «слуг» під час виборів.
Наразі, за даними джерел «Главкома», заміну Шуляк обирають з двох нардепів-чоловіків, один з яких, відповідно до нових реалій, має військовий бекграунд. Показово, що більшість членів партійної політради, з якими поспілкувався «Главком», взагалі не в курсі скорої заміни Шуляк. «Зрозуміло ж, що питання голови партії, насправді, буде вирішуватися в Офісі президента», – зітхають захоплені зненацька нардепи. Але у такої реакції є й ще одне пояснення: партія стала таким собі непомітним гігантом, що мало хто з самих партійців вірить в те, що косметичні зміни в ній на щось впливатимуть.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0