Казковий Яр: туристичну принаду на Київщині, де знімався «Захар Беркут», перетворять на промзону?
Промзона чи археологічна пам’ятка? Все залежить від того, чи підпише президент закон 9627
У Казковому Яру на Київщині знімали кліпи Alyona Alyona та Kola «Небо хилиться», Jerry Heil «Благословенна Земля». Також тут спільно працювали Pianoбой та Джамала, коли знімали «Ендорфіни».
Більше того, саме тут відбувалися зйомки фільмів «Захар Беркут», «Толока», «Сторожова Застава».
І от на сільськогосподарській землі тепер планують збудувати промисловий об’єкт.
Якщо це допустити, то він буде в межах санітарної зони Казкового Яру і це загрожує знищенням Діденцевого провалля.
«Київська облрада створила пам’ятку – заказник Казковий Яр. Дійсно біля нього хочуть змінити цільове призначення землі і, як мені відомо, побудувати асфальтний завод. Він має захисну зону 1 кілометр. І виходить, що це все накладається на санітарну зону заказника. Зробити промзону буде тепер значно легше, бо народні депутати у лютому підтримали скандальний законопроєкт «Слуги народу» Дмитра Кисилевського (9627), лобіювання якого пов’язують із заступником голови Офісу президента Ростиславом Шурмою», – наголошує голова екологічної комісії Київської обласної ради Роман Титикало (ЄС).
Під виглядом відбудови інвесторам дають право будувати промислові об’єкти на сільськогосподарській землі і для цього не треба будуть громадські слухання. Про це вже раніше писала громадська ініціатива «Голка».
При чому виграють точно не іноземні інвестори, а ті наближені до влади, хто знає, як швидко можна змінити цільове призначення землі. Більше того, за таких умова Україна ще й нівелює екологічні стандарти, які важливі для євроінтеграції. Наразі цей законопроєкт 9627 направили на підпис президенту Володимиру Зеленському.
«Міська рада Василькова разом зі головою голова громади Наталею Баласинович погодили розробку детального плану території поблизу Казкового Яру і сільськогосподарську землю мали б перевести під промзону. Але на заваді стала громадськість, яка наразі, поки президент не підписав цей закон, має можливість не погоджуватися із таким рішенням. Двічі відбувалися громадські слухання, їхній організатор – управління містобудування та архітектури під вправним керівництвом Ореста Шамаєва, як це традиційно робиться, намагалося створити більшість із бюджетників, студентів та пенсіонерів», – розповідає Світлана Бондар, голова ГО «Казковий Яр».
Це не перший випадок, коли місцева влада намагається провести псевдогромадські слухання. Щось схоже робила влада і в Ірпені.
Після невдалих спроб влада Васильківщини може спробувати провести слухання ще раз, і місцеві це розуміють, як і те, що якщо президент підпише скандальний законопроєкт, то у них зникне можливість заблокувати цю ініціативу.
Те, що прибирають інструмент громадських слухань і позбавляють мешканців громад впливати на ситуацію, коли хтось хоче побудувати на сільгоспземлі промислову зону, – не єдиний ризик.
Під удар попаде культурно-археологічна спадщина та природно-заповідний фонд і випадок на Васильківщині цьому доказ.
Тут є культурно-археологічна спадщина. Ці землі мали б бути відображені на Державному земельному кадастрі і в Державному реєстрі нерухомих пам’яток. Це все мало б перебувати також під захистом Мінкульту, але це лише тоді, якщо пам’ятку таки внесли у кадастр і реєстр.
«Ситуація досить типова і свідчить про хворобливе відношення керманичів громад до об’єктів археологічної спадщини, як до власної території, яку можна використовувати для будівництва. Що стосується Васильківщини, то тут розташована багатошарова археологічна пам’ятка – трипільська, бронзового віку, черняхівська та давньоруська. І здавалось би логічним використати це для розвитку туризму разом з природним об’єктом. Чудове рішення – археопарк. Так роблять в Європі. Але у нас що? Забудова. Зараз треба терміново інформувати облдержадміністрацію, аби пам’ятку взяли на облік. Взагалі ситуація з обліком пам’яток на Київщині – найгірша. За період з 2010 по 2020 р. в області не поставили на облік жодної пам’ятки археології. І це робилось свідомо, оскільки статус пам’ятки одразу ставить хрест на приватизації землі», – розповідає В’ячеслав Баранов, представник Інституту археології Національної академії наук.
Місцевість, про яку йдеться, дійсно досліджували археологи ще 20 років тому.
А от відповідь міської голови Баласинович засвідчує, що на цій ділянці офіційно відсутні зареєстровані об’єкти культурних та археологічних пам’яток. Не зареєстровані – це значить, що держава не бачить, що тут треба охороняти. Тобто де-факто археологічна спадщина може бути знищена.
Для того, щоб держава і місцева влада бачили, що спадщина, яку треба зберегти, то це має відображалося на Державній кадастровій карті.
Але ні в кадастр, ні в реєстр інформація щодо цих об’єктів Васильківщини не внесена, що дозволяє розробникам детального плану теритрій не враховувати ці дані при проєктуванні містобудівної документації, а при зміні цільового призначення за законопроєктом 9627 не бути тим запобіжником, який реально допоможе зберегти землі історико-культурного призначення.
Будь-яка передача зміна цільового призначення землі з сільськогосподарської під промисловість у таких випадках, як на Васильківщині, загрожує знищенню пам’яток. І захистити це зараз стане неможливо.
Те саме стосується природно-заповідного фонду. Київська обласна рада прийняла рішення про те, що Казковий Яр стає заказником, але документація поки не розроблена, і інформацію до кадастру не внесли, що дозволяє діяти так, як це дозволяє законопроект 9627, за спрощеною процедурою для зміни сільськогосподарських земель під промислові об’єкти. Санітарна зона Казкового Яру не внесена до державного земельного кадастру.
Отже, якщо президент підпише закон 9627 громада втратить будь-який вплив і ніхто не захистить ні культурно-археологічну спадщину, ні природно-заповідний фонд. І це стосується не лише Васильківщини. Такі будуть правила гри для всієї України, які створюють нібито для відбудови і інвестицій.
Коментарі — 0