Судний день для російських банків та колаборантів. Що ухвалив парламент

Половину із запланованого порядку денного депутати ухвалили конституційною більшістю у понад 300 голосів «за»
Половину із запланованого порядку денного депутати ухвалили конституційною більшістю у понад 300 голосів «за»
Фото: Верховна Рада

Депутати провели десяте за ліком засідання з початку війни

На 78-й день від початку повномасштабної війни Росії проти України Верховна Рада провела чергове засідання у сесійній залі на Грушевського. Половину із запланованого порядку денного депутати ухвалили конституційною більшістю у понад 300 голосів «за».

Цього разу перед депутатами з відеозверненням виступив прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте. Він цитував рядки українського гімну.

Депутати затвердили рішення РНБО та указ президента про націоналізацію активів «дочок» російських банків; дозволили конфіскувати майно тих, хто підтримує російську агресію, за рішенням суду; подолали «поправковий спам» і визначили умови роботи місцевого самоврядування під час воєнного стану; а також оголосили про офіційну ліквідацію фракції ОПЗЖ у Верховній Раді.

А Комітет гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради разом із істориком Тімоті Снайдером закликають журналістів та медіаорганізації до вживання слова «рашизм» та похідних від нього у публікаціях та ефірах для поступового органічного його входження до наукового, фахового і розмовного дискурсів.

Рух «Чесно» провів стислий аналіз десятого засідання Верховної Ради після початку повномасштабної війни.

Європейські друзі

Щотижня український парламент відвідують європейські політики, депутати, очільники урядів та міністри. Натомість українські делегації тепер часті гості не лише у Брюсселі, а й у національних парламентах країн Європи.

Очевидно, що таким насиченим політичним контактам заважають труднощі із транспортним сполученням, знищеною чи пошкодженою російськими окупантами інфраструктурою, однак комунікація відбувається і завдяки онлайн-формату. Так, на останніх двох пленарних засіданнях Верховної Ради європейські політики звернулися до народних депутатів через відеозв’язок. Минулого засідання українські нардепи слухали звернення прем’єр-міністра Великобританії Бориса Джонсона, а на 78-й день повномасштабної війни росії проти України до Верховної Ради звернувся прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.

Нідерландський прем’єр вкотре запевнив, що вся Європа разом з Україною: «Моя країна з вами, інші члени європейської родини також разом із вами. Ми будемо з вами та не відступимо, поки мир, свобода та демократія знову не запанують в Україні та не здійсниться правосуддя».


Українські нардепи зустріли промову Марка Рютте бурхливими оплесками та розгорнутими прапорами Нідерландів у сесійній залі (Фото: Верховна Рада)

Українські нардепи зустріли промову Марка Рютте бурхливими оплесками та розгорнутими прапорами Нідерландів у сесійній залі (Фото: Верховна Рада)

Насамкінець прем’єр-міністр Нідерландів наголосив, що демократія, свобода і Україна обов’язково переможуть. Рютте процитував, як він зауважив, «святі слова» державного гімну України: «Ще не вмерла України і слава, і воля…».

У свою чергу голова Ради Руслан Стефанчук подякував прем’єр-міністру Нідерландів. «Дякую за важливу позицію, що варто зупинити купівлю російської нафти. Нідерланди готові вдатися до цієї дії без вагання. Нідерландські друзі готові й надалі постачати зброю, забезпечити правосуддя, коли розглядатимуться злочини Росії в Україні. А також разом із союзниками прагнуть відбудувати Україну так, щоб вона стала ще ближче до ЄС. Ми бачимо реальні дії вашої країни, і вони звучать голосніше, ніж будь-які слова», сказав Стефанчук після виступу нідерландського прем’єра.

У цей же день заступниця голови Верховної Ради України Олена Кондратюк перебувала з робочим візитом в Естонії. Вона звернулася до депутатів Рійгікогу. Кондратюк від імені українців подякувала естонському парламенту, який 21 квітня 2022 року першим у світі визнав воєнні злочини Росії проти України геноцидом. Так само Естонія першою у світі у 1993 році визнала Голодомор геноцидом українського народу.


