Що заважає західній зброї швидко потрапляти в Україну?

6 травня, до речі, на Ставці під головування українського президента вперше, мабуть, озвучили одну з найбільших наших проблем – швидкість постачання західної зброї до України. Тієї, яка уже анонсована, оголошена, і всі думають, що та «от-от» і буде в Україні.

У реальності це працює не так. У реальності існує багато перешкод на шляху між зброєю та Україною. У «цивілізованому світі» все не так просто. Це у межах «Вісі зла» Кім Чен Ин та Кін Чен Ий можуть зустрітися і за день вирішити усі питання.

У випадку «західних партнерів» України все не так просто, і перша перешкода, яку необхідно здолати, це політичний барʼєр. Тобто барʼєр уявлень про «допустимість» чи «недопустимість» тієї або іншої допомоги у протистоянні України ядерній російській імперії.

До речі, підхід «давати Україні стільки, щоб мати змогу відбивати російські наступи, але не наступати самим» озвучив ще 2014 року Збігнєв Бжезінський, якого у нас чомусь досі вважають «антиросійським яструбом». Заборону бити американською зброєю по російській території теж озвучував він 10 років тому. Як і «розуміння» того, що «росіяни не можуть визнати втрату України».

От настільки глибокі «червоні лінії». І вони досі працюють. А росіяни ще і прагнуть їх оновлювати новими і новими ядерними погрозами. Але навіть якщо політичні обмеження не стратегічні, то вони можуть бути сформовані електоральним процесом демократичних країн, де завжди знайдеться політик, який буде закликати до «порозуміння» з цим «приємним бункерним дідом». Вони ж точно «не хочуть нічого поганого».

Якщо ж подолати будь-які політичні барʼєри, то починають працювати бюрократичні обмеження. Укладання численних контактів та все це документальне оформлення часто займає на Заході дуже багато часу.

А там треба щось виготовити, бо часто «диво-зброя», яку урочисто обіцяють західні партнери українцям, існує лише у вигляді прототипів. Треба тепер безпосередньо щось виробити, і це теж вимагає часу.

Далі у справу вступає логістика… Тож не треба дивуватися, що між «анонсом» допомоги і її надходженням може проходити дуже багато часу.

Одна проблема – ворог чомусь чекати нічого не хоче.