«Необхідність змін назріла та перезріла»
В останній квартал 2023 року Україна увійде з новим урядом. Інформація про це звучить з багатьох джерел. Хвилі чуток про зміну прем’єра та ротацію Кабміну здіймаються регулярно, проте цього разу, саме через те, що це рішення неодноразово відкладалося, ймовірність того, що восени уряд врешті буде переформатовано, найбільша.
«Необхідність змін назріла та перезріла». «Кабмін Дениса Шмигаля вичерпав себе», «Банковій конче потрібно скинути негатив, що накопичився за останні роки». Аргументів в інсайдерів «Главкома» безліч. При цьому звучать різні імена наступників нинішнього глави уряду. З цих прізвищ вже можна скласти топ-5 претендентів: Олександр Кубраков, Ростислав Шурма, Олексій Чернишов, Оксана Маркарова та Михайло Федоров. Остаточного рішення ще нема, і шанси обійняти посаду прем’єра у всіх фігурантів списку, переконують джерела. У кожного з потенційних кандидатів є свої переваги, у кожного – свої ризики.
Ростислав Шурма, 39 років
Заступник керівника Офісу президента
Чутки про призначення Ростислава Шурми головою уряду мусувалися чи не з дня його приходу на посаду заступника голови Офісу президенту. Ставки Шурми особливо зросли після слів Володимира Зеленського, сказаних під час пресмарафону у листопаді 2021 року: тоді глава держави назвав нещодавно призначеного чиновника «дуже потужною людиною».
Дійсно, попри молодий вік (39 років) Ростислав Шурма має бекраунд досвідченого промисловця. До призначення на Банкову він був гендиректором заводу «Запоріжсталь» (2012 – 2019), який входить до групи «Метінвест» Ріната Ахметова. До цього працював фінансовим директором Макіївського металургійного заводу («Метінвест»), заступником директора металургійного дивізіону «Метінвест». Був членом наглядової ради Маріупольського металургійного комбінату («Метінвест»), головою наглядової ради заводу «Промет» (Болгарія, «Метінвест»), членом ради директорів «Метінвест-Траметал» (Італія).
Втім, призначення Ростислава Шурми містить певні політичні ризики для влади. І справа навіть не у тому, що батько Ростислава – Ігор Шурма, був членом СДПУ(о), близьким соратником Віктора Медведчука. Діти за батьків не відповідають. Наприклад, прогресивна соціалістка-мати не завадила Юрію Вітренко очолити «Нафтогаз». Хоча навчання Ростислава у 2011-2012 роках у Московській школі управління «Сколково» можна розглядати як наслідок ідеологічних переконань його батька.
Однак справжньою політичною перешкодою для призначення Шурми на роль голови виконавчої влади є його особиста участь в політичних проросійських проєктах. З 2010 року він був депутатом Донецької облради за списками Партії регіонів. З 2015 по 2020 рік очолював Запорізьку обласну організацію партії «Опозиційний блок». У 2019 році балотувався до Верховної Ради під шостим номером у списку Опозиційного блоку разом із Євгеном Мураєвим, Олександром Вілкулом, Геннадієм Кернесом і Геннадієм Трухановим. Причому політичний менеджмент давався Ростиславу Шурмі вочевидь важче, ніж металургійний. У 2019 році він повністю провалив вибори до міськради Запоріжжя: очолюваний ним Опозиційний блок посів лише п’яте місце, вщент програвши «Опозиційній платформі – За життя». Та ж доля спіткала і спроби Оппоблоку на національному рівні. Призначати під час війни прем’єром колишнього «регіонала» – доволі спірний вибір. Як і міняти одного екс-менеджера Ахметова на іншого на посаду голови уряду. Нагадаємо, Денис Шмигаль до призначення в уряд працював в енергетичному бізнесі мільярдера.
Ба більше, призначення Шурми могло статися і раніше. Але переводу Ростислава Ігоровича на нову позицію заважає його діяльність на позиції поточній, в Офісі президента. І ось чому…
Після приходу екс-директора «Запоріжсталі» на Банкову очікувалися, як і казав президент, потужні реформи, економічний ривок країни і промисловий зокрема.
