Привид Черновецького у Києві. Хто забирає у військових два гектари у центрі Києва?

Столиця
Привид Черновецького у Києві. Хто забирає у військових два гектари у центрі Києва?
В’ячеслав Супруненко був не лише депутатом Київради, а й зятем Черновецького, за головування якого змінили цільове призначення спірної ділянки
колаж: holka.org.ua

Міноборони під час війни воює за ділянку на Печерську

27 березня Верховний суд вчергове почне розгляд спору між Міністерством оборони та двома товариствами: «ЛВ-Холдинг» та «Імперіал». Предмет конфлікту – земельна ділянка, яку військові отримали у Києві ще 1951 року, але за часів головування Олександра Омельченка місто продало цю ділянку забудовнику, а цільове призначення під офісно-житлової забудови змінили тоді, коли мером став Леонід Черновецький. 

Забудовник, як повідомляли ЗМІ, пов’язаний із тодішнім зятем Черновецького В’ячеславом Супруненком, з яким донька ексмера Києва пізніше розлучилася. Тому Київрада тут – теж сторона у справі.

Схема у цій історії доволі типова: спершу забудовник придбав будівлі у Київське квартирно-експлуатаційне управління, які були розташовані на спірній ділянці, потім отримав цю ділянку в оренду, а далі викупив її у міста.

Будівлі, як повідомляють правоохоронці, у подальшому знесли, щоб на всій земельній ділянці можна було звести висотки та комерційні приміщення. А Міноборони тепер роками доводить у судах, що місто продало не свою комунальну землю, а державну, розпоряджатися якою у депутатів місцевої ради немає права.

Громадська ініціатива «Голка» з’ясовувала деталі перебігу справи у судах.

Як Міноборони воює із… забудовниками?

Міністерство оборони та Київське квартирно-експлуатаційне управління наполягають на тому, що ця ділянка на Печерську, площа якої більше 2 га (адреса ділянки: м. Київ вул. Рибальська, 24/16), це не комунальна, а державна власність. Відповідно орган місцевого самоврядування – Київрада – не міг її продавати чи віддавати будь-кому, якщо на це нема згоди уряду. 

Рішення виконкому Київської міськради 1951 року про встановлення меж для військового містечка Квартирно-Експлуатаційного управління Київського військового округу за адресою вул. Рибальська
Рішення виконкому Київської міськради 1951 року про встановлення меж для військового містечка Квартирно-Експлуатаційного управління Київського військового округу за адресою вул. Рибальська

Справа у судах різних інстанцій тягнеться вже шість років, її тричі повертав Верховний Суд, аби судді нижчих інстанцій краще вивчили деталі справи.

Але навіть з тих проміжних рішень Верховного Суду, які вже були винесені, чітко встановлено факти: ця ділянка – землі оборони і власність Міноборони. А значить місцева рада не могла цю ділянку відчужувати, бо вона не комунальна, а державна. 

Скріншот уривка постанови Верховного Суду 2019 року, який доводить, що ділянка – це землі Міноборони
Скріншот уривка постанови Верховного Суду 2019 року, який доводить, що ділянка – це землі Міноборони

Після того, як Верховний Суд повернув справу на новий розгляд апеляційна інстанція нарешті врахувала, що земельна ділянка була у власності в держави. Північний апеляційний господарський суд (судді – Антоніна Мальченко, Олександра Агрикова, Тетяна Козир) наприкінці минулого року ухвалив рішення, за яким Міноборони виграло справу.

І от зараз у касації забудовники намагаються оскаржити рішення Північного апеляційного господарського суду. Судді, які входять до складу колегії Касаційного господарського суду, що розглядає цю справу: Віталій Зуєв, Інна Берднік, Іван Міщенко. 

На ділянці також є пам’ятка національного значення – Башта №5 Київської фортеці А оскільки мова про культурну спадщину та про землі Міноборони, то інтереси держави тут захищає і військова прокуратура.

Башта №5 Київської фортеці
Башта №5 Київської фортеці
фото: office.ua

Начальник відділу представництва інтересів держави в суді Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора Вікторія Шекшеєва зазначає: «Предметом спору є саме землі оборони, які обмежені в цивільному обороті і автоматичний перехід речових прав, а також зміна цільового призначення на них земельним законодавством заборонена. Органи прокуратури надалі будуть боротися з незаконним дерибаном земель оборони».

Державний секретар Міністерства оборони Людмила Дороган наголошує: «Ми сподіваємося на справедливе рішення суду щодо повернення у власність земельної ділянки Міністерства оборони. Ця справа розглядається у судах роками й час вже поставити в ній крапку, згідно з законом, захистивши інтереси держави. Віримо, у справедливе та законне рішення Касаційного господарського суду».

У Київраді, яка теж є стороною у справі, також вже визнають, що ці землі дійсно не комунальні, а державні. На цьому акцентує увагу секретар міськради Володимир Бондаренко: «У часи Черновецького дійсно була низка зухвалих дерибанів. Що стосується цієї справи, то тут Київ підтримує законні вимоги Міноборони і вважає, що в часи головування Черновецького цю землю протиправно забрали у держави. Це не комунальна власність громади. Тому вимога Міноборони цілком справедлива».

Супруненки. Історія «Імперіалу»

Земля, яку 2006 року за рішеннями Київради ТОВ «ЛВ-Холдинг» у подальшому неодноразово перепродавали. У 2011 році власником стала ТОВ «ЖК «Імперіал».

І от це товариство «ЖК«Імперіал» згодом передало в іпотеку цю ділянку «Асвіо Банку», який контролювали брати Супруненки, під фінансове зобов’язання 105 млн грн. Водночас цю ж ділянку «Імперіал» передав в іпотеку компанії GPP Developers Ltd під фінансове зобов’язання $20 млн. GPP Developers Ltd також була пов’язана із братами Супруненками. Про це писали «Наші гроші».

«Питання законності правочинів щодо такої передачі ділянки в іпотеку забудовниками, про яку повідомляли в ЗМІ, вивчається органами прокуратури», – каже прокурор Шекшеєва.

Прізвище Супруненків у цій історії з’являється так часто не випадково. В’ячеслав Супруненко був не просто депутатом Київради від блоку Леоніда Черновецького, а ще й зятем Черновецького, за головування якого і змінили цільове призначення цієї ділянки.

У В’ячеслава ще є брат – Олександр. Він був нардепом Партії регіонів.

Історія з ділянкою на Печерську – не єдиний земельний скандал, який пов’язаний із Черновецькими і Супруненками.

Так, частину скверу, прилеглого до Михайлівської площі (нині Сквер Небесної сотні), з численними порушеннями за часів Черновецького опинився у ТОВ «Грін Плаза».

Сквер Небесної сотні
Сквер Небесної сотні
фото: hmarochos.kiev.ua

І тут сліди знову привели до зятя тогочасного міського голови – В'ячеслава Супруненка. Тут забудовник планував звести готельно-офісний комплекс.

Проєкт забудовника, який він планував реалізувати на місці нинішнього Скверу Небесної Сотні
Проєкт забудовника, який він планував реалізувати на місці нинішнього Скверу Небесної Сотні
Фото: Facebook-сторінка Дмитра Гнапа

Судовий процес тривав чотири роки і Верховний суд зрештою відхилив скаргу забудовника і повернув землю громаді.

Ірина Федорів
Голова громадської ініціативи «Голка»

Читайте також:

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: