Арена бойових дій – «Охматдит». Хто з ким воює у дитячій лікарні
Головний лікар Ірина Садов’як про реформу «Охматдиту» та причини масового звільнення медиків
Національна дитяча лікарня «Охматдит» переживає зміни. За підтримки Міністерства охорони здоров’я там змінено принципи управління центрами офтальмології, неонатології, токсикології, а також дитячої онкогематології і трансплантації кісткового мозку.
Реформа полягає у зменшенні кількості керівників центрів, це має скоротити корупційні ризики. Лікарів, які обіймали адміністративні посади, не звільняли, їм запропонували взятися за лікарську практику.
Якщо реорганізація центрів офтальмології, неонатології та токсикології пройшла спокійно, то у центрі онкогематології спалахнув скандал. Напередодні реорганізації був звільнений завідувач відділення трансплантації кісткового мозку Олег Рижак. Після службової перевірки йому оголосили дві догани, які і стали підставою звільнення. Рижака звинувачують в тому, що він увів в оману батьків, примушуючи їх власним коштом купували ліки, які були на складах «Охматдиту».
У липні журналісти ICTV підготували сюжет, у якому батьки дітей, які перебували у медустанові, але їхнє життя врятувати не вдалось, розповіли, що за вказівкою Рижака їм потрібно було заплатити $5 тис. тільки за те, щоб стати пацієнтом відділення трансплантації. Лікар всі звинувачення відкидає. І довести його вину складно: говорити про корупцію батьки тих дітей, які зараз лікуються в «Охматдиті», не готові, адже навіть після виписки є ризик рецидиву, а тому високою є ймовірність повернутися на лікування до центру. Псувати ж стосунки з лікарями, які будуть рятувати життя дитини, ніхто не ризикне.
Керівниці ж Центру дитячої онкогематології та трансплантації кісткового мозку Світлані Донській було запропоновано замість адміністративної роботи посаду лікаря-гематолога педіатричного відділення поліклініки «Охматдиту», де вона відповідала би за консультування регіональних онкологічних центрів та їхніх пацієнтів і за організацію направлення їх в «Охматдит». Але Донська від цієї посади відмовилась, тому 20 серпня її було звільнено.
Після звільнення Рижака і Донської стало відомо, що за власним бажанням почали масово звільнятися лікарі відділення трансплантації кісткового мозку і працівники референс-лабораторії.
Керівництво лікарні запевнило: всі відділення трансформованого центру дитячої онкогематології та трансплантації кісткового мозку будуть функціонувати, як і раніше.
Але у медиків були свої мотиви. Вони аргументували своє звільнення незгодою із управлінськими рішеннями адміністрації лікарні, і у соцмережах та в коментарях ЗМІ неодноразово зазначали: працювати готові лише під керівництвом Донської та Рижака.
Жертвами війни лікарів, яких підтримують зокрема такі народні депутати як Ольга Богомолець та Олег Мусій, з керівництвом «Охматдиту» можуть стати маленькі важкохворі пацієнти.
У МОЗ заяви звільнених за власним бажанням спеціалістів розцінюють як «безпрецедентний і цинічний шантаж, ціною якого є здоров’я і життя дітей», і підтримують позицію головного лікаря.
Цю посаду в «Охматдиті» займає Ірина Садов'як. 31 травня 2017 року вона перемогла у конкурсі на посаду, а перед тим 14 років працювала головним лікарем Коломийської районної центральної лікарні. У декларації вказано лише одну квартиру на 82,8 кв. м і земельну ділянку на 12 соток.
Конкурс на посаду головного лікаря «Охматдиту» проводився вперше. Раніше очільника лікарні призначало Міністерство охорони здоров᾽я, але після того, як закінчився термін контракту з попереднім керівником – Юрієм Гладушем, у МОЗ вирішили оголосити відкритий конкурс.
Обов’язковими кваліфікаційними вимогами до кандидатів на посаду була наявність повної вищої освіти за спеціальністю «Медицина», наявність сертифіката лікаря-спеціаліста, стаж роботи на керівних посадах – не менше 5 років, вільне володіння українською. Бажана – англійська.
Ірина Садов’як після перемоги одразу заявила, що на новій посаді планує змінити структуру «Охматдиту» і перетворити лікарню на комунальне некомерційне підприємство. Садов’як є прихильницею вільного допуску батьків до реанімації. Вона ж сама зазначила, що є чистим управлінцем, і «жодного дня не працювала лікарем». Перед комісією Садов’як заявила, що за 14 років роботи головним лікарем звільнила трьох лікарів, що брали хабарі.
Ірина Садов’як розповіла «Главкому», як після останніх кадрових рішень працює медустанова, та чи можлива після усіх цих подій трансплантація кісткового мозку у дітей в Україні.
