Визнання «Л/ДНР» Росією: чим це може закінчитися?

На стіл Володимира Путіна лягло звернення Державної Думи Росії, яка просить розглянути питання про визнання підконтрольних їй так званих республік «ДНР» та «ЛНР» суверенними і незалежними державами. Чи є такий сценарій реальним? Подібне Путін вже «провернув» у Грузії. Коли 2008 року ввів війська на території Абхазії і Південної Осетії і визнав їх незалежність. Щоправда, крім Росії ці квазіутворення визнали лише чотири країни, та й то ті, які пов‘язані з Росією: Нікарагуа, Венесуела, Республіка Науру та Сирія. Цікаво, що «визнання» тоді підтримали і такі ж за статусом невизнані в світі «республіки»: Придністров‘я, а також… «ЛНР» і «ДНР». Тому якщо мова йтиме про подальше визнання окремих територій України «незалежними», не важко спрогнозувати, хто ризкне це зробити.

Два звернення. Обрали радикальніше

Цікаво, що в російській Думі було зареєстровані два звернення. Ініціатором першого (більш радикального) виступали російські комуністи (яких вважають підконтрольною Кремлю опозицією). Другий проєкт постанови вносили вже безпосередньо представники пропутінської «Єдіної Росії». Згідно з цим проєктом рішення про визнання «республік» мало затягнутися у часі, оскільки передбачалося, що до ухвалення рішення президента РФ воно потребувало вивчення у різних міністерствах та відомствах Росії. Тоді як перша постанова комуністів прописувала негайне прийняття рішення Кремлем.

Результат голосування Держдуми щодо визнання «ДНР» та «ЛНР» (фото: duma.gov.ru)

Характерно, що це рішення російські законодавці ухвалили просто під час візиту канцлера ФРН Олафа Шольца до Москви, де він зустрічався з Володимиром Путіним. І на спільній пресконференції очільник країни-агресорки дивно відреагував на це звернення Державної Думи, заявивши, що готовий зробити все «необхідне для розв'язання проблем Донбасу».

Зі свого боку, федеральний канцлер Олаф Шольц зазначив, що можливе визнання «ЛНР» та «ДНР» з російської сторони стане політичною катастрофою. Франція, яка є ще одним із учасників «нормандського» формату, теж досить різко відреагувала на звернення Думи. У своєму виступі шеф французької дипломатії Жан Ів Ле Дріан у комітеті закордонних справ Національних зборів назвав плани Росії визнати так звані «Л/ДНР» наступом без зброї, яка зруйнує територіальну цілісність України.

Українське міністерство закордонних справ Також засудило рішення Думи, назвавши можливе визнання Росією «ЛНДР» свідомим виходом із Мінських угод. При цьому на Михайлівській наголосили що це визнання не матиме жодних правових наслідків.

Тим часом в Офісі президента України назвали такий крок російських законодавців «демонстративним рішенням, яке наочно підтверджує те, що було відомо давно: саме російська сторона робить усе, щоб зруйнувати «Мінські документи» і відповідний переговорний процес».

«Главком» звернувся до міжнародних експертів з проханням оцінити ймовірність відповіді Путіним на звернення Думи та спрогнозувати, що означатиме таке визнання псевдореспублік для України і які наслідки може мати для самої Росії.

«Путін змушує Україну гарантувати автономію невизнаним республікам»

«Для Путіна визнання «Л/ДНР» є наступним кроком. Путін тисне на Шольца, щоб змусити Україну гарантувати автономію невизнаним республікам. Якщо Україна не піде на це, тоді він визнає незалежність «Л/ДНР», – вважає ексспецпредставник Держдепу з питань України Курт Волкер.

У такому випадку, на думку Волкера, «проти Росії можуть бути запроваджені скромні, не кардинальні санкції». І при цьому ми вже почули, що Шольц говорить: Україні не світить членство в НАТО, щоб уникнути війни.

«Гра щодо Мінських домовленостей ще не закінчена»

«Якщо Путін піде на легітимізацію «Л/ДНР», це означатиме вихід із Мінських домовленостей. А гра щодо Мінських домовленостей ще не закінчена, – вважає експосол Республіки Польща в Україні Яцек Ключковський. – Росіянам треба мати якийсь інструмент тиску на Україну і вони будуть його шукати».

«Навряд, чи будуть нові санкції, якщо Росія не анексує нових територій. А визнання «Л/ДНР», якщо таке станеться, це ще не анексія».

«Путін, не нападаючи, наближається до своєї мети»

«Я не думаю, що Путін піде на такий крок. Зараз йдеться про тиск на Німеччину і Францію (через ухвалення постанови Держдуми РФ – «Главком»), які в свою чергу будуть чинити тиск на Україну, щоб вона пішла на більші поступки Росії, – вважає аналітик Штефан Майстер. –Шольц і Макрон вже робили це щодо Зеленського».

На думку Майстера, «Росія і далі буде чинити тиск для виконання Мінських домовленостей (в її інтерпретації – «Главком»).

Німеччина і Франція будуть діяти за рахунок України. А Путін, не напавши на Україну, наближатися до своєї мети».

«Росія використовує історію з «визнанням», щоб тиснути на Київ»

«Не зрозуміло, з якою метою Росія порушує питання визнання (окупованих – «Главком») територій на Сході України. Одне з пояснень може полягати в тому, що Росія використовує історію з «визнанням», щоб тиснути на Київ щодо виконання Мінських домовленостей. Це має ще більше сенсу після того, як Макрон і Шольц обговорили це питання з Зеленським», – переконаний молдовський аналітик Діоніс Ченуша.

