Статус кандидата у члени ЄС: що це дає

Український народ зробив чіткий європейський вибір ще у 2014 році
Український народ зробив чіткий європейський вибір ще у 2014 році
associated press

Євросоюз відкриває для себе нову еру

17 червня Єврокомісія рекомендувала країнам-членам ЄС надати Україні статус кандидата і вже завтра-післязавтра саміт Європейської ради має повідомити про своє рішення.

Статус кандидата означатиме для України те, що колись вона стане членом Євросоюзу, а для ЄС – початок нової ери, адже вперше в історії до Союзу приєднається країна, у якій тривають бойові дії, а частина території окупована.

Співпраця України та ЄС тривала від набуття Незалежності, але питання вступу у Євросоюз актуалізувалося лише після того, як президент Янукович, у 2013-му, відмовився укладати вже підготовлену Угоду про асоціацію з ЄС на користь митного союзу з Росією. Українці вийшли на Майдан із прапорами України та ЄС, і з того часу питання правильності руху у Євросоюз для українського суспільства було вирішене.

У 2014 році Україна підписала угоду про асоціацію з Євросоюзом, а за три роки вона набула чинності, одним з найприємніших її наслідків став безвіз. У 2019 році у Конституції України офіційно був закріплений курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію, поступово запроваджувалися реформи для відповідності законодавства України правилам ЄС, але попри зусилля, жертви і сподівання, навіть статусу кандидата Україні не давали, остерігаючись Путіна. Західні партнери довгі роки боялись спровокувати його на ще більшу військову агресію.

Події 24 лютого 2022 року різко змінили бачення країн-членів ЄС. Вже на п’ятий день після повномасштабного вторгнення Україна подала заявку на вступ до Євросоюзу, а 9 травня передала ЄС опитувальник, за яким Єврокомісія оцінює, чи справді країна готова далі боротися за членство у ЄС.

Коли буде прийнято рішення

Надання статусу кандидата має відбутися 23-24 червня на саміті Європейської ради. Точний час зараз ніхто не називає. Утім президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн в інтерв’ю німецькому суспільному телебаченню висловила впевненість: рішення буде позитивним, а далі все залежатиме від української влади. До прикладу, Словаччина приєдналася до ЄС вже через п’ять років кандидатства, а Туреччина не може подолати цей шлях вже 23 роки.

Чи можуть нам відмовити у статусі кандидата

Для того, щоби Україна отримала статус кандидата на вступ у ЄС, за це мають проголосувати всі 27 країн-членів Євросоюзу. Віцепрем'єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина на початку місяця заявила, що приблизно сім країн Євросоюзу виступали за інший формат (екстракандидатство чи умовне кандидатство), а три країни не хочуть давати зелене світло для України взагалі.

Серед опонентів надання Україні статусу кандидата у ЗМІ найчастіше фігурують Нідерланди, Данія, Франція, Німеччина, Австрія і Швеція. Зокрема, Данія та Швеція мали зауваження щодо боротьби з корупцією в Україні. Нідерланди «під підозрою» після того, як у цій країні, у 2016 році, 61% учасників референдуму щодо угоди про асоціацію України з ЄС проголосували проти неї (явка складала лише 32%). Зрештою Нідерланди таки ухвалили угоду рішенням парламенту, але змусили записати до неї низку умов, зокрема про те, що Україна не отримає завдяки угоді статус кандидата у ЄС.

Підозрювали і Угорщину, яка двічі блокувала шостий пакет санкцій заради патріарха Кирила і російської нафти, але прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан днями, під час відеоконференції, заявив, що Угорщина підтримає надання Україні та Молдові статусу кандидата.

Чим же продиктовані протестні настрої всередині Євросоюзу? Існують кілька версій, і більшість з них не пов’язані конкретно з Україною. Наприклад вважається, що перш ніж приймати нових членів, у Євросоюзі хотіли би змінити процедуру ухвалення рішень, щоби одна країна не могла їх блокувати, як це відбувається зараз.

Крім цього, є версія, що у Євросоюзі не схильні надавати Україні статус кандидата, поки не вирішено питання інтеграції Західних Балкан – чотири балканські країни «стоять на порозі ЄС» вже більше десяти років.

