«На зустрічі з президентом не було жодних зобов’язань по часу»
В березні минулого року – на зорі спалаху Covid-19 – ситуація в Україні виглядала далеко не загрозливою. Та й світ ще не розумів ні масштабів пандемії, ні її наслідків.
Але тоді Офіс президента кинув клич про допомогу до великих бізнесменів та олігархів. На Банковій зібрали цілу плеяду з першої двадцятки українських мільйонерів – Ріната Ахметова, Олександра Ярославського, Андрія Веревського, Ігоря Коломойського, Віталія Гайдукв та інших. Загальні статки тих, хто перебував в залі на зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, вражають.
«Бізнес має бути соціально відповідальним у скрутних ситуаціях для держави, – звернувся тоді Зеленський до присутніх. – Українці мають почуватися захищеними, коли звертаються в державні лікарні. І я наполягаю, щоб ви допомогли зараз. В Україні нині немає критичної ситуації, і ми сподіваємося, що зможемо гідно вийти з цього періоду, зберігши здоров’я та життя українців».
Відмовити президенту не зміг ніхто. Відповідно, бізнесмени поділили між собою відповідальність за окремі області.
Логіка розподілу полягала в тому, що ці області є або рідними для бізнесменів, або у них знаходяться там активи. В областях були створені так звані антикризові штаби, які мали діяти разом з головами обладміністрацій та місцевою владою. Не скрізь це проходило легко і спокійно: до прикладу, на Харківщині Олександр Ярославський та вже покійний мер Харкова Геннадій Кернес відкрито конфліктували з тодішнім губернатором Олександром Кучером і діяли автономно. Так само не спокійно було і в Одесі, де місцева влада вирішила, що Андрій Ставніцер претендує на вплив у області. Останній це заперечував і жорстко критикував обласну державну адміністрацію за неефективність.
Проте.бізнесмени без особливих скандалів виділяли мільйони на закупівлю медичного обладнання, тестів, масок, ШВЛ та всього необхідного. Хтось з меценатів був більш медійно активним (як той же Ярославський), хтось – менш (як Коломойський), але загалом на боротьбу з вірусом було зібрано понад півмільярди гривень. На допомогу Україні прийшов навіть засновник Alibaba - китайський мільярдер Джек Ма, який виділив $80 млн на закупівлю швидких тестів.
Вся ця бурхлива діяльність тривала кілька місяців і… на цьому все завершилось, хоча пандемія в країні тільки посилилась, а українці кількох регіонів знову згадали, що таке транспорт по спецперепустках. В лікарнях досі не вистачає кисневих концентраторів, ліжок з підведеним киснем досі бракує, а лікарі скаржаться на відсутність обіцяних державою доплат.
«Ми виконали свої домовленості»
Першим про завершення співпраці з державою оголосив керівник Одеського обласного штабу Андрій Ставніцер - власник місцевого порту та зернового терміналу. На початку цієї ініціативи він був ледь не головним її мотором та спікером. Але вже за два місяці після зустрічі з президентом Ставніцер розродився величезним постом з промовистою ремаркою «останній звіт». В ньому він відрапортував про 136 млн грн залучених за цей час від бізнесу, що пішли на різноманітні форми боротьби з коронавірусом. А оскільки на той час Україна, як і багато інших країн, готувалася до «м’якого виходу» з карантину та прогнозованих піків захворюваності вдалося уникнути, роботу штабу було вирішено припинити.
«Ми виконали свої домовленості – відпрацювали кілька місяців зі штабом та завершили, – пояснюють в пресслужбі Ставніцера. – На зустрічі з президентом не було жодних зобов’язань по часу, тривалості і так далі. Бізнес попросили увімкнутися – ми увімкнулися як могли. Але протягом всього цього часу наша компанія продовжує допомагати регіону, а її акціонери особисто постійно приймають участь в роботі благодійного фонду «Корпорація монстрів».
В Києві антиковідний штаб очолював засновник групи компаній «Ефективні інвестиції» Ігор Ліскі, який мав діяти в парі з тодішнім радником мера Віталія Кличка Максимом Бахматовим. «Ми відпрацювали кризову ситуацію протягом чотирьох-п’яти місяців і повністю передали все до КМДА, – каже Ліскі, який стверджує, що витратив на роботу київського фонду 5 млн грн. власних коштів. На уточнення, хіба зараз ситуація не настільки кризова, Ліскі каже, що згоден з такою оцінкою, але заважує, що не може підміняти собою державу та мерію.
У Фонді Ріната Ахметова, вклад якого в боротьбу з коронавірусом оцінюється в рекордні 300 млн грн, заявили, що після зустрічі у президента представники бізнесу включилися в роботу регіональних штабів при обладміністраціях і в тісній зв’язці з губернаторами визначали поточні потреби лікарень. А Фонд повністю забезпечував закупівлю і поставку обладнання, тестів та засобів індивідуального захисту лікарів.
«Одна з головних цілей, які були поставлені перед штабами, – забезпечення медичних закладів необхідним оснащенням, захисним одягом, киснем тощо. Ми не підміняли собою місцеву владу, ми допомагали їй», – зауважують у фонді. У Ахметова прямо не відповідають на питання, чи досі існує започаткований на зустрічі з президентом альянс бізнесу і держави. Але те, що про ці процеси йдеться в минулому часі, є дуже показовим.
В холдингу МХП Юрія Косюка, що опікувався двома областями, також кажуть про проєкт співпраці з державою як завершений. На подолання епідемії в Черкаській та Вінницькій областях, де розташовані підприємства холдингу, ним було виділено 29 млн грн, що пішли на закупівлю засобів індивідуального захисту, апаратів ШВЛ, кисневих концентраторів, моніторів пацієнта, тестів та антисептиків. Ще 55 млн МХП перерахував до загальнонаціонального фонду протидії коронавірусу.
«Після того, як лікарні було забезпечено необхідним запасом засобів індивідуального захисту для медперсоналу та обладнанням, платформа «Спільнодія Черкащини: здолати COVID-19» продовжила своє функціонування, – зазначають в МХП. – Нині вона діє як консультаційний центр для тих ініціативних груп від лікарень області, які працюють над залученням коштів та участю в проєктній діяльності».
Що не так з аудитом фонду
Тобто наразі бізнес, якщо і продовжує допомогу, то в приватному порядку. .
Власне Офіс президента ще в травні минулого року відзвітував, що загальний бюджет фонду з ліквідації наслідків COVID-19 при Офісі президента склав 374 млн 620 тис. грн. Про це повідомив заступник голови ОП, який координував раду з протидії поширенню Covid-19, Кирило Тимошенко. Окремо Тимошенко зауважив, що за допомогою бізнесменів була організована доставка літаками дефіцитних на той момент масок з Китаю. А сам Зеленський казав, що на боротьбу з епідемією потрібно 12–13 млрд грн, з яких відсоток позабюджетної допомоги складають лише якусь дещицю.
Це був так званий проміжний звіт Офісу президента за зібрані та витрачені кошти.
Та на початок цього року загальна інформація про кількість зібраних у «президентському антиковідному фонді» коштів та їхній міжнародний аудит, що мав відбутися, на Банковій відсутня.
Не відповіли на запитання «Главкому» про подальшу долю створених бізнесменами штабів та фондів ані Офіс президента, ані особисто Кирило Тимошенко, до якого ми зверталися.
Тож, очевидно, що «олігархічний» фонд був гучною, але одноразовою акцією, за рахунок якої Офіс президента намагався набрати собі додаткових балів, а також залучити до процесу людей, які точно не в змозі відмовити Банковій. Щоправда, потім інтерес до фонду пропав, як тільки в ньому закінчились зібрані кошти…
Зрештою, державний Антиковідний фонд, який був створений 15 квітня, теж де-факто проіснував лише рік і запам’ятався широкому загалу тим, що з нього фінансувалося «Велике будівництво», а на потреби медичної галузі було використано не більше третини коштів. При цьому якщо аудит бюджетного спецфонду нещодавно виявив порушень на 407 млн грн.
Антиковідний фонд олігархів повторив долю багатьох інших проєктів нинішньої владної команди – хороший обнадійливий початок та подальша втрата інтересу. Окрім, очевидно, того інтересу, який змогли задовольнити наближені до влади «кризові менеджери».
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0