На його думку, той факт, що Путін так швидко відкинув ідею визнання, може бути результатом спланованого кроку з боку Думи для покращення іміджу Путіна, як більш прагматичного політичного актора в очах Заходу.

«Інший намір, імовірно, полягає в тому, щоб відвернути увагу або створити ще більше плутанини навколо нарощування військ біля кордонів України, – вважає Діоніс Ченуша. – Щодо останнього виникло багато запитань ще до нещодавніх повідомлень про відведення. У будь-якому випадку не виключається ні агресія, ні визнання сепаратистських територій».

За словами аналітика, ці сценарії можна легко переплітати: «Однак, на відміну від агресії, визнання сепаратистських територій поки не підпадає під жодні санкції. Це означає, що Захід має розширити діапазон санкцій щодо можливого визнання Росією незалежності відокремлених територій».

«Все це частина стратегії нагнітання»

Поки що все це має вигляд частини стратегії нагнітання ситуації, яку Росія проводить з весни минулого року, переконаний литовський аналітик Маріус Лаурінавічюс. «Навіть технічно за законами РФ Державна Дума тут не грає жодної ролі, – нагадує він. – Те, що Дума вибрана для цього, показує, що це зброя для нагнітання обстановки. І саме для цього було ухвалено рішення, яке ніяк не зобов’язує Путіна це робити».

За словами Лаурінавічюса, сам по собі Донбас для Росії не потрібен, а використовується як засіб для утримання України від євроатлантичної інтеграції: «І, звісно, це дуже добра зброя для проведення всіляких операцій всередині України. Їм дуже зручно тримати Україну, маючи Донбас».

«Зараз я не бачу сенсу в тому, щоб визнавати незалежність Донбасу і водночас втратити цю зброю і разом з тим для себе отримати зайвий тягар», – каже аналітик.

На його думку, «Росія зараз загнала себе у глухий кут і їй потрібно знайти якесь рішення збереження обличчя для внутрішньої аудиторії».

«Я дещо сумніваюсь, що зараз саме таке рішення з визнання Донбасу вони приймуть, бо воно не відповідає їхнім інтересам, – підсумовує Лаурінавічюс. – Думаю, що найближчим часом ми точно не побачимо ніякого визнання і великої реакції на це рішення Думи не буде».

«Йдеться про пряму аналогію з визнанням Абхазії і Південної Осетії»

Гія Нодія вважає, що «можлива легітимізація «Л/ДНР» стане «для росіян свідченням, що таким чином Путін покарав Україну».

«Поки що ми не знаємо, чи Путін підтримає рішення Думи. Наразі він прораховує це, але виключити цього не можна», – прогнозує Нодія. За його словами, «оскільки Україна практично не контролювала ці окремі райони Луганської та Донецької області, тому фактично ситуація не поміняється. Але Путіну треба якось продати цей епізод як успіх для своєму електорату. І, можливо, це буде аргументом, що вся ця ескалація на кордонах з Україною була недаремною».

Гія Нодія проводить аналогії з визнанням Абхазії і Південної Осетії, які не контролювалися грузинською владою. Однак зазначає, що прямих наслідків за легітимізацію «Л/ДНР» може не бути: «Не думаю, до Україна оголосить війну Росії через це. Можливо, будуть якісь додаткові санкції, але не такі серйозні, щоб це було вбивчо для Росії».

«Це елемент торгу Кремля із Заходом»

«Передбачаю, що зверненням Державної Думи до президента Путіна Росія демонструє Заходу, що вона готова зробити ще крок на кілька десятків кілометрів до західних кордонів і, відповідно, змінити ситуацію на власну користь, навіть пожертвувавши при цьому за потреби Мінськими домовленостями, – прогнозує Євген Магда, виконавчий директор Інституту світової політики. – Однак я не думаю, що Путін буде швидко підписувати це рішення. Думаю, що це буде елемент торгу Кремля із Заходом».

За словами Магди, є ще один момент: «Стає все більш очевидним, що мета Росії на сьогоднішній момент не військове вторгнення в Україну, а максимальне перетворення України на failed state у системі міжнародних відносин, демонстрація того, що Україна є повністю залежною від Заходу».

«Прагнення Путіна не змінились, – каже політолог. – За сприятливих умов він прагне повернути її до сфери російського впливу. Вважаю, що саме з цього ми маємо виходити у діях захисту нашої держави».

«Не можна виключити, що Путін використає визнання як привід для «офіційного» введення російських військ на територію ОРДЛО».

«Визнання ОРДЛО може бути «продане» росіянам як черговий успіх путінської дипломатії»

«Легітимізація Путіним невизнаних республік видається можливою, якщо він побачить, що його спроби реалізувати свою інтерпретацію Мінська не мають успіху, – переконаний дипломат Олег Шамшур. – Не можна виключити, що Путін використає визнання як привід для «офіційного» введення російських військ на територію ОРДЛО, зокрема, щоби протестувати реакцію Заходу».

При цьому, переконаний Шамшур, «навіть без введення військ визнання ОРДЛО може бути «продане» росіянам як черговий успіх путінської дипломатії за відсутності нової масштабної інтервенції проти України». І так чи інакше, «рішення Думи буде використовуватись як новий важель впливу на Україну».

Микола Сірук, для «Главкома»