Однак, як по-злому жартують опоненти заступника голови Офісу президента, гора відвалів «Запоріжсталі» народила мишу. Кредитна ініціатива «5%-7%-9%» – не «злетіла». Кредити виявилися недоступними для нового бізнесу, проти продовження програми виступають міжнародні банки.
Податкову реформу «10-10-10» розкритикували свої ж соратники: Данило Гетьманцев назвав її маячнею, а Тимофій Милованов наголосив на відсутності розрахунків запропонованої моделі. Експертне середовище сприйняло програму Шурми більш ніж прохолодно, наголошуючи на загрозах бюджетних втрат при неясних бенефітах. Зокрема, відомий економіст Юрій Гайдай назвав «10-10-10» реформою з далекого минулого, яка створює «концепцію нового офшору». МВФ також закликав не впроваджувати реформу. Пізніше виявилося, що реформа запозичена із передвиборчої програми «Оппоблоку» на виборах 2019 року, яка також передбачала вирівнювання ставки ПДВ, податку на доходи фізосіб та податку на прибуток, але на рівні 12%, а не 10%.
Скандал викликали також слова Ростислава Шурми на нещодавній лондонській конференції Ukraine Recovery Conference про те, що керівництво країни розглядає можливість відмови від готівкових розрахунків та повного переходу на розрахунки картками або онлайн – для подолання корупції. «Ми хочемо бути першою у світі cashless економікою», – заявив Шурма. У НБУ виступили проти цієї ініціативи, зазначивши, що вона протирічить законодавству та є небезпечною під час військового стану. Перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова заявила: попри те, що банківська система готова до такого кроку, до цього не готові самі українці, після чого сам Шурма повідомив, що його не так зрозуміли. Прохолодний коментар Рожкової став вершиною айсбергу конфлікту, який, як пишуть ЗМІ, вирує між заступником Офісу президента та Нацбанком.
Інші ідеї, представлені Шурмою у Лондоні, зокрема, про те, що до 2050 року Україна стане енергетичним хабом Європи, виробництво електрики зросте усемеро, видобуток газу – учетверо, нафти – у понад шість разів, отримавши понад $400 млрд інвестицій в енергетику експертному середовищі охарактеризували як «без жодного зв’язку з реальністю».
Втім фактом залишається успішність діяльності промислових гігантів Ріната Ахметова у час керування ними Ростислава Шурми, а відсутність подібних на новій результатів посаді може пояснюватися вкрай складними періодами для країни: пандемією Covid-19 та повномасштабною війною. Тож Шурма у списку топ-5 кандидатів, і його не можна скидати з рахунків.
Приклад того ж Петра Порошенка яскраво доводить, що можна бути колишнім членом Партії регіонів і навіть СДПУ(о), програвати вибори, а потім стати навіть не прем’єром, а президентом і зайняти при цьому нішу головного патріота. Час перебування Ростислава Шурми на посаді заступника Офісу президента не дав жодних підстав засумніватися у його проукраїнській позиції.
Олексій Чернишов, 45 років
Голова НАК «Нафтогаз»
Перевагою Олексія Чернишова – відсутність негативного медійного шлейфу після його роботи київським губернатором та міністром ЖКГ. Преса не має сильних почуттів до Чернишова – як негативних, так і позитивних. І справді, колишній керманич ринку Барабашово, екс-топ-менеджер концерну АВЕК Олександра Фельдмана вираженою харизмою не володіє. Але якщо дивитися на Дениса Шмигаля, то це, скоріше, є перевагою для виживання у владі, ніж вадою.
Втім, Чернишов не має зрозумілих широкому загалу досягнень на посадах, які він обіймав у владі. Сторінка Чернишова у Вікіпедії повідомляє, що той «з початку своєї політичної кар'єри провів одну з найуспішніших реформ – реформу децентралізації, а також реформу державного регулювання у будівництві». Однак, схоже, навіть редактори Вікіпедії не знайшли в собі сил повірити у масштаби досягнень героя статті і промаркували її фразою «походження окремих тверджень залишається незрозумілим».