Естонські депутати стоячи вітають заступницю голови Верховної Ради Олену Кондратюк (Фото: сторінка першого віцеспікера Рійгікогу Ханно Певкура)

Естонські депутати стоячи вітають заступницю голови Верховної Ради Олену Кондратюк (Фото: сторінка першого віцеспікера Рійгікогу Ханно Певкура)

«Ми, люди вільного світу, де життя та гідність людини є найвищими цінностями, зобов’язані об’єднатися та зупинити цю путінську навалу. Дружня Естонія щодня доводить, що буде з нами разом до кінця у цій боротьбі», – зазначила Кондратюк.

Олена Кондратюк звернулася до спікера естонського парламенту з проханням адвокувати найскоріше надання Україні статусу кандидата у члени ЄС вже у червні цього року. Юрі Ратас запевнив, що окремо звернеться до всіх керівників парламентів країн ЄС, щоб вони зробили все можливе для позитивного рішення з цього питання на рівні своїх парламентів.

Зазначимо, що напередодні Сенат Чехії визнав дії Росії в Україні геноцидом. У прийнятій постанові також міститься підтримка подальшого надання Чехією Україні зброї та отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС.

Що ухвалили

Порядок денний засідання включав 16 законопроєктів та постанов переважно стосовно нацбезпеки та оборони, економічної і соціальної сфер. Важливо, що половину з них Верховна Рада ухвалила конституційною більшістю у понад 300 голосів «за».

Засідання 12 травня фактично було продовженням попереднього, яке депутати завершили на частині розгляду поправок до законопроєкту №7269 про місцеве самоврядування.

Нагадаємо, що 3 травня депутати за кілька годин пройшли трохи більше сотні поправок із близько 500 до даного законопроєкту, на цьому зупинились і розійшлися. Законопроєкт №7269 серед іншого регламентує дії місцевого самоврядування в умовах воєнного стану (оточення, тимчасової окупації території та міст і т. д.). Очевидно, що в таких умовах фізично збирати засідання ради і реалізовувати її повноваження неможливо, однак рішення приймати потрібно, адже управління містом не зупиняється. Тому є логічною передача повноважень військово-цивільним адміністраціям. Але якщо у першій редакції йшлося тільки про оточені, тимчасово окуповані міста або міста в зоні бойових дій, то до другого читання, за словами депутатів від опозиції, спробували протиснути все. Опозиціонери наголошували, що влада не приховує: таким чином серед іншого хочуть вкотре спробувати «посунути» мера столиці Віталія Кличка. Тому у відповідь на «продавити» опозиція включила механізм «засипати поправковим спамом», щоб пригальмувати розгляд. Натомість представники більшості запевнили, що до другого читання документ суттєво доопрацювали, враховуючи інтереси громад. Органи місцевого самоврядування збережуть свої повноваження, але з певними особливостями, аби робота на місцях була менш бюрократичною та продуктивнішою. У результаті запеклих дискусій вдалося домовитись, і законопроєкт ухвалили 289 голосами «за».


Верховна Рада ухвалила конституційною більшістю у 334 голоси рішення про примусове вилучення активів «дочок» російських банків «Сбєрбанку» та «ВЕБ.РФ» ( фото: argumentua.com)
Верховна Рада ухвалила конституційною більшістю у 334 голоси рішення про примусове вилучення активів «дочок» російських банків «Сбєрбанку» та «ВЕБ.РФ» ( фото: argumentua.com)

Одним із найбільш знакових голосувань цього засідання став законопроєкт №7371 про примусове вилучення активів «дочок» російських банків «Сбєрбанку» та «ВЕБ.РФ» в Україні. Це рішення Рада ухвалила конституційною більшістю у 334 голоси та затвердила рішення РНБО і відповідний указ президента Зеленського.

Зокрема, вирішено вилучити в Україні фінансові активи «Міжнародного Резервного банку» (5,8 млрд грн), «Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку» (4,5 млрд грн). Крім того, права вимоги боргів «Сбєрбанку Росії» до «Міжнародного резервного банку» (14,9 млрд грн), а також «ВЕБ.РФ» до «Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банк» (934,9 млн грн).

Крім того, нардепи 308 голосами ухвалили закон №7194 із пропозиціями президента Зеленського, яким дозволили конфіскувати майно тих, хто підтримує російську агресію, за рішенням суду.

