Росія хоче завоювати не лише Європу. Африка ще не усвідомила загрозу?

Росіяни розгойдують західних політиків на предмет переговорів про замороження війни в Україні. Традиційно шантажем, серед іншого.

Ми розуміємо, що домігшись свого, РФ не зупиниться. Це розуміє частина наших партнерів. Насамперед у країнах Східної Європи.

А як щодо виборця «старої Європи», який голосував за «друзів Росії» ще кілька років тому. Погодьтеся, цілком можливе сприйняття і в такому форматі.

Проблеми з Україною на тлі ядерного шантажу? Для них логічним виглядає «домовитися як-небудь»

Проблеми після з Молдовою? А де та Молдова?

Можливі проблеми з країнами Балтії? Неприємно, але ті країни невеликі.

Перебити такі настрої – справа не одного місяця (якщо не року).

Тож, говорячи про російську загрозу, варто обирати й більш зрозумілі (і близькі) приклади для середньостатистичного іспанця, італійця, француза чи грека.

Чому, коли ми говоримо, що РФ не зупиниться, ми маємо на увазі лише Східну Європу. Росіян немає в Лівії, Судані.

А якщо розв'язати Москві руки, то «Не зупиниться» буде в Алжирі (вони вже воюють у Малі), Тунісі, Мароко, Нігерії (там, до речі, вже є російські ПВК). А це, на хвилинку, ресурсні партнери тієї самої «старої Європи», частина виборців якої «не бачить» російської загрози собі особисто.

І, на цьому тлі, цілком логічне запитання: а чи не варто в нашу риторику додати пару африканських кейсів. Де, серед іншого, вже є приклади зіткнення російських і європейських інтересів.

І є приклади збройного протистояння.

Такий додатковий приклад, серед інших (які наводимо), додасть аргументів і відповідей на питання чому кремлівські апетити треба урізати. Поки вони не виросли ще більше.