20 серпня набув чинності наказ про реорганізацію лікарні, змінилася структура у центрах неонатології, офтальмології та токсикології. Розкажіть детальніше про цю реформу?
Під зміну нашої штатної структури потрапили чотири центри, які надають цілодобову стаціонарну допомогу: центри неонатології, дитячої офтальмології та мікрохірургії ока, токсикології і онкогематології та трансплантації.
Для працівників, які працювали у цих центрах, нічого не змінилось. Тим людям, які працювали чи керівниками, чи старшими медичними сестрами, ми запропонували інші посади в межах тих функцій, які вони можуть виконувати.
Всі ж керівники, крім керівника центру онкогематології, влаштовані в «Охматдиті», працюють лікарями-ординаторами. Немає лікарів, керівників центрів, які б не погодились із запропонованою роботою. Реструктуризація відбулась без проблем, скандал піднявся тільки довкола центру онкогематології.
Єдиний, хто не погодився перейти на запропоновану посаду, тому був звільнений, – керівник центру онкогематології Світлана Донська. Разом з нею пішла і старша медична сестра, а за ними заяву за власним бажанням написали й інші лікарі відділення. Загалом звільнились 17 осіб. 12 з них за власним бажанням, це була їхня ініціатива, а не лікарні.
Усі відділення, які були в структурі цих центрів, повноцінно працюють, в тому числі відділення трансплантації кісткового мозку. Там є пацієнти, їм надається допомога.
Світлана Донська стверджує, що відмовилася стати лікарем-консультантом поліклініки «Охматдит», тому що «поліклініка ніколи не мала і не має жодного відношення до діагностики та лікування онкогематологічних хвороб».
Їй запропонували посаду з аналогічною функцією, яку вона виконувала. Тільки це була посада не адміністративна, а посада лікаря. Завідувач центру насамперед вирішує організаційно-правові моменти, координує роботу всіх чотирьох відділень, а також консультує регіони. На запропонованій посаді у поліклініці Донська могла б консультувати, вирішувати, доцільно пацієнтів скеровувати з регіонів в «Охматдит».
Водночас ми гарантували Донській збереження зарплати, яку вона отримувала на попередній посаді.
Ще один звільнений – Олег Рижак, у минулому завідувач відділення трансплантації кісткового мозку. Разом із Донською він був фігурантом корупційних скандалів, проти них НАБУ розслідує справу.
Є кілька кримінальних проваджень і зараз, наскільки ми знаємо, проводиться розслідування. Їх викликають як свідків, викликають тих, хто має відношення до цієї справи.
Ще в березні Міністерство охорони здоров’я зверталося до правоохоронців через факти завищення потреб під час закупівлі препаратів на 63 млн грн. Крім того на складах були знайдені прострочені ліки на 10 млн. Якими є результати перевірки?
Цей інцидент також входить у вже згадане кримінальне провадження, яке зараз розслідують. В «Охматдиті» ми провели своє внутрішнє розслідування. Коли аналізували замовлення препаратів і їхнє використання, виявили порушення. За фактом внутрішнього розслідування лікарі Донська і Рижак отримали догани.
Зараз ви говорите про ту ситуацію, коли Рижак, як його звинувачують, змушував батьків купувати ліки, які були на складі? Бо сам він стверджує, що на складі тоді залишались тільки протерміновані медикаменти.
Рижак дійсно писав батькам замовлення на ті препарати, які були на складах лікарні. Наприклад, «Солу-медрол», той же «Альбумін», один флакон якого коштує 1200 грн, були на складі лікарні, але батьків змушували ці препарати купувати. Я вважаю, що це ганебно, таким «медикам» у цій лікарні не місце.
Деяких ліків не було на складі, але часто тому, що керівництво відділення не вносило їх до списку для закупівлі. Звичайно, це не правильно, за це він отримав догану.
Скільки зараз людей працює у відділенні трансплантації кісткового мозку?
Разом з тими, хто пішов у декретну відпустку, 41 працівник. Тобто це не правда, коли кажуть, що звільнились усі.
Але звільнені стверджують, що у відділенні працювали лише сім спеціалістів, які робили трансплантації кісткового мозку, і шість з них звільнилося. Відповідно, трансплантацію кісткового мозку більше нема кому робити, бо єдиний спеціаліст, який має досвід трансплантацій, це лікар Олександр Лисиця.
Лисиця – лікар, який працював у цьому відділенні, він – трансплантолог. Крім нього у відділенні залишилось ще три лікарі-гематологи.
Лисиця може справитись і буде справлятись, ми готуємось до наступної трансплантації. Лікарям відділення протягом трьох місяців намагались пояснити, що їм нічого не загрожує, що відділення ніхто ліквідовувати не буде, а медиків залишать на їхніх же посадах з тими ж функціями.