Реформа децентралізації була дійсно успішна, тільки роль у цьому процесі Чернишова була, так би мовити, сміливою гіпотезою. А от реформа «державного регулювання у будівництві», а саме створення ДІАМ замість ДАБІ у березні 2020 викликало на будівельному ринку справжній колапс, коли видача дозвільних документів зупинилася і величезна галузь просто завмерла більш ніж на пів року. У грудні 2020 Кабмін визнав провал реформи, відновивши дію постанови від 2011 року. Лише наприкінці 2021 року ДІАМ ледве запрацювала.
Звісно проблеми з впровадженням реформи не пояснюються виключно фігурою Чернишова, але лава запасних президента залишається короткою. А тому цей чиновник, як і Ростислав Шурма, розглядається як можливий наступник Дениса Шмигаля. Мабуть, конкуренція за майбутнє прем’єрство і стала однією з причин протистояння між високопосадовцями, загострення якого відбулося під час призначення Чернишова головою НАК Нафтогаз, а Шурми – членом Спостережної ради НАК.
Олексій Михайлович вважаться відданою президенту людиною. Однак тінь Ігоря Коломойского супроводжує його з моменту призначення головою Київської ОДА. Ця посада була звільнена для Чернишова не в останню чергу завдяки медійній роботі нардепа Олександра Дубинського проти попередника – Михайла Бно-Айріяна. Також були «футбольні» переговори із олігархом, який начебто «сплутав» міністра з Бахматюком. Ну а боротьба за контроль над націоналізованою «Укранафтою», де позиція Чернишова співпала з інтересами Коломойського, ще раз продемонструвала, що Ігор Валерійович не випадкова людина у трудовій біографії Олексія Михайловича. Тож перемога одного чи другого учасника протистояння «Чернишов-Шурма» за прем’єрське крісло обґрунтовано може бути сприйнята як перемога Коломойського або Ахметова.
На чолі «Нафтогазу» Олексія Чернишова наразі показав поки що лише рекордні вимоги щодо отримання компенсації у 327 млрд грн. Цю вимогу Мінфін назвав головним бюджетним ризиком 2023 року. А попереду новий опалювальний сезон, який може бути щонайменше таким же складним, як і минулий.
Можливо, контрольним челенджем для премєрського майбутнього Чернишова стане збереження доходів від транзиту російського газу. Вірогідність відмови від українського транзиту вже була заявлена. Наразі транзит російського газу українськими трубами приносить державі не менше $1,2 млрд доходу у валюті.
Оксана Маркарова, 46 років
Посол України в США
Маркарова – міністерка у двох Кабмінах та досвідчена фінансистка, чию роботу позитивно оцінювали не тільки вітчизняні чиновники, а й західні партнери і навіть представники опозиційних кіл. Зокрема екс-глава Національного банку України, найближча соратниця Петра Порошенка Валерія Гонтарева в жовтні 2019 року називала Маркарову «найкращим реформатором нашої країни».
Від лютого цього року у ЗМІ активно поширювалися повідомлення про те, що на призначенні Оксани Маркарової на місце Дениса Шмигаля наполягають американську урядовці. Один з мотивів – на Заході давно і добре знають Маркарову, впевнені у її професіоналізмі та здатності подолати корупцію. Про готовність підтримати «незашквареного» кандидата вже заявили у «Голосі».
Статті в українських ЗМІ, які називають Оксану Сергіївну «жінкою, яка ніколи не спить» (як не згадати славнозвісне «Вона працює»!), дають зрозуміти, що політична вага Маркарової давно перевищує масштаби звичайного посла.
