Винен лише Трамп? Чому США гальмує допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню

Ігри з затягуванням голосування щодо допомоги Україні, Ізраїлю і Тайваню в американському Конгресі, які затіяв спікер Палати представників Майкл Джонсон, вказують на те, що він має намір, під різними приводами, відкладати та затягувати це питання й далі. При цьому постійно запевняючи, що ще трохи узгоджень, і прийнятний для всіх варіант допомоги він буде готовий поставити на голосування. Але потрібно цей законопроект доопрацювати, щось викинути, щось додати та змінити, і тоді це буде саме те, що цілком може влаштувати більшість конгресменів від обох партій.

Чому цього не розуміє президент Сполучених Штатів Джо Байден, який перебуває у вищій лізі американської політики вже більше 50 років, не ясно. Адже Джонсон постійно говорить публічно одне, робить друге, а планує третє. Бо для нього зараз головне не втратити посаду спікера і потрапити до нового складу Конгресу, а українське питання є лише важелем можливостей, які допоможуть йому знову переобратися.

А далі вибудовується ланцюжок політичних цілей та викликів. Майкл Джонсон орієнтується на колишнього президента США Дональда Трампа. Від якого, великою мірою, залежить переобрання Джонсона до Палати представників. Трамп, у свою чергу, залежить від донорів фінансування його президентської кампанії, серед яких може бути і Путін, якщо через підставні фірми з Росії надходитимуть кошти, щоб вдруге привести екс-президента до Білого дому.

Якщо Майкл Джонсон виконає усі вимоги Дональда Трампа щодо блокування допомоги Україні, то зможе переобратися до Конгресу, якщо ж ні, то тоді для того, щоб туди знову потрапити, йому потрібно домовлятися з представниками Демократичної партії. Тим більше, що вже дехто з його однопартійців-республіканців лайливо починає його обзивати «демократом».

І якби він через якийсь час дійсно поставив законопроект про допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на голосування, то це означало б одне – тепер Майкл Джонсон вважає, що шанси стати знову президентом у демократа Джо Байдена вищі, ніж у республіканця Дональда Трампа.

У той час, коли на кін поставлена не тільки незалежність та існування України, а й провідна роль Америки у світі, і взагалі доля західної демократичної цивілізації, можливо, що варто було б зробити крок, який трампісти передбачити не змогли. Запропонувати конгресмену Майклу Джонсону саме те, що він хоче – гарантоване продовження його успішної політичної кар’єри.

А вона тепер залежить від багатьох факторів. Тим більше, що на початку 20 чисел березня республіканка Марджорі Тейлор Грін, з групи MAGA, яка асоціюється з Дональдом Трампом, ініціювала відставку спікера Конгресу США. Цю пропозицію Грін конгресмени мають розглянути протягом двох законодавчих днів. І статися це може вже дуже скоро, коли Палата представників збереться після перерви 9 квітня.

Варто пригадати, що Марджорі Тейлор Грін хоче застосувати ту процедуру, яка вже призвела до звільнення колишнього спікера Палати представників Кевіна Маккарті. Тоді з подібною ініціативою виступив республіканець Метт Ґетц, і на початку жовтня 2023 року спікера Палати представників Маккарті, вперше за всю історію Сполучених Штатів, усунули з посади. Отож у Майкла Джонсона обмаль часу для того, щоб остаточно вирішити, як він планує діяти за такої критичної для себе ситуації.

Можливо, що тут адміністрації президента Джо Байдена та демократам мало б сенс діяти на випередження і укласти з Майклом Джонсоном політичну угоду. Тобто, представники Демократичної партії в Конгресі не дадуть радикалам з групи MAGA усунути його з посади спікера та гарантують йому свою підтримку аж до часу переобрання Конгресу. Але він зобов’язується поставити на голосування в Палаті представників законопроект, вже підтриманий Сенатом, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів з яких заплановано виділити Києву. 

Крім того, демократи в разі перемоги на президентських виборах Джо Байдена, якщо раптом Майклу Джонсону не вдасться знову пройти до Конгресу від Республіканської партії, гарантують йому поважне місце у новій президентській адміністрації. Підтвердивши цим, що він не програє за будь-якого розвитку подій.

Адже для Джонсона зараз головним пріоритетом є продовження й далі його успішної політичної кар’єри. А у Демократичної партії є усі реальні можливості допомогти Майклу Джонсону у цьому.