Високооплачувана робота в ЄС: експертка назвала головну перешкоду для українських біженців

Для переважної більшості українців в європейських країнах доступні посади без знання мови і навичок. Проте отримати високооплачувану роботу можливо лише за умови володіння місцевою мовою на хорошому рівні. Про те, які наразі вимоги до мови у країнах Європи розповіла керівниця міжнародної рекрутації Міграційної платформи EWL Маргарита Нестеренко у коментарі «Главкому».

За її словами, без знання мови українці можуть отримати роботу на підприємствах харчової і переробної промисловості, заводах автомобільної галузі, логістичних складах, сезонні польові роботи. Також базові знання мови дозволяють працювати в сфері обслуговування. Проте лише високий рівень знання іноземної мови дає можливість працювати за фахом або ж на менеджерських посадах.

Водночас, зауважує Маргарита Нестеренко, вимоги до мови на простій фізичній роботі різняться залежно від країн.

Країни Східної Європи (Польща, Чехія, Литва, Румунія)

Експертка наголошує, що у країнах Східної Європи знати мову не обов’язково, аби отримати роботу на підприємствах. В цих країнах зазвичай працівниками опікуються так звані координатори, які знають місцеву мову, або українці, які теж опанували мову і можуть бути комунікаторами для українців.

«В Литві, до прикладу, продовжили на рік термін, протягом якого українським біженцям, які влаштовуються на роботу, треба буде володіти литовською мовою. Литовські роботодавці зацікавлені в працевлаштуванні українців для заповнення дефіциту робочих місць», – розповіла керівниця міжнародної рекрутації.

На її думку, досвід Польщі демонструє, що часто українці, зокрема висококваліфіковані, йдуть працювати на просту фізичну роботу, щоби мати дохід та вивчити мову. Це тенденція, яку прослідковують у Польщі з 2015 році.

«В 2015 році в країну поїхала хвиля українців через війну в Україні (з Криму, Донбасу й інших регіонів України). Після кількох років вони освоїлися, вивчили мову, працюють згідно своїх компетенцій, обіймають менеджерські посади чи відкривають бізнес.  Так само зараз відбувається з українськими біженцями. У Польщі бракує фінансистів, бухгалтерів, психологів, вчителів, лікарів. І українці цілком можуть заповнити цей кадровий дефіцит», – пояснили в EWL.

Країни Західної Європи (Німеччина, Нідерланди)

У країнах Західної Європи часто потрібні знання мови на рівні B2, C1 або базові знання англійської навіть для роботи на заводах. Водночас Німеччина цього року дозволяє працювати на підприємствах і вчити мову одночасно для заохочення працевлаштування і бажання біженців працювати в цій країні.

Як підсумовує Маргарита Нестеренко, мовний бар’єр – це головна перешкода для кар’єрного розвитку для українських біженців в Європі.

Нагадаємо, Німеччина посідає перше місце у ЄС за кількістю українських біженців – за останніми підрахунками, тимчасовий захист отримали вже 1,65 млн українців. Водночас рівень зайнятості набагато нижчий, ніж в сусідніх країнах (зараз у Німеччині працює четверта частина працездатних біженців).

Нагадаємо, Нідерланди приймають понад 100 тис. українських біженців, більшість із яких добре інтегрувалися. Водночас значна частина української молоді в цій країні не навчається і не працює.