Хвилина мовчання: згадаймо Назара Лугарєва, який боронив Україну з 2014-го
У захисника залишилися дружина та син
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Назара Лугарєва.
Керівник івано-франківського «Пласту» Назар Лугарєв загинув на Запоріжжі 7 грудня 2022 року. Під час виконання бойового завдання 32-річний Назар потрапив під мінометний обстріл біля Гуляйполя, разом з ним полягли два побратими.
«Я жодного разу не бачив його без посмішки… Він говорив хлопцям, що вони як пальчики, які мають зібратись у кулак, щоб добре дати по пиці москалю. З таким настроєм він поїхав на фронт», – розповів старший пластун Денис Жарков.
З 2013 року, після строкової служби, Назар Лугарєв служив за контрактом. Пізніше брав участь у бойових діях на сході України, був ветераном АТО. За його плечима були роки служби в десантно-штурмових військах. Назар був інструктором з повітряно-десантної підготовки та інших вузьких спеціальностей, притаманних кадровому військовому.
«В армії я був керівником і це є те, чим хочу займатися: навчати, ділитися досвідом, вчитися і зроджувати нові покоління, готові до борні за Україну!» – так пояснював Назар Лугарєв свою мотивацію очолити івано-франківський «Пласт» у 2018 році.
У 2022-му він знову взяв до рук зброю, аби дати відсіч російським агресорам. На той час Назар Лугарєв був студентом 2-го курсу магістратури Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, де вивчав політологію. У боях в Запорізькій області брав участь як головний сержант 1-го стрілецького взводу 2-ої стрілецької роти 78-го окремого батальйону 102-ої окремої бригади ТрО імені полковника Дмитра Вітовського.
«Нам здавалося, що з таким досвідом, з військовою кар’єрою, зі знаннями й навичками Назар, умовно, був у більшій безпеці. Але, на жаль, так не є… Це був талант. Складні речі він вмів пояснити реально на пальцях. Своєю іскрою, мріями та ідеями він умів запалювати людей довкола», – пригадав пластун Іван Пукіш.
Назара Лугарєва поховали на Алеї Слави Івано-Франківського міського кладовища у Чукалівці. У хлопця залишилася дружина Мар’яна та син Данило.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0