Сі не хоче опинитися на боці тих, хто програв в Україні. Путін став для нього незручним
Росія має значно більше населення, сильнішу економіку й потужнішу армію, ніж Україна. За всіма правилами, вона повинна була розгромити Україну ще на початку війни. Те, що цього не сталося, і те, що війна триває вже другий рік, а Київ має всі шанси повернути втрачені позиції, значною мірою можна пояснити тим, що Україна має багато союзників, а Росія – ні. За оцінками Кільського інституту світової економіки, з моменту російського вторгнення Сполучені Штати та Європа надали Україні військової та економічної допомоги загалом на суму близько $100 млрд. Ця сума включає дедалі складніше військове обладнання, починаючи від систем протиповітряної оборони Patriot і закінчуючи танками Leopard 2 і M1A2 Abrams, які нещодавно пообіцяли надати. Росія також потребує іноземної допомоги. У неї закінчуються артилерійські снаряди, безпілотники і ракети. Однак лише дві відомі нам країни-ізгої – Іран та Північна Корея – поки що готові надати Кремлю військову техніку. Перевага за Україною.
Шанс для Росії. Примарний?
Китай – найбільший у світі експортер високотехнологічних товарів і четвертий за величиною експортер зброї. Пекін може відіграти для Росії таку ж роль, яку Сполучені Штати відіграють для України. Якби це сталося, шанси на перемогу Росії зросли б у геометричній прогресії. Але цього не трапилося – на практиці дружба «без обмежень», яку проголосили президент Росії Володимир Путін і президент Китаю Сі Цзіньпін за кілька тижнів до російського вторгнення в Україну 24 лютого, має чітко визначені межі.
Далекий від того, щоб піти ва-банк разом з Путіним, Сі намагається балансувати між Заходом і Росією. Китай із задоволенням продовжує торгувати з Росією на вигідних для себе умовах. Китай та Індія замінили Європу як основні покупці російської нафти і газу, котрі подешевшали через західні санкції.
Натомість, за даними дослідників компанії Silverado Policy Accelerator, Китай став найбільшим джерелом імпорту для Кремля – зокрема, напівпровідників, необхідних Росії для виробництва як цивільного, так і військового обладнання. Через те, що Apple і Samsung припинили продавати смартфони в Росію, Китай захопив 70% російського ринку в третьому кварталі 2022 року. Така торгівля опосередковано субсидує військові зусилля Путіна – і, у випадку з мікрочіпами, може сприяти виробництву зброї Росією. Але не треба забувати, що до російського вторгнення Китай мав міцні економічні відносини і з Україною.
Financial Times: «Китай зараз допускає ймовірність того, що Росія не зможе перемогти Україну і вийде з конфлікту «другорядною державою»
Зонгюань Зої Лю з Ради з міжнародних відносин зазначила: «До 2019 року Китай замінив Росію як найбільшого торговельного партнера України, ставши найбільшим імпортером українського ячменю і залізної руди. Україна обігнала США як найбільший постачальник кукурудзи до Китаю».
Міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву сказав, що «Китай хоче бачити тривалу війну в Україні, оскільки це відверне увагу Заходу від нього і в той же час Китай отримує від Росії енергію за низькими цінами». Можливо. Але Китай не в захваті від економічних потрясінь, спричинених російським вторгненням. Як найбільший кредитор країн з низьким рівнем доходу, Пекін має турбуватися про повернення боргів державами, економіка яких постраждала від стрімкого зростання цін на сировинні товари.
У приватних розмовах китайські дипломати розповідали європейцям, що Сі заздалегідь не знав про російське вторгнення і був змушений терміново евакуювати 6 тис. китайських громадян, які перебували в Україні. Сі також публічно висловлював «занепокоєння» з приводу російського вторгнення і закликав Путіна не використовувати ядерну зброю. Як несентиментальний практик реальної політики, Сі не хоче опинитися на боці тих, хто може програти. Посилаючись на розмови з китайськими чиновниками, Financial Times повідомляє, що «Китай зараз допускає ймовірність того, що Росія не зможе перемогти Україну і вийде з конфлікту «другорядною державою», значно ослабленою економічно і дипломатично на світовій арені». Іншими словами, переможена Росія може виявитися не дуже корисним майбутнім союзником для Китаю – країни, яка має не надто багато друзів у світі. Як найбільша торговельна держава світу, Китай не може дозволити собі опинитися у такій ізоляції, в якій опинилася Росія. Це може пояснити, чому Пекін простягає руки до Європи і намагається послабити ворожнечу зі Сполученими Штатами.
Шанс для США. Реальний?
В інтригуючій статті, опублікованій в січні у Foreign Policy, двоє науковців з Центру Стімсона – колишній офіцер розвідки Роберт Меннінг та експерт з Китаю Юн Сунь – стверджують, що адміністрація Байдена має скористатися амбівалентністю Сі щодо війни, аби відвернути його від Росії. Вони запропонували «перевірити ранню пропозицію Китаю щодо посередництва в українській кризі». Вважають, що «Сполучені Штати мало що втратять, перевіривши припущення про те, що можуть відкритися нові можливості, достатні для співпраці між США і Китаєм щодо України».
Пол Хір, ветеран ЦРУ і колишній працівник національної розвідки у Східній Азії, говорить, що згоден з тим, що тут є «потенційна можливість». Мовляв, «Путін став для Сі незручністю, якщо не зобов'язанням». Але питання в тому, яку послугу може запропонувати Вашингтон? «Пекін не стане на наш бік проти Москви лише тому, що це буде правильно, – зазначив Хір. – Який з цього зиск для Китаю?» У цьому й полягає проблема та потенційний недолік зростаючої ворожнечі між США і Китаєм. Продовжуючи справу Дональда Трампа, президент Байден посилює економічний тиск на Китай – аж до блокування експорту найсучасніших мікрочіпів і обладнання для їх виробництва. Він створює враження, що метою політики США є не лише протидія військовій загрозі з боку Китаю, але, як зазначає оглядач Financial Times Гідеон Рахман, зупинка економічного піднесення Піднебесної.
Адміністрація Байдена має скористатися амбівалентністю Сі щодо війни, аби відвернути його від Росії
На думку Хіра, для того, щоб у більшій мірі схилити Китай до співпраці через війну в Україні та через інші нагальні питання, такі, як Північна Корея, треба реалізувати таке: «Нам потрібно переконати китайців, що ми зацікавлені в потенціалі мирного співіснування і стратегічної співпраці принаймні так само, як і в продовженні нашого системного стратегічного суперництва». Однак у нинішній атмосфері зростаючої напруженості це дуже складне завдання».
Тому сумнівно, що Сполученим Штатам вдасться переконати Китай стати партнером у припиненні війни в Україні. Але, принаймні, адміністрація Байдена може продовжувати тиснути на Китай, аби він не надавав військового обладнання Росії. Допоки Китай залишатиметься переважно осторонь, Україна матиме шанс на перемогу.
Джерело: The Washington Post
Переклад з англійської Вікторії О. Романчук,
відповідального секретаря журналу «Універсум»,
членкині Національної спілки журналістів України,
членкині Organisation Mondiale de la Presse Periodique (Brussels, Belgium)
Коментарі — 0
