Що відбувається на Харківському напрямку? Огляд з фронту

Огляд. Спочатку, декілька зауважень загального характеру.

•1•

Очевидно, операція росіян на Харківському операційному напрямку почала «відгальмовувати» – темпи падають, втрати, навпаки, зростають (просування противника за 13 травня, на відміну від попередніх діб, явно відчутно менше).

Ну, воно й не дивно – якщо ЗСУ почали активно «реагувати» (у тому числі, власними додатковими силами та засобами, чого, як на мене, противник й добивався насправді), то йому, рано чи пізно, таки доводиться зупинятися, нехай тимчасово. Навіть для того, аби просто підтягнути «свіжі» сили та засоби для «продовження банкету».

Чесно кажучи, я думав, що російське командування стратегічного та оперативного рівнів буде більш розумним, ніж виявилось. «Спалити», причому, явно передчасно, у прикордонному тактичному «тягни-толкай» достатньо значну частину підготовлених резервів УВ «Північ» (й не тільки), аби захопити прикордонне містечко (місто Вовчанськ), ідея – ну, так собі.

Хоча, мушу визнати, з «технічної» (тактичної) точки зору, реалізація (виконання) цього задуму противника стала достатньо дієвою (на даний час, очевидно, далеко не до кінця). Але це, скоріше належить до результативної частини рішень (або скоріше, зволікання з їх прийняттям) колишнього керівництва нашого ОТУВ «Харків».

У цьому сенсі, я б найближчим часом був готовий до «різкої активізації» противника на сусідньому Куп'янському напрямку (цілком можливо, що й на Лиманському). Бо, з оперативної точки зору, продовження наступу противника на Вовчанському напрямку (вздовж річки Сіверський Донець), у загальній дирекції з півночі на південь, наприклад у бік Старий Салтів та у район села Артемівка, очевидно, здатне створити нашим військам на Куп'янському напрямку, скажімо так, «певні складнощі».

Але це зовсім не означає, що таки створить у реальності, бо у цьому сенсі, варто визначитись – чи, власне, спроможний на це противник на практиці? Як на мене, на даний момент, командування УВ «Північ», й зокрема його тактичної групи «Білгород» поки просто не мають у достатньому обсягу сил й засобів, задля здійснення такого роду «прориву». Щось не спостерігається процес оперативного розгортання у їх тилах відповідних сил й засобів, здатних, на такого роду «подвиги».

Треба чітко розуміти, витіснення ЗСУ з кількох прикордонних сіл, у 10-и км смузі це – одне, а прорив на 50-52 км у глибину оперативної побудови військ противника, який готовий й цілком очікує на такого роду твої дії – зовсім інше.

Звісно, наш противник робить певні кроки, аби наростити свої зусилля у боях на Вовчанському напрямку (нижче ми побачимо, які саме) але мова їде поки виключно про тактичну зону, покажчиків для того, аби розглядати як реальну можливість просування противника в оперативно–тактичну глибину, на даний час – небагато.

•2•

Яка ситуація на даний момент? Безпосередньо, на Харківському напрямку (це напрямок на села Липці та Веселе), тут діють в основному сили й засоби зі складу 18-ї мотострілецької дивізії (мсд) 11-го АК, зокрема, підрозділи її 79–го та 280–го мотострілецьких полків (мсп) + підрозділи 7-го окремого мотострілецького полку (омсп) 11-го АК. Противник, очевидно, намагається прорватися по двом основним дирекціям – до села Липці (діючи, як по дирекції Стрілеча – Глибоке, так й вздовж річки Липець, з боку села Лук'янці).

На момент написання огляду, у мене не було інформації про те, що противник зайняв повністю село Глибоке (хоча, цілком ймовірно, це може бути). По дирекції Лук'янці – Липці, очевидно, передові підрозділи противника ведуть бої у районі самого села Лук'янці (скоріш за все, зайняте противником) й навряд чи мають значне просування у бік села Липці.

На Вовчанському напрямку, передові підрозділи противника одночасно діють, як безпосередньо у бік м.Вовчанськ з боку села Плетенівка, так й намагаючись обійти його з заходу, діючи вздовж річки Сіверський Донець по напрямках Огірцеве – Бугруватка та Гатище – Синельникове, явна мета – перерізати дорогу Стариця – Вовчанськ у районі села Приліпка. Тут діють, ймовірно кілька штурмових підрозділів зі складу визначених сил й засобів 1-ї та 47-ї тд 1-ї танкової армії (ТА), а також 138-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) 6-ї загальновійськової армії (ЗВА).

На даний час, противник, очевидно, не зміг пробитися до самої дороги, але пробує пробитися до району так званої «Крейдової гори» на північній околиці села Бугруватка. Що стосується самого міста Вовчанськ, то інформація, стосовно подій безпосередньо у місті, носить достатньо суперечливий характер.

Є повідомлення, нібито противник зумів увійти до міста (у районі м'ясокомбінату), є інформація протилежна – що його відкинули у ліс, у напрямку на села Гатище. Думаю, протягом 14-го травня, ситуація стане більш-менш зрозумілою й перспективи подальшої оборони міста Вовчанськ визначаться більш ясно.

•3•

Особисто у мене, не має сумніву, що найближчим часом командування УВ «Білгород» спробує наростити свої зусилля на Вовчанському напрямку (вже є інформація про присутність у російському прикордонні на Вовчанському напрямку певних резервів противника, зокрема зі складу 44-го АК противника). Загалом, обсяг вже введених у бій противником сил й засобів оцінюється приблизно у 5-6 мотострілецьких батальйонів (мсб) підсилених танковими підрозділами (ймовірно, зі складу 11-го тп 18-ї мсд та 153-го тп 47-ї тд).

Протягом найближчого часу (доби), ймовірно, командування противника може наростити свої зусилля на цьому напрямку задіявши додатково до 2–х мсб (ймовірно, зі складу 30-го та 41-го мсп 72-ї мсд 44-го АК, або 138-ї омсбр 6-ї ЗВА, яка поки задіяла лише 1 мсб).

Підсумуємо.

Судити про реальні плани та задуми командування противника лише по перших 4-х днях активізації його військ (так, я не помилився, перші спроби противника «вклинитись через кордон», на цьому напрямку, розпочались ще 10-го травня), загалом, стосовно всього Харківського операційного напрямку, у якомусь оперативному чи навіть стратегічному сенсах – явно не варто.

Причому, з декількох причин:

• Події розгортаються у прикордонній 10 км смузі.
• Противник, очевидно, залучив такий обсяг своїх сил й засобів, який, на даний момент, просто «не тягне», навіть, на оперативний рівень.
• На даний час, через брак певної інформації, неможливо дати достатньо повну оцінку рівня та ступеня узгодженості та «ув'язування» цих дій противника з його ж «рухами» на інших операційних напрямках.