Також від України можуть очікувати більшого прогресу у судовій реформі та боротьбі з корупцією.

І ще одна причина – фінансова. Україна, за мірками ЄС, дуже велика держава, проблеми якої, у разі отримання статусу кандидата, стануть спільними. А українська економіка зараз знаходиться у дуже поганому стані, що може потягнути на дно увесь Союз.


Кандидати на вступ у ЄС отримують нові фінансові можливості

Кандидати на вступ у ЄС отримують нові фінансові можливості

Також серйозною перепоною для вступу у ЄС є війна в Україні, про що раніше наголошував президент Франції Еманнуель Макрон, але під час нещодавнього візиту у Київ він заявив, що Франція виступає за те, щоби Україні надали статус кандидата.

Німеччина, Італія, країни Балтії та Ірландія також висловилися за надання Україні цього статусу. Президент Польщі Анджей Дуда навіть вирушив у тур європейськими столицями, аби переконати тих, хто проти. А голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що «українці належать до європейської родини, вони одні з нас і ми хочемо, щоби вони були з нами». Під час візиту до Києва фон дер Ляєн зауважила, що ЄС нині стоїть на порозі історичного рішення щодо України.

Що буде, якщо нам таки відмовлять

Крім безпосередньо кандидатства у ЄС є ще так званий статус «потенційного кандидата» або «кандидата у кандидати». У такому разі ми опиняємося у компанії Косово та Боснії і Герцеговини, які мають саме такий статус.

Боснія і Герцеговина відкрила переговори щодо Угоди про стабілізацію та асоціацію у 2005 році і за три роки підписала її. Угода набула чинності у 2015 році, за рік країна подала заявку на вступ до ЄС, проте статус кандидата досі не отримала. Щодо Косово, угода про стабілізацію та асоціацію була ініційована у липні 2014 року і набула чинності у квітні 2016 року, проте дотепер уряд Косово офіційно не подав заявку на членство.

МЗС України варіант з «кандидатом у кандидати» сприймає вкрай негативно. На думку данської експертки Лікке Фрііс, статус потенційного кандидата спричинить таке ж розчарування, як і наслідки Бухарестського саміту НАТО 2008 року щодо ПДЧ для України.

А от експерт Стокгольмського центру східноєвропейських відносин Андреас Умланд радить не применшувати значення і такого статусу. На його думку, навіть це буде кроком у напрямку до членства в ЄС. «Статус трьох країн як потенційних або навіть реальних кандидатів у ЄС змінить міжнародні відносини у Східній Європі. Цьогорічна сіра зона безпеки між Заходом, з одного боку, і Росією, а також її сателітами Білоруссю та Вірменією, з іншого, стане менш сірою», – зазначає він.

Що дає статус кандидата

Надання статусу кандидата на членство у Європейському Союзі є обов’язковим етапом для вступу у ЄС, однак не означає, що цей вступ відбудеться найближчими роками. Після ухвалення статусу кандидата почнуться консультації щодо реформ, які муситиме провести українська влада, аби наша країна інтегрувалася в європейську систему.

Але і сам по собі цей статус надасть Україні чимало переваг, зазначають експерти. І геополітичних, і гуманітарних, і фінансових.

Україна зі статусом кандидата матиме імідж майбутнього члена ЄС. Тобто це – правова держава зі зрозумілими правилами.

Україна також отримає доступ до передвступної підтримки – фінансових інструментів Євросоюзу. У країн, які вступали до ЄС у нульових, ще на етапі інтеграції починало зростати ВВП внаслідок прямих іноземних інвестицій.

