Розпад СРСР все ще продовжується

Кожна душогубо-імперія воює периферіями. Ще в дохристиянські часи метрополії рекрутували гарматне м’ясо з числа колонізованих. Тому – буряти, якути, киримли, тувинці, чеченці, лугандони, новороси йдуть першими.

Це – меседж усім поневоленим народам: пуйло воюватиме ними + соціяльним дном із числа алкашні, наркош, домашніх дебоширів і зеків. А ісконно русскіє за цим усім будуть уболівати із набережної Батумі, попиваючи грузинське вино ркацителі.

Розпад усіх мега-імперій починався з бунтів не в серці метрополій, а в далеких периферіях. Поневолені народи й народності є жертвами національного расизму та шовінізму. Столичний домінант трактує їх як нижчі спільноти, якими можна вирішувати від’ємну демографію війни.

Якутська приказка гласить: вовки й олені в одному стаді не бувають.

Усім колонізованим народам РФ бодай перед лицем зверхньої щодо них могілізації варто збагнути, що олень – це не лише крупна жуйна тварина, але й благородний тотем, чиї розгалужені роги символізують Древо Життя. Життя на своїй землі, а не бездумну кінчину на чужині в ім’я фантазій одного параноїка.

Хто вважає, що заміна Путіна на іншого гібона при незмінності тупикового суспільного ладу вирішить ситуацію, той себе обманює. Причиною всіх світових лих є Росія як така, а не персонально Путін як лідер. Тому ХХІ сторіччя має бути віддане під дроблення цього монстра, покруча, франкенштейна, зшитого з найтоксичніших і найнебезпечніших ідеологем варваризму. Загрози постійно йтимуть і від збереженої росії в сучасному вигляді, і від ситуативно-компромісних рішень щодо неї.

Дракону не можна підстригати кігтики. Його треба розчленувати.

Розпад ретро-імперії, її дезінтеграція з ядерною демілітаризацією має стати кінцевим пунктом усієї світової геополітики на ХХІ ст. Попри обнадійливі дагестанські відео треба розуміти, що станом на зараз немає національно-визвольних рухів усередині Росії. На жаль. Поневолені народи ніякі, дрібні, слабкі й не мислять себе державними. Було б добре, аби мобілізація бодай трошки розкупорила цей процес.

Застерігаю не порівнювати потенційний розпад Росії з розпадом радянського союзу. Це засадничо різні процеси. Розпад СРСР призвів до збереження проросійських сателітів із декоративними суверенітетами. Якраз невідривання деяких республік від російської бджоломатки передумовило окупацію (Україна, Грузія, Молдова) та повне поглинання (Бєларусь).

Ми б зараз не мали континентальної війни, якби СРСР зник із життя. Натомість він успішно реінкарнувався в Росію з розлогим концептом руского міра. Радянському союзу дали зберегтися на рівні світоглядної догматики – і ось ожилий леніно-сталін з ядерною зброєю відчайдушно чіпляється за новий світ, перебуваючи вже на тамтому.

Ворог не стільки сильний, скільки довгий.

Ворог не стільки сильний, скільки громіздкий.

Ворог не стільки сильний, скільки живучий.

Йому не можна давати потомство.