Загострення у відносинах з Польщею. Гірка правда

Кілька думок з приводу загострення з Польщею і не тільки.

1. Братських народів не існує. Це інфантильна та навіть шкідлива ілюзія. Є національні інтереси. І в кожного народу вони свої. Є, звичайно, емпатія та співчуття. Але, як показує уся світова історія — це не головний і доволі швидкоплинний фактор.

2. Нікому (крім українців) не потрібно, щоб на світовій мапі зʼявився ще один сильний гравець під назвою сильна держава Україна . Коли ми станемо таким гравцем, нам теж буде непотрібно, щоб в нас зʼявлялися нові конкуренти.

3. Не можу говорити від імені ще когось, говорю лише про себе. Я пішов до війська не заради захисту євроінтеграції, прав людини і навіть демократії. Це все важливо, звичайно. Але в мене головна і насправді єдина мета — захист МОГО народу і єдиної у світі держави, де я вдома, а не в гостях. У тій мірі, в якій це співпадає з інтересами інших народів — ми з ними союзники.

4. Так, у цій війні ми не самі і це дуже добре. Але наш народ платить зараз жахливу ціну не для того, щоб бути комусь винними і вічно щось випрошувати в когось майбутньому.

5. Світ несправедливий, політика лицемірна, ніхто нікому нічого не винен і в кінцевому результаті кожен сам за себе. Похмуро, але правда гірка майже завжди.