Аналітикиня Центру Європейської політики Аманда Пауль зазначає, що у короткостроковій перспективі кандидатство буде сильним геополітичним меседжем щодо підтримки України. «Звісно, якщо говорити про грошові витрати, це коштуватиме Євросоюзу більше грошей, аніж він витрачає зараз, адже фонди на країну зі статусом кандидата треба буде розширити ще й на Україну. Але варто поглянути й в довгостроковій перспективі. Україна – велика країна, у неї також величезний економічний потенціал», – зазначає вона, але додає, що у нашому випадку очікувати притоку інвестицій варто уже тільки після закінчення бойових дій

Депутатка Львівської обласної ради, голова комісії із зовнішнього співробітництва Наталія Галецька додає, що доступ до європейських структурних фондів – це різноманітні можливості. «Наприклад, в освітньому просторі була б цікава можливість українських освітніх інституцій отримати мобільність згідно з програмою «Еразмус». Наразі українські освітні інституції можуть подавати прохання про це лише у партнерстві з європейськими, що істотно звужує їхні можливості, – розповідає депутатка і додає, що фактично інтеграція нашого внутрішнього ринку вже відбувається. – Отже, нам варто наполягати на усуненні додаткових торговельних бар’єрів з Європейським Союзом. Наприклад, нетарифних бар’єрів доступу наших товарів на європейський ринок. Хоча дорога до членства доволі далека, ми вже можемо діяти точково, як-от спрощувати сертифікацію українських товарів у Європейському Союзі. Вже усунуті обмеження мита і безмитні квоти, але це тимчасово – лише на рік. Тому домовленість про те, що буде після, також є одним із моментів переговорів».


Президент Зеленський підписав заявку України на вступ до ЄС вже через чотири дні з початку повномасштабної агресіїфото: president.gov.ua

Президент Зеленський підписав заявку України на вступ до ЄС вже через чотири дні з початку повномасштабної агресії
фото: president.gov.ua

Президент Зеленський, у черговому відеозверненні, наголосив, що статус кандидата відкриє для України безпрецедентні можливості для модернізації та відновлення. Трохи більше про перспективи розповів прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Він назвав шість переваг, які дасть Україні отримання статусу кандидата у члени Євросоюзу.

  1. Юридичне закріплення європейського майбутнього України. Це означає, що Україна не просто потенційно колись може приєднатися до ЄС, а що процес запущено, і вона відповідає вже значній кількості критеріїв, які висуваються до кандидатів.
  2. Підготовка до членства передбачатиме завершення всеохопної трансформації всіх сфер. У цьому Україну постійно підтримуватиме Єврокомісія, надаючи необхідну консультаційну та іншу допомогу.
  3. Україна стане повноправним членом програм та ініціатив ЄС, відкритих як для країн ЄС, так і країн зі статусом кандидата на членство. Україна, як країна-кандидат, матиме ширші можливості для того, щоб її голос був почутий під час формування політик ЄС.
  4. Отримавши статус-кандидата та розпочавши рух до членства, Україна ставатиме більш привабливою для інвесторів. Бізнес-клімат наближатиметься до умов, як у країнах ЄС – інвестори діятимуть на ринку, який є передбачуваним, а бізнес буде захищеним. Привабливість для інвесторів також потребуватиме надійних гарантій безпеки після перемоги над Росією.
  5. Україні буде доступна фінансова допомога для країн, які готуються до вступу в ЄС (Інструмент передвступної допомоги, IPA). Така допомога може надаватися через гранти, інвестиції або як технічна допомога.
  6. Крім того, акумулюючи кошти для відновлення України сьогодні через спеціальний Трастовий фонд солідарності, ЄС ставитиметься до таких інвестицій не як до післявоєнної відбудови третьої країни, а інвестування в добробут потенційного майбутнього члена ЄС.

При цьому варто зазначити, що отримання статусу кандидата на членство в ЄС не означає перехід на євро і скасування спеціального дозволу на роботу чи отримання дозволу на проживання в державах-членах ЄС, якщо тільки це не буде закріплене окремими домовленостями

Припустімо, ми отримали кандидатство. Що далі?

Як вже зазначалося, надання статусу кандидата – це чергова сходинка у довгій черзі процедур. Але половину цієї «драбини» Україна вже здолала.


Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн висловила впевненість у тому, що рішення щодо України буде позитивнимфото з відкритих джерел

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн висловила впевненість у тому, що рішення щодо України буде позитивним
фото з відкритих джерел

Далі, після отримання статусу кандидата, Єврокомісія, за усталеною процедурою, має запропонувати Україні рамкові переговори, які також мають бути одноголосно схвалені 27 країнами-членами ЄС. Переговори відбуватимуться на двосторонніх міжурядових конференціях між державами-членами та державою-кандидатом. При цьому Єврокомісія, використовуючи свій мандат, контролює та керує переговорами.

Обговорення поділене на 35 розділів, що згруповані у шість основних кластерів:

  • основи (фундаментальні принципи);
  • внутрішні ринки;
  • конкурентоспроможність та інклюзивне зростання;
  • «зелена політика» на порядку денному та стійка взаємодія;
  • ресурси, сільське господарство та згуртованість;
  • зовнішні відносини.

Цей збір загальних законів, прав та обов'язків, які пов'язують усіх членів ЄС, також відомий під назвою acquis communautaire. Держави-кандидати мусять впровадити його, перш ніж отримають змогу приєднатися до ЄС. Варто зазначити, що процес є суворо лінійним – наступний розділ обговорюється лише після того, як закрито із позитивною оцінкою попередній. При цьому буває так, що держава-кандидат за якимись пунктами вже повністю готова, і вони закриваються дуже швидко, а за якимись доводиться провадити реформи по кілька років, докорінно змінюючи старі правила.

І лише коли за всі питання відповідності будуть погоджені, підписується довгоочікуваний договір про вступ, який ратифікується державою-кандидатом і державами – чинними членами ЄС. Після ратифікації договору і настання вказаної у ньому дати приєднання, держава-кандидат стає повноправним членом спільноти. Вона отримує змогу мати своїх представників у трьох інституціях, що є головними у прийнятті рішень в ЄС: Раді ЄС, Комісії ЄС, а також у Європарламенті.

Які реформи має запровадити Україна

Набір кроків, до яких має вдатися країна, що хоче вступити до ЄС, стандартний, вони називаються Копенгагенськими критеріями. Якщо коротко – в Україні мають панувати демократія, верховенство права, ринкова економіка, рівність і повага до людської гідності. Як повідомила «Главкому» депутатка українського парламенту Ольга Смаглюк-Василевська, ратифікація Стамбульської конвенції про захист жінок і дітей від домашнього насильства була однією з вимог ЄС, і якби її не ухвалили, це могло би зірвати голосування за надання Україні статусу кандидата.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україні на шляху до членства у ЄС належить багато чого зробити, зокрема, у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.

«Україна вже далеко зайшла у створенні необхідних інституцій для ефективного функціонування судової системи і прокуратури. Фокус тепер має бути зміщений на прискорення процесу відбору суддів Конституційного суду, а також членів Вищої ради правосуддя, – зазначила вона на пресконференції у Брюсселі. – Україна також досягла багато у створенні необхідних антикорупційних органів. Фокус тепер має бути на призначенні нового голови Антикорупційної прокуратури і нового директора Антикорупційного бюро. Антикорупційні органи є, тепер вони повинні стати повністю дієздатними». Також фон дер Ляєн відзначила українське законодавство про деолігархізацію, зауваживши, що Україна є єдиною країною Східного партнерства, яка це зробила, але тепер «все залежить від імплементації, щоби були помітні результати».


В МЗС вважають, що якщо Україна не отримає статусу держави-кандидата на вступ до ЄС, це означатиме обман з боку Європифото з відкритих джерел

В МЗС вважають, що якщо Україна не отримає статусу держави-кандидата на вступ до ЄС, це означатиме обман з боку Європи
фото з відкритих джерел

У документі Єврокомісії окремо уточнюється перелік вимог до України:

  1. Впровадити законодавство про процедуру добору суддів Конституційного Суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії.
  2. Завершити перевірку доброчесності Етичною радою кандидатів у члени Вищої ради юстиції та відбір кандидатів до створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
  3. Посилювати боротьбу з корупцією, зокрема на високому рівні, шляхом активних та ефективних розслідувань. Завершити призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури шляхом схвалення визначеного переможця конкурсу та розпочати та завершити процес відбору та призначення на посаду нового директора Національного антикорупційного бюро України.
  4. Забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи з фінансових заходів (FATF); прийняти комплексний стратегічний план реформування всього правоохоронного сектору як частини середовища безпеки України.
  5. Запровадити антиолігархічний закон для обмеження надмірного впливу олігархів на економічне, політичне та суспільне життя; це має бути зроблено юридично обґрунтованим способом, враховуючи майбутній висновок Венеціанської комісії щодо відповідного законодавства.
  6. Подолати вплив корисливих інтересів шляхом прийняття закону про ЗМІ, який узгоджує законодавство України з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та надає повноваження незалежному регулятору ЗМІ.
  7. Завершити реформу законодавства щодо національних меншин, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії.