20 серпня вони вирішили піти іншим шляхом, щоб показати нам, нібито без них робота зупиниться. Я вважаю: це – шантаж, їхні дії дуже цинічні, адже вони просто покинули дітей, які лікувались у відділенні. Звичайно, складно, коли одночасно йдуть з роботи одразу кілька лікарів, але лікування відбувається планово.
Зараз лікарня готова приймати нових пацієнтів?
Так, у відділення трансплантації кісткового мозку поступають нові хворі.
Звільнені лікарі стверджують, що з керівниками центру консультувались регіональні онкогематологічні відділення щодо тактики лікування пацієнтів. Чи є ризик, що тепер регіони не отримають такої підтримки?
Лікарі-гематологи у регіонах без кроку і консультації Донської ніякого рішення не могли ухвалити! І це лікарі, які мають ліцензії, лікарі вищої категорії. Хто заважав розвивати медицину в регіонах? Що заважало підсилювати і відправляти спеціалістів звідти закордон, щоб вони стажувались і вчились? «Охматдит» ніколи не потягне всю країну. Лікарі в регіонах мусять брати на себе таку ж відповідальність, такі ж повноваження, як спеціалісти у Києві. Процес не повинен бути зав’язаний на одній особі. Очевидно, що була чітка мета зосередити все в одних руках.
Яка доля очікує на референс-лабораторію з діагностики онкогематологічних захворювань та типування донорів кісткового мозку, яка працювала на базі Центру дитячої онкогематології і трансплантації кісткового мозку?
Успішність пересадки кісткового мозку залежить від підходу до лікування, важливо мати якісні лабораторні обстеження, мають бути досліджені різні показники крові. Від результатів цього залежить і підбір лікування та контроль за ним.
Спеціалістів, які працювали у референс-лабораторії, нам дійсно шкода втрачати, бо кожен лаборант працював над окремим видом досліджень. Там нараховувалось 13 працівників разом із санітарками, і в результаті четверо лікарів-лаборантів звільнилися за власним бажанням, просто саботувавши роботу, дійсно поставили під загрозу життя маленьких пацієнтів. У лабораторії залишились працювати троє спеціалістів-лаборантів.
Нам довелось залучити до досліджень 15 працівників з інших лікарняних лабораторій. Ми також домовились з іншими установами, які також роблять такі ж обстеження, що і наша референс-лабораторія, а саме з Національним центром радіаційної медицини, з Київським міським центром трансплантації кісткового мозку, а також з медичним університетом імені Богомольця. Гарантую, що діти не залишаться без обстежень.
Мене приємно вразило те, що колектив «Охматдиту» згуртувався, коли виникла проблема з нестачею кадрів. Працівники всіх лабораторій, які є в нашій установі виконують окрім своєї роботи ще й додаткову.
Скільки займе пошук і підготовка нових спеціалістів?
Лікарі, звільнені на знак солідарності з Донською та Рижаком, стверджують, що будували систему 20 років. І в результаті вона розвалилась за один день, причому розвалили її творці.
У нас стільки часу немає. Я не хочу робити точні прогнози, але з усією відповідальністю заявляю, що робимо все, що в наших силах. Звісно, чим швидше, тим краще. Але для того, щоб людина опанувала певну специфіку роботи, їй потрібен час. У нас вже сьогодні пара працівників працює на новому обладнані. Вони готувались протягом двох тижнів, навчались, приступають до роботи. Проводити лабораторну діагностику треба дуже скрупульозно, у лаборанта має бути практика, «набита рука».
З 3 вересня розпочались співбесіди на вакантні посади. Вже є якісь результати?
Так, ми прийняли на роботу у відділення трансплантації педіатра. Це – грамотний молодий педіатр, і ми будемо вчити її на гематолога.
До нас на роботу прийшло також три лаборанти, біолог. З медсестрами у нас, дякувати Богу, питань немає. Вакантні посади є, але всі медсестри з відділення трансплантації кісткового мозку, які писали заяви на звільнення за власним бажанням, всі повернулися: позабирали заяви і далі працюють.
Звичайно, кадровий голод є. Але з одного боку, це дає нам можливості підвищити заробітну плату нашим працівникам – доплачувати за понаднормовий обсяг. А з іншого боку, навантаження на персонал є завеликим.
Нам потрібно ще хоча б два лікарі у відділення трансплантації кісткового мозку. Хоча на цей обсяг палат, на ту кількість діток, яку ми спроможні прийняти, достатньо трьох трансплантологів. Але їх повинно в ідеалі бути більше, бо, наприклад, якщо когось відправити на стажування, хтось має залишитися працювати в лікарні.