Компетенції Маркарової у фінансовій роботі сумніву не підлягають. Проте у царині політичної діяльності пані посла не все так райдужно. Опоненти чиновниці закидають їй, що чи не найголовнішим результатом її діяльності у Вашингтоні стало відкриття ресторану української кухні «Рута» її чоловіком, власником Акордбанку Данилом Волинцем. Причому, відкриття особисто анонсувала сама пані посол.
Про досягнення дипломатичної роботи Маркарової говорити складніше. Обіцяний Україні лендліз так і не запрацював. Зброя закуповується за рахунок державних коштів і потрапляє в Україну з завеликим запізненням, що збільшує втрати ЗСУ і гальмує контрнаступ. Також, попри намагання, посольству не вдалося переконати американських партнерів у необхідності більш рішучої позиції щодо НАТО, ніж та, що була зафіксована на Вільнюському саміті. Звісно, це не може бути виключно відповідальністю посольства України в США.
Завадити отримати посаду прем’єра пані послу можуть і сторінки її професійного минулого. Зокрема, головування у спостережній раді «Актив-банку» братів Клюєвих, потім – купівля цього банку у братів і виведення із збанкрутілого банку цінного активу – елітного будинку на Подолі – на свою фірму. Цікаво, що розслідування з цього приводу зробило Радіо Свобода, яке фінансується Конгресом США. У подальшому Фонд гарантування вкладів фізосіб намагався судитися із Клюєвими, Оксаною Маркаровою та її чоловіком Данилом Волинцем, вимагаючи повернення 1,7 млрд грн завданої банку шкоди.
Тож, попри очевидні та визнані фінансові компетенції, казати про те, що Оксана Макарова готова переїхати в офіс уряду на Грушевського, скоріш за все, передчасно. «Главком» ще наприкінці минулого року писав, що однією з причин, через які Маркарова відмовляється від пропозицій повернутися до Києва, є те, що її дитина пішла недавно у школу в Штатах. І материнський інстинкт начебто переважає кар’єрні амбіції. Тим паче, що керувати урядом у воєнний час – виклик ще той…
Михайло Федоров, 32 роки
Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації
Запрошення Михайла Федорова у президентську команду є одним з найкращих і далекоглядних управлінських рішень Володимира Зеленського. Призначення Федорова головою Мінцифри за кілька років перетворило Україну з країни з відсталою, забюрократизованою та ворожою до громадянина сферою державних послуг на одну з передових у цьому напрямку. Сьогодні значна кількість важливих для кожного українця державних послуг можна отримати за допомогою кількох кліків у смартфоні.
Саме за Федорова Україна стала піонером цифрових інновацій. Зокрема, наша країна першою у світі зробила цифровий паспорт офіційним аналогом паперового. Тепер головний документ у житті кожного українця перебуває завжди поруч, у застосунку «Дія». І створена Федоровим система цифрових послуг «Дія», або, як він її називає, цифрова держава стабільно працює попри війну. Про рівень успіхів у цій сфері наочно свідчить, що Україна допомагає таким країнам, як Бельгія, у створенні технології цифрового посвідчення особи digital ID для онлайн-ідентифікації користувача.
Перевагою Федорова є безперечна чистота його репутації. Він є одним з небагатьох чиновників, на яких немає компромату. Окрім анекдотичних випадків, як-от ситуація, коли власник компанії, яка забезпечує проведення всіх онлайн-платежів через державний портал та застосунок «Дія», отримуючи з цього відсоток, виявився виконавчим директором онлайн казино Pin-Up.
Підвищення Федорова до віце-прем’єра можна було б розглядати як трамплін до прем’єрської посади. Втім, візія розвитку освіти, яку він презентував, справляє контраверсійне враження. Якщо коротко, вона зводиться до тієї ж цифровізації освіти. Що безперечно є надактуальним, але ж явно недостатнім, з точки зору загальної концепції, кроком. Адже цифровізація є лише інструментом досягнення цілі, але не самою ціллю.
