Як українські полярники зимують під час війни та волонтерять для ЗСУ
Біля станції встановлений стовпчик і нещодавно там з’явилася нова табличка з написом «Херсон»
З 1996 року українська станція «Академік Вернадський» не припиняє наукової роботи в Антарктиді. У перший місяць російського повномасштабного вторгнення в Україну на станції працювала 26 українська експедиція. В кінці березня її замінили полярниками 27-ої, які зимують там і нині. Як українські науковці діставались до станції, як працюють під час війни, та як збирають донати для ЗСУ – Суспільне розпитало у Юрія Отруби, керівника 27 антарктичної експедиції.
Як полярники 27-ої експедиції дісталися до станції?
З України ми відправлялися, коли були бойові дії. Ми не знали, чи зможемо виїхати. Це було важке рішення – залишити рідних в країні, де триває війна. Третього березня ми виїхали з Києва й, оскільки наша група була розосереджена по різних містах, дорогою до Львова підбирали всіх учасників експедиції. Ми проїжджали повз ділянки, де поряд велися бої. Тому були ризики, що перезмінки могло б і не відбутися. Але про консервацію станції не йшлося, це був останній варіант. Адже розконсервувати її буде важко.
Скільки тривала дорога?
Місяць. Ми доїхали до Польщі, звідти літаком до Південної Америки. Там відсиділи двотижневий карантин. І далі криголам «Ноосфера» 30 березня доставив на станцію «Академік Вернадський».
Скільки полярників цьогоріч працює на станції?
Зараз 14 людей, з них 9 – науковці. Основні напрямки – геолого-фізичний, гідрометеорологічний та біологічний – по три науковці. І п’ять людей – це технічний персонал: лікар, кухар, системний механік, системний адміністратор і дизеліст. Під час попередньої зимівлі було 12 людей.
Чим ви займаєтеся на станції?
Виконуємо науково-технічні завдання згідно з державною національною програмою. В Антарктиді настало літо: тане сніг, прийшли тварини, відкрилася біологічна рослинність. У біологів почалася основна робота – спостереження за популяцією пінгвінів, китів, птахів. Також проводимо відбір зразків рослин, мохів.
Гідробіологи відбирають проби води. Метеорологи спостерігають за погодою. А геолого-фізичний напрямок – це спостереження за космосом, космічною погодою і також це обслуговування магнітної обсерваторії, сейсмічних та інфразвукових станцій. А ще ми проводимо георадарне профілювання льодовиків – спостерігаємо за їхньою структурою.
Як зараз поводять себе пінгвіни? Який у них період?
Ще 10 років назад навколо станції пінгвінів було мало. Зараз їх велика кількість, по всьому острову майже три тисячі гнізд. Ми спостерігаємо глобальне потепління. Часом випадає велика кількість снігу й літо може бути пізнім. І через це можуть не відкриватися їхні гніздові місця, пінгвіни пізно відкладають яйця. Через це їхня популяція може коливатися.
Зараз у нас почали з’являтися малята. Пік буде в середині січня, бо в цьому році вони пізно відклали яйця.
Чи є складнощі з логістикою і постачанням?
Минулого року майже все закупали в Україні: пальне, наукове обладнання, харчування. Зараз все це буде закуповуватись в інших країнах. Але це для діяльності станції не є проблемою. Можливо, буде проблема із фінансуванням, бо у воєнний час витрати скорочуються, все йде на війну, на боротьбу з ворогом. Ну і наступна 28 експедиція також може зіштовхнутися з певними логістичними складнощами через бойові дії.
Чи оновлюється станція?
В нашу експедицію придбали три човни. Також оновилося науково-технічне обладнання. Цього року придбали два снігоходи. Ще до нас прямує ремонтна бригада, яка має виконати певну роботу на станції та зовні – зробити майновий сліп, щоб було де зберігати човни. Всього багато, потрібно розбудовуватись.
Чи змінилося ставлення інших полярників до українських науковців після повномасштабного вторгнення?
Є традиція, де ми вітаємо всі полярні станції з Новим роком та Медвінтером (свято середини зими, відзначають в Антарктиді 22 червня – ред.) Нам висловлюють слова співчуття та підтримки. А два тижні тому з візитом були британці. Побажали перемоги, запитували чи потрібно щось для станції.
Як науковці ставляться до росіян?
Російські станції розташовуються далеко, тому важко відповісти, яке до них ставлення. Наша делегація запропонувала на Науковому антарктичному комітеті відсторонити росіян від всіх організацій, які працюють в Антарктиді.
Як виникла ідея збирати гроші для ЗСУ в Антарктиді?
Ми зібралися з колективом і обговорили з Антарктичним центром, який вклад можемо внести, щоб допомогти у війні проти Росії. Ми проводимо аукціони, де люди можуть виграти «каву з полярником» або отримати деякі речі від полярників, що перебувають тут. На зібрані кошти купуються речі, що замовляють ті підрозділи, яким ми допомагаємо.
Деякі полярники на станції ще й окремо волонтерять. Наприклад, Сергій Глотов. Він наш біолог, але у нього є хобі – фотографія. Він займається фотовиставкою своїх робіт з Антарктиди. Отримані кошти направляє до благодійних фондів.
Яку суму вдалося зібрати?
Антарктичних аукціонів вже було два. Перший, здається, влітку. Другий – три тижні тому. З двох аукціонів зібрали 230 тисяч гривень. Фотовиставки у нас відбуваються з самого початку зимівлі.
Куди спрямували гроші?
В ЗСУ служать багато полярників. Тому є запити від підрозділів, де вони перебувають. Ми намагаємося, коли є можливість і кошти, придбати щось саме в ці підрозділи. Ми із цих зборів навіть придбали протидронову рушницю.
Біля станції встановлений стовпчик і нещодавно там з’явилася нова табличка з написом «Херсон».
Так, Антарктичний стовп, на якому зображені певні міста. Як українські, так і основні світові. В цьому році ми повісили табличку «Херсон», на честь звільнення міста. Також є вказівник «Буча», його ми реставрували. У 25-ій експедиції у нас був зимівник звідти. Зараз він бореться з ворогом.
Як часто спілкуєтесь із рідними?
Останній місяць буває так, що близьких на зв’язку немає, а ми цілодобово на зв’язку. У нас інтернет завжди є. А через обстріли та проблеми з електропостачанням саме в них немає зв’язку.
Як на станції зустрічали Новий рік?
Ялинку ми прикрасили на Святого Миколая, 19 грудня. На станції є традиція, що Новий рік зустрічаємо два рази: спочатку за київським часом – телефонуємо рідним, вітаємо їх, а потім за антарктичним часом (відстає від українського на 5 годин – ред.) зустрічаємо наш «Вернадський Новий рік». А бажання тут загадують тільки одне: миру і перемоги в прийдешньому році.
Нікіта Галка
Коментарі — 0