Чи підуть Яценюк у Нацбанк, Головатий – у Конституційний суд, а Денисова – в омбудсмени?
Доки депутати відпочивають після двох поспіль пленарних тижнів, «сірі кардинали» владної коаліції ведуть активні перемовини щодо низки кадрових призначень. Так склалося, що через хиткість провладної більшості у системі влади накопичилось багато вакансій.
Можна розраховувати, що за три пленарних тижні, які лишилися до канікул, депутати намагатимуться обрати нового уповноваженого з прав людини, голів Нацбанку та Фонду держмайна, аудитора НАБУ та нових членів Рахункової палати і ЦВК. Є також дві вакансії в Кабміні – міністр охорони здоров’я Уляна Супрун з липня минулого року перебуває у статусі «виконувача обов’язків», а після відставки Тараса Кутового на торги виставлене й крісло міністра аграрної політики. На прямі питання, чому прем’єр досі не виніс кандидатуру Супрун у зал, хоча підтримує її, Володимир Гройсман переводить стрілки на коаліцію, яка «обговорює питання». Іншими словами, у Гройсмана немає впевненості, що кандидатура Супрун пройде зал. Колеги з коаліції в обмін на неї забажатимуть щось для себе, а це запустить процес торгів за всі кадрові вакансії. Втім, він і зараз йде повним ходом – затяті соратники з Блоку Порошенка та «Народного фронту» шукають баланс, аби нікого не образити при розподілі умовного кадрового пакета.
Битва за омбудсмена. На користь Лутковської?
«Коли розглядатимуть омбудсмена, я думаю, що того ж дня будуть розглядати склад ЦВК, склад Рахункової палати, щоб усе поділити одразу в одному пакеті», – прогнозує віце-спікер Оксана Сироїд.
Останній день, коли Верховна Рада має розглянути питання про призначення омбудсмена – 6 червня. Нагадаємо, Рада має обрати уповноваженого з прав людини замість Валерії Лутковської, у якої сплив термін повноважень. Перший день наступного пленарного тижня, за словами спікера Андрія Парубія, планується повністю присвятити цьому питанню. Уповноважений обирається таємним голосуванням. Якщо в першому турі жоден з кандидатів не набере необхідної кількості голосів, будуть повторні вибори між двома фаворитами. Наразі профільний комітет рекомендував розглянути три кандидатури на цю посаду – Людмилу Денисову від «Народного фронту», Сергія Алексєєва від Блоку Порошенка та Андрія Мамалигу від Радикальної партії. Кожен з них зібрав за свою кандидатуру більше сотні депутатських підписів (за законом потрібно не менше чверті від депутатського складу). Жодних відкритих конкурсів, яких вимагали правозахисники, не відбулось. Денисова та Алексєєв – чинні депутати від фракцій коаліції, тож є відверто політичними фігурами. Поки що фаворитом виглядає екс-міністр соцполітики в уряді Тимошенко Людмила Денисова. Оскільки для «Народного фронту» посада омбудсмена раптом виявилася принциповою, соратники Яценюка та Авакова навіть намагались пропхнути зміни до законодавства, щоб омбудсмен обирався відкритим голосуванням – це б знизило ймовірність «кидку» у кадрових торгах.
«Я сам не розумію, чого ми в цього омбудсмена так вчепилися, – знизує плечима співрозмовник «Главкома» у «Фронті». – Мабуть, просто треба пристроїти Люду». Втім, у БПП на перспективи Денисової дивляться скептично. «Вона не пройде, – запевняє «Главком» один з депутатів президентської фракції. – Коли Денисову послухали, то правозахисники просто за голови схопились: ну який з неї омбудсмен? Взагалі, це ідеальна посада для Іри Геращенко – не розумію, чому вона відмовилась. Є передчуття, що в результаті не оберуть нікого – і Лутковська лишиться до осені».