Тож, логічно було б припустити, що і на посту прем’єра Федоров буде робити ставку на цифровізацію всього. Проте реальна економіка є набагато складнішою за комбінації нулів і одиниць і ширшою за віртуальний світ. Приклад Ілона Маска доводить: коли геній виходить із свого звичного середовища у нові для нього галузі – чи то у політику, чи навіть у керування соцмережами, це призводить до щонайменше курйозів. Тому, скоріш за все, Михайло Федоров залишиться головним і безперечно геніальним, але – системним адміністратором країни.
Олександр Кубраков, 40 років
Віцепрем'єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури
Олександр Кубраков є винятком з того правила, що IT-шник нездатний керувати великими інфраструктурними проектами. До великої політики він потрапив за списком «Слуги народу», та за три роки у команді президента він встиг пройти шлях від пересічного депутата до голови «Укравтодору», за тим зайнявши крісло міністра інфраструктури, а потім – віцепрем’єра з питань розвитку громад і територій, під крило якого відійшов також і Мінрегіон.
Як і у Михайла Федорова, в активі урядовця Олександра Кубракова є результати, які кажуть самі за себе.
За два роки в межах президентської програми «Велике будівництво» оновлено й побудовано понад 40% основної мережі доріг України – 14 тис. км автомобільних доріг. Понад 350 відновлених штучних споруд і 600 відбудованих мостів. За даними соцопитувань, позитивні зміни в інфраструктурі України до початку повномасштабної війни відзначали понад 60% громадян.
А після початку повномасштабної агресії віцепрем’єр показав, що Україна здатна до швидкого відновлення навіть в умовах постійних російських атак. За рік було відновлено для проїзду 130 штучних споруд та третину від всіх зруйнованих залізничних мостів. Під час повномасштабної війни були запущені навіть такі «вічні» недобуди як Дарницький міст (міст Кірпи) у Києві.
Від 24 лютого минулого року Кубраковим виконувався великий обсяг не дуже помітної з точки зору піару, проте критично важливої роботи. На його плечі лягла організація військової логістики з першого дня повномасштабної війни. Після скасування повітряного сполучення була створена логістична система залізничної та автомобільної доставки в Україну допомоги, гуманітарної та військової, через мережу хабів – зокрема, у польському Жешуві та інших містах.
Саме Кубраков став основним «голосом» і підписантом України у зерновій угоді. У значній мірі його зусилля дозволили уникнути колапсу в аграрному секторі, і дозволили реалізувати врожай за прийнятними з точки зору ситуації цінами.
Кубраков був одним з ключових переговорників із донорами – Світовим банком, ЄБРР, Європейським інвестиційним банком і представниками західних країн. Світовим банком була озвучена сума, яка має піти на відбудову критичної інфраструктури, житла та важливих соціальних і транспортних об’єктів – $411 млрд. Схоже, саме інфраструктурна складова стала єдиною належним чином обгрунтованою і конкретною заявкою України для донорів та кредиторів.
Віцепрем’єром було запущено ініціативу We build Ukraine – впартнерство міжнародних організацій, які братимуть участь у відбудові України і відпрацьовано ключовий «біль» партнерів – прозорість і підзвітність у отриманні допомоги – систему цифрового управління відбудовою DREAM. Ця система надає контроль усіх етапів реалізації проєктів – від проєктування до аудиту результатів робіт.
Головним аргументом опонентів Кубракова зазвичай є, як не дивно, все те ж «Велике будіництво». Поширюється конспірологічна теорія про те, що проєкт було запущено, аби завести у тендери свої компанії. Про порушення при виконанні програми були, про це детально повідомляв «Главком», їх розслідують правоохоронці. Втім, треба визнати, пул гравців на цьому ринку склався історично до того, як ця програма почала працювати, і не зазнав суттєвих змін.
Без сумніву, у цьому шорт-листі потенційних прем’єрів є фаворити і є аутсайдери. Проте останнє слово – за президентом. Очевидно, що під час війни та безпрецедентних викликів країні самі він має обрати людину, готову взяти на себе відповідальність за країну.
Микола Мельник, для «Главкома»
Коментарі — 0