Зазначимо, що Рада ухвалила цей законопроєкт майже місяць тому, він перебував на розгляді в Офісі президента та був повернутий з вето. Сьогодні депутати подолали вето та прийняли правки президента. За словами нардепів, в Україні щонайменше 28 тис. об’єктів, які належать державним та приватним суб’єктам РФ, які можна конфісковувати і передавати в управління України.

Ще одне важливе голосування – за закон щодо безперебійного виробництва та постачання сільськогосподарської продукції під час воєнного стану (№7264).

Законом, зокрема, передбачається спрощення фітосанітарних вимог при експорті, імпорті та переміщенні продукції рослинного походження територією України, зокрема можливість оформлення фітосанітарного сертифіката в електронній формі. Також відбудеться розширення переліку агрохімікатів, дозволених до ввезення на митну територію України, виробництва, торгівлі, застосування та рекламування без державної реєстрації.

Також Верховна Рада прийняла законопроєкт № 7282 про містобудівну діяльність в умовах воєнного стану, яким спростили процес будівництва споруд, призначених для життєзабезпечення осіб, які втратили житло внаслідок війни.

Парламент проголосував і за кадрове рішення – призначення миколаївського мажоритарника від «Слуги народу» Олександри Гайди новим головою Комітету з питань аграрної політики парламенту. Раніше комітет очолював нардеп-«слуга» Микола Сольський, якого призначили міністром аграрної політики.

Під час засідання перший віце-спікер Олександр Корнієнко оголосив про розпуск фракції ОПЗЖ у Верховній Раді, адже, згідно зі ст. 60 Регламенту, її склад (17 осіб) менше чисельності найменшої депутатської фракції, зареєстрованої на першій сесії Верховної Ради (зараз це фракція «Голосу» із 20 депутатів)


Співголовами фракції ОПЗЖ у Верховній Раді були Вадим Рабінович та Юрій Бойко, головою політради партії був Віктор Медведчук, фракція нараховувала 44 нардепи

Співголовами фракції ОПЗЖ у Верховній Раді були Вадим Рабінович та Юрій Бойко, головою політради партії був Віктор Медведчук, фракція нараховувала 44 нардепи

Раніше рух «Чесно» писав про мутацію фракції ОПЗЖ у Верховній Раді, як її 25 екснардепів перегрупувались разом із колишнім співголовою фракції Юрієм Бойком у депутатську групу «Платформа за життя та мир» (ПЗЖМ). Ще частина колишніх представників фракції ОПЗЖ залишаються працювати як позафракційні.

Цього ж дня ДБР повідомило, що відомство ініціює оголошення екснардепа від ОПЗЖ Іллі Киви в міжнародний розшук. Раніше Офіс генпрокурора оголосив Киві підозру у держзраді і порушенні територіальної цілісності. За день до вторгнення Росії на територію України Ілля Кива записав відеопривітання з Днем радянської армії і озвучив потребу у «визволенні України». Сам Кива зараз перебуває на території РФ.

Крім того, перший віце-спікер Корнієнко повідомив про виключення із депутатської групи «Довіра» депутатів-мажоритарників від Донеччини Максима Єфімова та Олександра Ковальова.

У четвер члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради закликали журналістів та медіаорганізації до повноцінного і частого вживання слова «рашизм» та похідних від нього у своїх публікаціях та ефірах для його поступового органічного входження до наукового, фахового і розмовного дискурсів.

До цієї ініціативи приєднався сучасний американський історик Тімоті Снайдер, який пояснює, що термін «рашизм» походить від russian fascism.

Комітет гуманітарної політики парламенту вважає за необхідне дати офіційне визначення терміну «рашизм» та похідних від нього на основі вже опублікованих статей українських та іноземних авторів із внесенням цього терміну до офіційних термінологічних словників української мови.

Раніше Рух «Чесно» вже писав про роботу «оборонної коаліції» у Раді. Як вперше за час державності України та українського парламентаризму Верховна Рада з 24 лютого 2022 року працює в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала Росія проти нашої держави.
Частина народних депутатів Верховної Ради поєднує роботу в парламенті та комітетах зі службою на передовій, дехто в рядах територіальної оборони, інші нардепи волонтерять та допомагають виборцям в округах.

Олександр Саліженко, парламентський аналітик Руху «Чесно»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі ()
1000 символів залишилось

Читайте нас Google News Telegram

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies