Післявоєнна відбудова спровокує економічне зростання у світі
Британське дослідницьке, аналітичне агентство Economist Intelligence Unit ще на початку року прогнозувало зростання світового ВВП (валового внутрішнього продукту) у 2022 році на 3,9% порівняно з 2021-м. Наразі прогноз негативний: мінус 1,1%. Світові економісти у всьому звинувачують стагфляцію – ситуацію, за якої економічний спад поєднується з інфляцією.
У свою чергу, багато експертів, наприклад, один із головних економістів найбільшого банку Великої Британії HSBC Holdings Фредерік Неуман та професор економіки Університету штату Огайо (США) Тревон Логан, в інтерв'ю Bloomberg заявили, що причина стагфляції – повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Але, як з'ясував «Главком», саме Україна, яка зараз завдає серйозних військових поразок російському агресору, здатна у результаті вилікувати планету від епідемії стагфляції, перемогти інфляцію та повернути світові економічне зростання.
Симптоми і причини стагфляції
Стагфляція – відносно новий економічний термін, який уперше застосував у 1965 роцi британський політик, колишній міністр праці Іан Маклеод.
Стагфляція – поєднання стагнації (депресивного стану економіки, що супроводжується зростанням безробіття) та інфляції – зростання цін на товари та послуги.
Цікаво, що раніше, до другої половини 1960-х років, економічний спад підвищення цін не викликав. Понад те, найчастіше він навіть викликав зниження – дефляцію. В умовах малопов'язаних між собою державних економік це було логічно – якщо в країні економічний спад, зростає безробіття, а зарплати падають, то ціни піднімати немає резону – нехай люди купують хоч щось.
Ситуація змінилася із початком глобалізації економіки.
«У деяких країнах може бути економічний спад, стагнація. Але десь ці явища менш яскраво виражені, і в умовах глобалізації завжди можна продати товар на стороні. І якщо є охочі купувати, то ціни зростатимуть», – пояснює «Главкому» президент Центру ринкових реформ, колишній міністр економіки України Володимир Лановий.
Як приклад – довоєнна ситуація в Україні. Ми були найбільшим у світі виробником соняшникової олії та одним із найбільших виробників курятини. Але ціни у наших магазинах на ці продукти лише зростали. З погляду агрохолдингів це було резонно – чому ми маємо утримувати ціни в українських маркетах на колишньому рівні, якщо можемо вигідно продати цей товар за кордон?
Перший яскравий приклад стагфляції – ситуація, що виникла у світі після нафтового ембарго 1973 року, коли арабські країни-експортери нафти відмовилися постачати її державам, які підтримували Ізраїль. «Ціни на нафту підскочили із $3 до $12 за барель. Я тоді був молодим економістом і дуже добре пам'ятаю період стагфляції, який тривав майже десять років», – згадує голова Національного банку Румунії Мугур Ісареску.
Ще одним показовим прикладом стагфляції (щоправда, не у світовому масштабі, а у регіональному) може служити стан економіки Росії у 1991-1996 роках, коли при зростанні цін у десятки разів відбулося падіння ВВП майже втричі. До речі, на думку експертів Economist Intelligence Unit, найбільше у 2022 року у валовому внутрішньому продукті втратить саме Росія – мінус 10%.
Президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло у коментарі «Главкому» зазначив: говорити про те, що саме російська агресія проти України спричинила світову стагфляцію, було б не зовсім правильно. «Інфляційні тренди сформовані тим, що розпочалася пандемія, відбулося руйнування логістичних ланцюжків між виробниками, постачальниками, продавцями. Зросли витрати, отже, і кінцеві ціни. Але минулого року зростання витрат продовжилося через підвищення Росією цін на енергоносії. А активна фаза війни, що почалася проти України, вже просто неабияк стимулювала розвиток ситуації. Безпрецедентна фінансова підтримка світовою спільнотою української армії, біженців (виплата допомоги, надання житла) – це додаткові бюджетні витрати. І вторгнення Росії в Україну сприяло зростанню інфляції у більшості країн світу», – каже експерт.
Ще ситуацію зі стагфляцією посилює жорстка монетарна політика, яку проводить більшість держав. Зокрема, підвищення ключової ставки – відсотка, під який Центральний банк держави видає кредити комерційним банкам та приймає від них гроші на депозити. Відповідно, кредити та депозити стають дорожчими для бізнесу та населення.
Брати кредит стає менш вигідно – потім доведеться більше віддавати. А от покласти гроші в банк на депозит – навпаки, цікавіше, потім більше отримаєш. Тому попит на продукцію падає (гроші несуть у банки, а не залишають у магазинах), інфляція уповільнюється. Але зворотний бік медалі – скорочується кредитування. Відповідно, ділова активність уповільнюється ще більше.
«В Україні ключову ставку було піднято 2 червня 2022 року, з 10% до 25% річних, – нагадують у департаменті монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України. – Так, це сповільнює зростання економіки у короткостроковій перспективі, але ми маємо приборкати інфляцію, щоби бізнес міг нормально планувати свою роботу, робити довгострокові інвестиції. Тобто із двох лих ми були змушені вибрати менше».
Перемога України може оздоровити світ
Якщо розв'язані Росією війни (спочатку енергетична з усім світом, а потім і звичайна проти України) призвели до стагфляції, то успішні бойові дії, які веде ЗСУ проти країни-агресорки, у перспективі призведуть до оздоровлення світової економіки.
Нагадаємо, що саме завдяки Другій світовій війні США стали провідною економічною державою світу – спочатку ленд-ліз, а потім і план Маршалла викликали небувале зростання американської економіки у всіх галузях: військове виробництво, важка та легка промисловість, товари народного споживання, аграрний сектор тощо. Загальні суми асигнувань за обома програмами становили $26 млрд. За нинішніми цінами це $320 млрд.
«Наразі лише США виділили Україні майже $40 млрд. Точніше – це допомога за різними програмами до кінця року. Але новий лендліз запрацює з 1 жовтня, і які там фігуруватимуть суми, поки що невідомо. На Заході бачать, що ми перемагаємо, вони почнуть постачати нам ще більше сучасної зброї. Але її ще треба зробити, це стимулюватиме підйом економіки загалом. Ті ж танки – це металургія, важка промисловість, електроніка, оптика… та багато чого», – каже Володимир Лановий.
Але головне, за словами економіста, це програма післявоєнного відновлення України: «Завдяки плану Маршалла, економіка зруйнованої Німеччини переживала бурхливий розвиток. Щорічно зростання ВВП становило до 15% протягом більше десяти років. Подібними темпами зростала і економіка Японії, їй також надавалася західна економічна допомога, але з іншої програми».
«Захід зараз дає нам те, що у нього є – нове озброєння тільки починає вироблятися. Але військове виробництво зростатиме: країни світу, побачивши, що відбувається в Україні, зрозуміють, що епоха великих війн, можливо, тільки починається, треба самим озброюватися. Це, звісно, стимулюватиме економіку. А коли Україна увійде до режиму післявоєнного відновлення – це стане ще суттєвішим стимулятором для розвитку світової економіки. Точніше, для економік країн, які захочуть брати участь у відновленні нашої держави», – говорить у свою чергу Ярослав Жаліло.
Слід зазначити, вже зараз видно, що керівництво деяких європейських країн не надто бажає допомагати відновленню України. Отже – і собі. Канцлер Німеччини Олаф Шольц відхилив прохання українського прем'єр-міністра про постачання 100 сучасних танків Leopard 2А7. Це при тому, що німецька компанія Krauss-Maffei Wegmann ще 8 квітня оголосила, що готова ці танки виробляти і поставити перші екземпляри через 36 місяців. Тобто – лише за три роки! Адже виробництво можна було розпочати вже зараз, сприяючи економічному зростанню, як мінімум, на одному окремо взятому підприємстві.
За словами Ярослава Жаліла, зростання економіки, пов'язане з підвищенням військових витрат та виробництвом озброєнь – досить довге. Але це – один зі стимулів. А для того, щоби розпочався справжній економічний бум, необхідно швидше закінчити війну та розпочати відновлення України.
Андрій Кузьмін, «Главком»
Коментарі — 0