«Народного фронту»
Дійсно, якщо жоден з кандидатів не набере необхідних 226 голосів, доведеться запускати процедуру знову і вибори омбудсмена вже просто не встигнуть провести до завершення цієї сесії. Затягнутися обрання нового уповноваженого з прав людини може і через європейців – бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ вже після обрання комітетом трьох кандидатур у зверненні до Парубія рекомендувало Верховній Раді змінити поточний порядок обрання і призначення омбудсмена та максимально його деполітизувати.
Ви з якої палати?
У коаліції також говорять про те, що «Фронт» хоче отримати «свого» омбудсмена в обмін на необхідний Блоку Порошенка склад Рахункової палати та її голову. За новим законом повноваження цього органа щодо контролю за надходженням та використанням бюджетних коштів розширюються. Також ускладнюється процедура звільнення членів палати, тож не дивно, що за вплив на неї ведуться запеклі баталії. Рада намагалась обрати дев’ятьох членів палати в квітні – їх було визначено рейтинговим голосуванням, але так і не затверджено саме через саботаж «фронтовиків». «Дубль два» може виявитись більш успішним, якщо буде задоволено кадрові забаганки запеклих «партнерів». Але пов’язати це з обранням омбудсмена буде важко, принаймні через часовий фактор – голосування щодо уповноваженого, як зазначалося, відбудеться 6 червня, у той час як термін подання документів для майбутніх членів Рахункової палати завершується лише 19 червня. Головним фаворитом у гонці претендентів, які б хотіли очолити цей орган, вважався Валерій Пацкан з Блоку Порошенка, котрий набрав у рейтинговому голосуванні 291 голос. Депутат підтвердив «Главкому», що знову подаватиме свою кандидатуру. Але депутат може стати жертвою внутрішніх розбірок у БПП – він входить до групи «Удар» і досі носить відповідний значок, а між ударівцями та іншими крилами фракції, особливо після відставки Кутового, не надто теплі стосунки. Власне, Пацкан не приховував, що був неприємно здивований, коли побачив, що у зриві голосування за Рахункову палату взяли участь чотири десятки колег з фракції.
Ступор з переобранням нового складу Центрвиборчкому також формально спровокований через непогодження кандидатур від «Народного фронту». Фракція вимагає перегляду кандидатів від своєї квоти, які президент подав до парламенту ще в червні минулого року. Голова Верховної Ради регулярно запевняє, що оновлений склад ЦВК з’явиться в парламенті і буде проголосований ось-ось, але ці обіцянки вже перетворилися на бородатий анекдот. Схоже, Банкову цілком влаштовує чинний склад комісії, який свого часу оголосив Петра Порошенка президентом. У приватних розмовах депутати без жартів допускають, що Порошенко хоче лишити Михайла Охендовського, який ходить під справою, у кріслі голови ЦВК до президентських виборів, аби той не зареєстрував Юлію Тимошенко нібито через непогашену судимість. У Тимошенко таку версію називають маячнею, посилаючись на рішення Верховного суду, яким «газову справу» давно закрито. Втім, це не змінює того факту, що, незважаючи на обіцянки і безкінечні консультації, у президента не поспішають перезавантажувати ЦВК.
В.о. forever
На своїй останній великій прес-конференції Порошенко допустив, що кандидатуру нового голови Нацбанку може бути внесено до Верховної Ради ще до літніх канікул. Наразі Валерія Гонтарева, яка гучно заявила про відставку і завершення своєї місії в НБУ, пішла не у відставку, а у двомісячну відпустку, протягом якої виконувати обов’язки голови Нацбанку буде її перший заступник Яків Смолій. Було багато розмов, що фаворитом у кадровому списку на цю посаду є Володимир Лавренчук, який багато років керує «Райффайзен банком Аваль». Періодично запускаються і чутки про бажання Арсенія Яценюка очолити регулятор. Його соратники не під запис визнають, що екс-прем’єр дещо занудьгував, тож не здивуються, якщо він погодиться на такий варіант «повернення в гру». Але жодних конкретних прізвищ від президента, який і має вносити кандидатуру головного банкіра до парламенту, досі не лунало.