Яку кількість пересадок кісткового мозку робило відділення щороку?
По-різному. Могли за один рік зробити 16 трансплантацій, а з початку 2017 року їх зробили 25. Але трансплантації бувають різні: аутологічні (коли реципієнт трансплантата є донором для самого себе) та алогенні (від родинного донора). Останні – важчі, але їх проводять частіше.
Що цікаво, для трансплантації кісткового мозку для однієї дитини в Україні необхідно 3,7 млн грн. Ці кошти виділяються з держбюджету, також використовуються кошти самої лікарні, благодійників. Ця сума необхідна на проведення досліджень, ліки, вироби медичного призначення, донорів. Водночас неродинна трансплантація закордоном, де на іноземцях зазвичай заробляють, коштує майже так само, як в Україні, алогенна трансплантація.
Скільки зараз дітей очікують на трансплантацію?
Зараз є двоє діток, які готуються у відділенні до трансплантації. Але її будуть робити не сьогодні-завтра. Перша трансплантація запланована щонайменше за три тижні. Звичайно, все буде залежати від стану здоров’я дитини.
Чи доведеться відправляти дітей закордон на подібні операції?
Те, чого не робилося до сих пір в Україні, це трансплантація від неродинного донора. Тому пацієнтів, які потребують такої трансплантації, змушені відправляти закордон. Всі види трансплантації, які робились в Україні, і далі робитимуться тут.
Те, що вже колишні лікарі відділення трансплантації кісткового мозку стверджують, ніби могли приступити до проведення трансплантацій від неродинного донора вже у вересні цього року, це маніпуляції. Відділення саме нічого не вирішує, не вирішує лікарня. Потрібно, щоб Міністерство охорони здоров’я розробило відповідні документи, треба створити реєстр донорів кісткового мозку. Він не може бути створений тільки в дитячій лікарні. Це має бути загальнодержавний реєстр. Є ще багато етапів, потрібно докласти багато зусиль, щоб запустити цей непростий процес.
Крім того, треба покращити умови, в яких зараз перебувають діти у цьому відділенні. Для проведення трансплантацій від неродинного донора треба приміщення, де була б хороша вентиляція, стерильність, бо діти після операції позбавлені імунітету.
Все це буде в новому корпусі.
Щодо нового корпусу, друга черга має бути вже готова в 2019 році?
Ми сподіваємося, що до кінця 2019 року. Перша черга оновленого комплексу лікарні «Охматдит» працює, там лікуються діти. На сьогодні 18 діток пройшли курс променевої терапії на лінійному прискорювачі. Зараз ще сім діток проходять лікування променевою терапією. Працює апарат МРТ, УЗД-кабінет, центр служби крові, а при ньому лабораторія, яка перевіряє донорську кров на якість.
У новому корпусі передбачено 108 ліжок у відділення онкогематології. Якщо сьогодні ми маємо шість трансплантаційних боксів, то в новому корпусі їх буде 12.
Ми працюємо над запровадженням неродинної трансплантації, і в цьому нам допомагають спеціалісти з Литви, Італії, Канади і Польщі.
Чи є якісь конкретні домовленості про співпрацю із закордонними спеціалістами?
Є домовленості з Литвою. Спеціалісти однієї з лікарень країни будуть консультувати лікарів з «Охматдиту». Це буде відбуватись дистанційно, завдяки Skype, телемедицини.
Наші працівники вже їздили в Литву на стажування, їх готові прийняти ще раз. У кінці вересня – на початку жовтня в Україну приїдуть лікарі та експерти з Італії. Вони оцінять наші можливості, проаналізують, як надавалось дітям лікування та чи дотримувались лікарі протоколів. Італійські клініки також готові взяти на стажування наших лікарів-гематологів, лаборантів, медичних сестер.
«Охматдит» також підписав меморандум з відомою канадською лікарнею SickKids. У нас є угода з канадськими медустановами щодо співпраці в різних галузях, зокрема наші спеціалісти мають можливість навчатися в Канаді – стажуватися. У жовтні на стажування до Канади поїдуть нейрохірурги і окулісти.
Як довго триває таке стажування? Як у цей час лікарня справлятиметься без лікарів?
Це не тренінг, який відбувається за один день. Лікарі там працюють, отримують практичні навики, опановують всі етапи надання допомоги пацієнтам. Стажування першого лікаря-гематолога, якого відправлять від «Охматдиту», триватиме близько півроку.
Лікар Олександр Лисиця вже такі стажування пройшов, тому залишиться працювати в лікарні. Інших будемо готувати до стажування, після чого відправлятимемо закордон.
Щодо клінік країн ЄС, то вони готові приймати лаборантів з «Охматдиту» на стажування.
Яна Степанковська, «Главком»
Коментарі — 0