Хрещення Київської Русі: як Володимир вибирав релігію

Сьогодні, 28 липня, в Україні відзначають 1035-річчя хрещення Київської Русі. Ця важлива подія змінила хід історії, ціннісні орієнтири й визначила долю багатьох поколінь українців. Становлення Русі, як християнської держави, стало одним із поворотних фрагментів в історії українського народу.

Князя Володимира цілком справедливо вважають однією з найважливіших постатей в історії східних слов'ян та й загалом в історії європейської цивілізації. Передовсім – за рішення консолідувати Київську Русь за допомогою релігії.

Що ж спонукало Володимира обрати саме християнство, та ще й візантійське, а не інші релігії, як-от іслам? Чому він не залишив на Київській Русі язичництво, яке так шанував на початку свого правління? Кожне із цих питань залишається дискусійним серед істориків.

Та що можна точно сказати – це те, що перехід від язичництва до християнства на Київській Русі стався не так швидко і раптово. Релігія поширювалася державою тривалий час, про що свідчать літописи.  Хрещених і нехрещених русів «Повість минулих літ» згадує і за князя Ігоря – причому з контексту зрозуміло, що і тих, і інших є доволі багато, а віра не викликає особливого подиву. Це свідчить про те, що на момент князівства Володимира християнство на Київській Русі було добре знаним та певною мірою поширеним.

Картина «Хрещення Русі»

художник: В’ячеслав Назарук

Релігія не поза політикою: як Володимир вибирав віру для Київської Русі

Основною причиною для Володимира Великого хрестити Русь стало бажання об'єднати землі, щоб зміцнити князівство. І правитель чудово усвідомлював, що для цього потрібна єдина релігія. Князь Володимир був зацікавлений у першу чергу в потужному геополітичному союзнику. А католицька церква на той час переживала не найкращі часи.

Вибір був цілком політичним: між зближенням із європейськими континентальними державами або із Візантією. Стародавня імперія з надпотужним впливом на весь світ могла давати певність князю Володимиру, що спільна віра піде тільки на користь Київській Русі.

Християнство допомогло налагодити відносини з Європою і об'єднати племена Русі. 

Чому Володимир Великий не обрав іслам

Володимиру подобалося не лише християнство. В ісламі, наприклад, йому імпонувала можливість мати декількох дружин. Але князю не сподобалося, що у мусульман є харчові заборони.

У часи Київської Русі обмін інформацією відбувався довго: її треба було буквально довезти, а дороги були довгими та небезпечними. Тому про існування такої релігії, як іслам, пересічні русичі могли й не здогадуватись, тоді як про християнство було відомо ледь не усім.

Та хоч арабські держави безпосередніми нашими сусідами не були, але все ж мали своєрідний вплив на Київську Русь. Зокрема, чимало мандрівників з їхніх земель їздили на територію сучасної України, так само й наші купці гостювали в Азії. Взаємовпливи добре простежуються, адже ми досі користуємося арабськими цифрами, а латинськими – тільки в окремих випадках.

Та чи міг Володимир розглядати іслам як релігію, яку можна зробити державною на Київській Русі? Звісно, міг. Певною мірою іслам був Володимиру найцікавішою з трьох релігій, але ж князь – це не вся держава. Тож варто віддати належне: бувши правителем, він не поставив свої приватні інтереси вище за державницькі та обрав православне християнство, оскільки воно було найбільш вигідне для Київської Русі.

Чи міг Володимир залишити язичництво

У перші роки свого правління Володимир Великий був прихильником традицій предків, проте розумів, що це потрібно змінювати. Князь спробував провести певну язичницьку реформу, яка не була ефективною і результату не принесла. Тому вже із запровадженням християнства все було радикальніше, зі зміною всього, що пов’язане із язичництвом, на усе нове.

Як свідчать літописи, Володимир Великий дав вказівку, щоб тих, хто не хотів приймати хрещення, буквально силоміць заганяли у річки. Крім цього, пропонував християнам пільги, годував бідних на площах міст під символом Христа, проводив, як би зараз сказали, гучні «рекламні кампанії». І все це – за дуже короткий час, у перервах між військовими походами.

Як не дивно, така тактика спрацювала. Попри певний опір, християнство стало панівною релігією на території Київської Русі, вправно поглинувши язичницькі вірування наших предків та адаптувавши їх до нових реалій.

Чи допомогло прийняття християнства Київській Русі зміцніти, як державі? Безумовно, це дало змогу встановити тісніші зв'язки з Візантійською імперією та іншими християнськими державами Європи. А ще – змінило перебіг історії на століття вперед і створило міцну спадщину, яка продовжує даватися взнаки донині.

Як хрещення Русі змінило князя Володимира

Відомо, що до хрещення Русі князь Володимир поклонявся язичництву і був жорстоким правителем, який любив гучні бенкети та вів розпусне життя. Після того, як сам прийняв християнство й охрестив киян, він сильно змінився. Згідно з історичними даними, князь Володимир почав влаштовувати при дворі свята і благодійні обіди для простих людей, а також почав будівництво християнських храмів. Одними з перших з’явилися Десятинна церква, на яку князь виділив десяту частину своїх доходів, і Межигірський Спасо-Преображенський чоловічий монастир. При церквах почали відкриватися школи та бібліотеки.

Мова

Хрещення Русі призвело до двомовності в країні. Болгарська редакція церковнослов’янської мови використовувалася в церковних справах і стала писемною мовою. А народною розмовною мовою залишалася староукраїнська. Писемна мова поступово почала проникати в староукраїнську мову. Значно більше церковнослов’янських слів увійшло до російської мови.

До слова,  28 липня українці вдруге відзначають День державності. У цього свята ще зовсім коротка історія, однак зараз воно набуло особливого значення. Повномасштабна війна Росії змусила нас зрозуміти існування Української державності як існування власного життя, як надію на щасливе майбутнє дітей, надію на свободу і мир серед вільних та мирних народів Європи. 

Свято є символом багатовікової історії українського державотворення. День Української державності нероздільно пов’язаний із розвитком війська та військовими тисячолітніми традиціями, національними традиціями символічного відображення світу, яка мала поєднувати народний, релігійний та державний аспекти. 

Дату святкування Дня державності вибрали знакову. Щорічно 28 липня українці відзначають День хрещення Київської Русі. Саме в цей день Володимир прийняв християнство як державну релігію, що передалося й Україні. Ця подія є першою згадкою про окрему українську державу, яку описує «Повість минулих літ». 

«Ми починаємо відзначати День Української державності. Її точкою відліку ми вважаємо рік заснування Києва – столиці Київської Русі-України, яку недаремно називають місцем, де все починається», – сказав Зеленський під час святкового параду на День незалежності у 2021 році.