«Взагалі, це тактика Порошенка – всюди залишати в.о.», – каже співрозмовник «Главкома» з однієї опозиційної фракції. – Просто для повноцінних призначень треба домовлятись із депутатами, які чогось вимагатимуть натомість. А так отримуєш «підвішеного» виконавця, який робитиме все, що треба». Наразі без повноцінних керівників лишаються Фонд держмайна після відставки Ігоря Білоуса та Державна фіскальна служба після гучної історії з Романом Насіровим. Щодо обрання нових очільників цих надважливих відомств поки що стоїть повна тиша. Навряд чи в Кабміні поспішатимуть і з обранням нового міністра аграрної політики замість Тараса Кутового – перший заступник міністра Максим Мартинюк, який досі був тіньовим керівником міністерства, просто зараз вийде з тіні. Він є куратором прем’єрського варіанту земельної реформи, через незгоду з яким нібито й грюкнув дверима Кутовий.
Домовленості з «шулерами»
Без голів довгий час залишається кілька парламентських комітетів, а в регламентному його ніколи й не було. Цікаво, що Кутовий пішов у міністри якраз з посади голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин – відтоді нового очільника комітету парламентарі обрати так і не спромоглись. Спеціальна комісія Ради з питань приватизації також не має керівника після того, як Борис Філатов пішов з депутатів у мери Дніпра. Таке становище можна пояснити тим, що новий розподіл комітетів запустить маховик взаємних претензій. Тож нехай поки працює схема з керівниками – першими заступниками.
У Національній агенції із запобігання корупції – інша проблема. Очільник у неї є, але Наталю Корчак засипала лавина шаленої критики з усіх боків. Дався взнаки завал із перевіркою електронних декларацій. Але, незважаючи на це, вона, схоже, втримається на посаді. Визнавши, що уряд не має повноважень її звільнити, міністр юстиції Павло Петренко ще на початку квітня анонсував підготовлений міністерством законопроект, яким можна було б призначити нового керівника НАЗК та обмежити нарахування необґрунтованих премій, чим Корчак викликала обурення громадськості. Але його так і не було прийнято. Хоча членів НАЗК закликають піти у відставку і у «Фронті», і прем’єр Володимир Гройсман, Корчак не поспішає цього робити, а в коаліції нема єдиної думки, як виходити з цієї ситуації. Цікаво, що голова НАЗК вважалася креатурою «фронтовиків», бо була свого часу викладачкою Яценюка. Але зараз на Корчак мають зуб у «Фронті» і подейкують, що вона заручилася непублічною підтримкою прем’єра.
Окремо слід згадати про дві вакансії в Конституційному суді, які з’являться згодом, – у суддів Юрія Бауліна та Сергія Вдовиченка спливає термін повноважень. Обох їх було призначено за президентською квотою, тож призначити нових суддів – цілком у компетенції глави держави. За інформацією «Главкома», на Банковій схиляються до того, аби призначити одним з суддів Сергія Головатого. Екс-міністр юстиції та колишній народний депутат з багатою партійною біографією (БЮТ, «Наша Україна», Партія регіонів), який зараз є членом Венеціанської комісії, знайшов спільну мову і з нинішньою владою.
Втім, незважаючи на низку кадрових пробілів, які треба заповнити, в тому числі Верховною Радою, у коаліції припускають, що до фіналу сесії 14 липня скласти «великий кадровий пасьянс», який би задовільнив усіх, не вдасться. «Мені здається, останній пленарний тиждень показав, що депутати подумки вже в літі, постійно не вистачало голосів, – розмірковує один з позакоаліційних нардепів. – Надто багато інтересів треба врахувати в цій кадровій конструкції, а недовіра у більшості надто велика».
«На які домовленості з «шулерами» можна сподіватись? Згадайте, як вони за Рахункову голосували», – підтверджує слова про недовіру, махаючи рукою в бік «фронтовиків», один з видних порошенківців. Але двом стовпам коаліції нікуди подітись: вони опинилися в ситуації, коли один одного тримають у заручниках.
Коментарі — 0