Єврокомісія відстежуватиме прогрес України у виконанні цих кроків і звітуватиме про них разом із детальною оцінкою країни до кінця 2022 року.

Чому країни роками «маринуються» у статусі кандидата

Заступниця голови Єврокомісії Вера Йоурова, в одному з нещодавніх інтерв’ю, зазначила, що вступ України до ЄС має зайняти «роки, а не десятиліття», адже «Україна повністю спустошена». «Ми повинні паралельно працювати над можливим кандидатським статусом і якнайшвидшим відновленням країни», – наголосила вона. І це дуже обнадійливий коментар, адже є країни, які десятиліттями, з різних причин, залишаються у статусі кандидата.

Статус кандидатів зараз мають: Албанія, Північна Македонія, Сербія, Туреччина та Чорногорія.

Туреччина є кандидатом з 1999 року, Північна Македонія – з 2005, Чорногорія – з 2010, Сербія – з 2012, Албанія – з 2014.

Вступ до ЄС Північної Македонії спочатку блокувала Греція, вимагаючи змінити назву держави. Македонці це зробили, а тепер Болгарія блокує перемовини, по суті, відмовляючись визнавати македонську мову та націю.

Переговорний процес щодо Чорногорії ще не розпочався, однією з найважливіших проблем у цій країні вважається корупція, для боротьби з якою потрібне нове антикорупційне законодавство.

Сербія продовжує запроваджувати реформи, необхідні для вступу у ЄС, але у цій країні досі міцні зв’язки з агресивною Росією, що впливає на внутрішні настрої.

Туреччина за 23 роки виконала більшість умов для вступу, але з 2016 року, через незгоду з політикою у сфері прав людини, переговори з ЄС було заморожено. Противники вступу Туреччини до ЄС зазначають, що країна не дотримується ключових принципів ліберальної демократії, згадують тривалий греко-турецький конфлікт, і наголошують, що Туреччина, усе ж таки, дуже малою частиною своєї території географічно перебуває у Європі. Зрештою, Європарламент затвердив звіт комітету закордонних справ із закликом до Єврокомісії та держав-членів офіційно призупинити переговори з Туреччиною про вступ до ЄС.

Щодо Албанії, у 2020 році члени Європейської ради тільки схвалили рішення Ради з загальних питань про відкриття переговорів про вступ, проєкт переговорної бази був представлений державам-членам

Але були і більш оптимістичні приклади. Так, Фінляндія вступила у ЄС через три роки кандидатства, а Польща – через 10.

Що дасть Україні вступ до ЄС

Переваг дуже багато, тому зупинимося лише на ключових.

  1. Кордони без бар'єрів. Українці отримуватимуть більше можливостей для подорожей, лікування, працевлаштування. Зростання інвестицій, ВВП, збільшення кількості робочих місць, підвищення рівня зарплат та пенсій, відсутність митних або кількісних обмежень у межах Євросоюзу.
  2. Підвищення рівня соціального захисту, реформування судочинства та антикорупційних органів, єдиний стандартний процес сертифікації товарів.
  3. Ширший асортимент товарів за більш доступними цінами, зростання внутрішнього ринку та внутрішнього попиту, доступ для бізнеса до величезного європейського ринку товарів і послуг.
  4. Високоякісна європейська освіта.
  5. Участь у Європейській колективній безпеці.
  6. Покращення транспортної логістики і рівню енергетичної безпеки.

Валентина Емінова, «Главком»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі ()
1000 символів залишилось

Читайте нас Google News Telegram

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies