Anonymous – таємний союзник України

Кіберфронт
Anonymous – таємний союзник України

Anonymous від початку війни в Україні тільки у Twitter отримали пів мільйона нових підписників

фото: euronews.com

Після вторгнення в Україну легіон міжнародних хакерів оголосив кібервійну окупантам

У війні з Росією Україна неочікувано отримала потужну підтримку групи Anonymous, що бореться з агресором на кіберфронті. Такий союзник – дуже важливий, адже міжнародні хакери вже спричинили чимало проблем для агресора. Детальніше про це нижче…

Хто такі Anonymous

Anonymous (англійською «анонімний», «анонім») — угруповання хакерів-активістів, яке сформувалося у 2003 році. Вважається, що члени цієї групи у більшості не знайомі один з одним; походять з різних країн і не мають чіткої внутрішньої структури. Низка американських журналістів характеризують Anonymous не рух. Одним з його якщо не засновників, то, безумовно, ключових персон, став канадський програміст Обрі Коттл.

З 2003 року Anonymous брали на себе відповідальність за низку масштабних мережевих атак. Саме Коттл визначив набір напівжартівливих правил для них, що стали відомі як «Правила Інтернету»: «Ми — Анонім. Анонім — це легіон. Анонім ніколи не прощає».

Чим відомі Anonymous

Першою найгучнішою кіберакцією групи стала «Помста за Ассанжа». Джуліан Ассанж – інтернет-активіст, засновник сайту WikiLeaks, на якому публікував секретні матеріали, за що і був покараний британським урядом; у 2021 році екстрадований до США. У 2010 році група здійснила атаку на платіжні системи Visa та MasterCard після блокування ними пожертвувань для сайту WikiLeaks. Далі була й інші політичні акції, зокрема, під час «арабської весни» хакери протестувальників атакували ресурсі урядів Тунісу, Єгипту та Сирії. Таким чином вони мстились диктаторам за придушення протестів.

7 квітня 2013 року Anonymous пішли проти Ізраїлю. Хакери атакували понад 100 тис. ізраїльських сайтів – це було відповіддю на операцію «Хмарний стовп» (листопад 2012 року), метою якої було знищення воєнної інфраструктури сектора Гази та припинення ракетних обстрілів території Ізраїлю. Тоді жертвами хакерів стали сорок тисяч сторінок в Facebook і п'ять тисяч Twitter-акаунтів. Крім того, було зламано 30 тис. банківських рахунків, що належали ізраїльтянам.

Зазначимо, що інколи Anonymous виявляють активність і поза кіберпростором. Так, 24 лютого 2012 року в Берліні перед будівлею посольства Королівства Саудівська Аравія відбулась багатолюдна акція на захист саудівського блогера Хамзи Кашгар, якому загрожувала смертна кара за три недостатньо лояльних твіти на адресу пророка Магомета. Демонстрацію організували Anonymous.

Anonymous достатньо потужні, щоб з ними рахуватися. У 2012 році американський журнал The Time включив Anonymous до списку «Ста найвпливовіших людей року».

Кібервідповідь агресору

Невдовзі після вторгнення в Україну Anonymous оголосили кібервійну Росії. Так, група хакерів взяла на себе відповідальність за злам урядових, корпоративних і новинних веб-сайтів агресора. Anonymous стверджують, що їм вдалося «хакнути» російське державне телебачення, щоб показати громадянам країни-агресора руйнування, яких завдало Україні вторгнення Путіна. На рахунку Anonymous також злам урядового агентства Роскомнагляд, відповідального за цензуру російських ЗМІ, та публікація сотні файлів із внутрішньої переписки установи. Відтоді Anonymous заручився підтримкою понад півмільйона нових підписників у своєму акаунті в Twitter, який зараз налічує понад 7,9 млн.

Дослідження, проведене співзасновником компанії з кібербезпеки Security Discovery Джеремі Фаулером, засвідчує: заяви Anonymous про кібератаки на російські структури є правдивими. Атаки на російські сервери та веб-сайти ідеально збігаються з повідомленнями Anonymous про злами.

Anonymous зламує російські бази даних

Фаулер проаналізував час зломів 100 російських баз даних, у 92-х випадках файли у цих базах були змінені на «Слава Україні», «Путін зупини цю війну», «Зупинити війну», «Ні війні», «HackedByUkraine» та інші проукраїнські повідомлення. Більшість файлів у базах даних було знищено. Хакери використовували скрипт, схожий на MeowBot, який видаляє вміст файлів і змінює їх назви.

Однією зі зламаних баз даних стала база даних Співдружності незалежних держав (СНД), яка складається з 11 республік і використовується для координації інформації про фінанси, торгівлю, законотворчість та безпеку між державами-членами. Сотні файлів у базі даних були перейменовані на «putin_stop_this_war» («Путін, зупини цю війну»).

Anonymous також «хакнули» базу даних французької мережі будівельних гіпермаркетів Leroy Merlin – компанія вирішили залишитися на ринку країни-агресора. Файли були зламані, перейменовані на проукраїнські повідомлення.

Однією з карколомних перемог Anonymous став злам бази даних Green Dot, яка надає телевізійні та інтернет-послуги 18 містам Росії. Завдяки цьому хакери могли отримати достатньо інформації для продовження зламу телебачення країни-агресора.

Anonymous зламали сайти нафтового гіганта «Газпром», одного з основний російських пропагандистських телеканалів RT і «закрили» Центр управління Роскосмосу.

Група також опублікувала у своєму акаунті в Twitter, що зламала прямі трансляції десятків камер відеоспостереження в Росії – натомість екрани відображали напис «Путін вбиває дітей» та інші схожі повідомлення повідомлення.

Anonymous зламали і «Росатом», оприлюднили файли установи, яка управляє усією атомною енергетикою країни-агресора. Разом із тим, хакери наголосили, що системи російських АЕС вони не зламували. Anonymous запевнив, що ніколи не наражатиме на небезпеку невинних людей.

Цим браві кібервоїни не обмежились: вони «поклали» і сайт Кремля, і ФСБ РФ, і «Роснєфті», і низку інших. Зауважимо: після того, як Anonymous зламали сайт Міноборони РФ, вони опублікували у Twitter попередження про те, що Москва готувала бомбардування Києва.

Ця робота врай важлива, адже цензура в Росії не залишає опозиції та правді жодного майданчику. Ба більше, РФ навіть оголошує ворогами навіть тих людей, які мешкають за її межами, але можуть силою свого слова впливати на зомбованих росіян. Наприклад, днями країна-агресорка оголосила «ворогом» українського телеведучого Дмитра Комарова – за його проукраїнську позицію.

Кібератаки – це спосіб висловити своє невдоволення анонімно, створивши значні порушення в роботі систем з будь-якої точки світу. Ані юридичних, ані фізичних наслідків за злами хакери зазчичай не зазнають, адже знайти джерело кібератак вкрай важко, часто – неможливо.

Історія кібервійни Росії з Україною

У відповідь на перші успіхи Anonymous у кібератаках на російські сайти проросійська хакерська група Killnet заявила, що здійснила DDoS атаку на офіційний сайт угруповання Anonymous. Однак Anonymous сприйняли цю інформацію із гумором і заявили, що у них немає веб-сайту. «Це просто пропаганда», – написали вони.

У Росії є власна кіберзброя – комплекс вірусів під назвою Uroburos, які провокують порушення у роботі систем. За кілька днів до початку війни, Україна була атакована вірусом HermeticWiper – це зловмисне програмне забезпечення, яке перешкоджало перезавантаженню комп’ютерів і, здавалося, націлене лише на пристрої з українською клавіатурою.

Це не перший випадок кібератаки РФ на Україну. У 2013 році були атаковані державні та приватні інформаційні системи, потім у 2015 та 2016 роках Росія вивела з ладу енергосистему України. Того ж року хакери РФ зламали Державне казначейство України. Ще одна атака сталася в січні цього року, коли зламу зазнали урядові веб-сайти.

17 березня «Главком», а також низка українських онлайн-ЗМІ зазнали безпрецедентних кібератак з РФ. Наразі загрозу ліквідували, ресурси відновили свою роботу. За даними СБУ, підготовка атаки, яка полягала в експлуатації вразливості рекламного додатку, готувалася від початку відкритої російської агресії.

Від початку війни в Україні Anonymous тільки у Twitter отримали півмільйона нових підписників і тисячі повідомлень підтримки і вдячності та тисячі лайків у своїх акаунтах у соціальних мережах.

Проте додамо, що не лише Anonymous загрожує країні-агресору у кіберпросторі. До прикладу, львівські ІТ-спеціалісти створили онлайн-гру, за допомогою якої можна «класти» урядові і пропагандистські сайти країни-агресорки, навіть не виходячи з укриття. Головне – мати пристрій з доступом до інтернету.

Наталія Сокирчук, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: