Оксана Романюк Виконавча директорка Інституту масової інформації

Розстрільний список. Це ще не кінець історії

Про список 47

Ми зависли. Поки не знаємо, як це коментувати. Два варіанти - або це правда, а воно виглядає настільки по-ідіотськи, що дійсно може бути правдою. Або ми всі з вами, обнявшись, повільно падаємо в чорну діру, і тоді це абзац. І слідом за нами туди затягує цивілізовані країни. 

Я припускаю, що там щось посередині між першим і другим варіантом, зважаючи, з одного боку, на сумбурні комунікації і політичний піар, яким це все супроводжувалося, а з іншого - беручи до уваги, скажімо, розслідування The Bell про звязки Германа з рос. стороною, і нарешті, його власні слова, які підтверджують в цілому версію правоох.органів про рос.слід.

Є питання щодо неетичності оприлюднення цього списку. По-перше, пишуть, що на момент публікації сьогодні не всі люди знали, що вони в списку. Як думаєте, прикольно їм і їхнім родинам було дізнатися зі ЗМІ, що їх хотіли вбити, правда? Щодо тих, хто знав про себе - на мою думку, треба було спитати дозволу у тих, хто в списку, бо це приватні особи: а). чи не вбачають вони тут загрози для своєї безпеки, і б). знову ж таки, я думаю, що наврядчи їхні родини були раді почути зі ЗМІ що їхніх близьких хотів хтось убити. Можливо, хтось не ставив родину до відома. Це шок, очевидно, і тут реальність чи нереальність списку ні до чого взагалі. Хтось би погодився щоб про нього написали, хтось ні, і виходячи з цього і треба було подавати.

Ну що, продовжуємо спостерігати, думаю, це ще не кінець історії.

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів

Читайте також

Дата публікації новини: