Крайній строк, для тих громад, які не хочуть добровільно об’єднуватись, - 2020 рік
5 грудня центральна влада оголосила новий дедлайн для завершення реформи децентралізації в Україні. Так, президент Петро Порошенко на Форумі місцевого самоврядування заявив, що чергові вибори до місцевих рад у 2020 році мають відбутися на оновленій територіальній основі. Простими словами: до цього моменту потрібно завершити добровільне об’єднання територіальних громад. Воно відбувається з 2015 року. А тих, хто до того часу не захоче добровільно, децентралізують примусово.
«У 2020 році ми повинні ухвалити адміністративне рішення про об’єднання громад, які за чотири роки не знайшли ані бажання, ані прагнення, ані сил об’єднатись. Люди не мають страждати, мешканці громад від керівника, який перешкоджає створенню громад», — пояснив глава держави.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман вважає, що 600 днів достатньо, аби повністю довести до логічного кінця реформу децентралізації.
Попри очевидне бажання перших осіб країни повністю завершити процес на місцях, схоже, по-іншому дивляться на децентралізацію. Адже, як іще можна пояснити ситуацію, коли 99 районів в Україні досі не створили жодної об’єднаної територіальної громади?
Хто пасе задніх
Тимчасовий виконувач обов’язків державного секретаря Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Ігор Корховий повідомив «Главкому», що слабку динаміку щодо добровільного об’єднання тергромад демонструють Харківська (15 районів не створили жодної ОТГ), Київська, Кіровоградська, Одеська (по 11 районів), Закарпатська (8 районів), Херсонська (7 районів), Вінницька і Донецька (по 6 районів) області.
«Це — конфлікт інтересів. Район втрачає владу, а тому саботаж. Має бути рішення щодо укрупнення районів. Для цього Верховній Раді варто ухвалити ряд законів. Причому до 31 березня 2019 року», — наголосив «Главкому» колишній народний депутат, а нині експерт «Реанімаційного пакету реформ» з питань децентралізації Юрій Ганущак
Він зазначив, що швидкого ухвалення потребують законопроекти про засади адміністративно-територіального устрою України і про внесення змін до закону про регулювання містобудівної діяльності.
Директор Хмельницького центру розвитку місцевого самоврядування Сергій Яцковський у коментарі «Главкому» зазначив, що у Хмельницькій області є три райони (Віньковецький, Старокостянтинівський, Ізяславський), які не мають ОТГ. І визнав: поки країна на етапі добровільного об'єднання громад, ніхто до мешканців цих територій не буде застосовувати примус. Водночас додав, що на сьогодні крига таки скресла: є напрацювання зі створення у вказаних районах Староостропільської, Плужнянської і Віньковецької ОТГ.
«За моїми підрахунками, кожний район за ці три роки втратив понад 50 млн грн, які можна було б направити на розвиток інфраструктури території», — сказав Яцковський.
У майже патову ситуацію загнала себе Закарпатська область. Це єдина область в Україні, яка нині немає затвердженого перспективного плану розвитку громад. Щоправда, за іронією долі, ця ж область у 2015 році підготувала найкращий перспективний план із децентралізації. Директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук вважає, що всі біди від голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля, який оскаржує в суді реформу децентралізації, доводячи, що вона є незаконною і неконституційною.
«Голова Закарпатської ОДА не дає зробити жодного кроку. Логіка у нього така, що децентралізація ослаблює район. Звичайно, район ослаблюється, тому що нинішні райони при утворенні великий спроможних громад нікому не потрібні. Має бути руйнація районів через утворення великих громад. Це є виклик», — пояснив експерт.
Крім цього, на невизначений час «зависли» перші вибори до 21 тергромади у 10 областях, з остаточним ухваленням яких затягує Центральна виборча комісія. Найбільше громад, які очікують виборчого старту, розташовані у Донецькій та Луганській областях.
Натомість у ЦВК «стрілки перевели» на парламент, мовляв, законодавчого врегулювання потребує питання зміни меж районів і міст. «…Центральна виборча комісія виходила з того, що звернення обласних державних адміністрацій щодо призначення перших місцевих виборів у цих громадах не відповідали Конституції та законам України, оскільки відповідні об’єднані тергромади були утворені територіальними громадами, розташованими на території двох суміжних адміністративно-територіальних одиниць, що унеможливлювало без вирішення питання щодо зміни меж відповідних районів (міст)…» — пояснили у Центрвиборчкомі. Це було рік тому, але, на жаль, дотепер так і нічого не змінилося.
М’яч на полі парламенту
Ключовий законопроект про засади адміністративно-територіального устрою України, який розв’язав би руки, як прихильникам, так і скептикам децентралізації, продовжує припадати пилюкою у парламенті з лютого 2018 року.
«Цей законопроект поданий Кабінетом міністрів. Документ пройшов комітети, але в зал не виноситься. Я розмовляв зі спікером. Він мене запевняє, що він про все пам’ятає і тримає на контролі, і як тільки у нього будуть голоси, то він внесе в залу. Але як знати, чи є голоси? Я йому пропонував, щоб показати, що держава та її вище керівництво зацікавлене в швидкому процесі просування децентралізації, треба, щоб зібралися без камер президент, прем’єр, голова Верховної Ради, голови фракцій. Сіли, домовилися, винесли і проголосували. Практика показує, якщо так робиться, то голосується все. Напевно є шептуни-політтехнологи, які кожному на вухо шепчуть, що ви говоріть одне, а робіть інше», — припустив Анатолій Ткачук.
Із суттєвими застереженнями цей законопроект вийшов із кабінету Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради. Правники проаналізували та виявили купу невідповідностей урядового законопроекту положенням Конституції України. Зокрема, відбувається заміщення, визначеного Конституцією поняття «територіальна громада» на дуже схоже поняття «громада», в яке вкладається зовсім інший зміст, що є неприпустимим. Також планується наділити парламент додатковими, не передбаченими Основним Законом повноваженнями, а саме, пропонується викласти один із пунктів Земельного кодексу в новій редакції.
Водночас парламентські юристи впіймали ініціатора засадничого законопроекту — уряд Гройсмана — на бажанні залишити за собою контроль за територіальними громадами. Так, запроваджується вимога, за якою проект закону про утворення, реорганізацію та ліквідацію громад вноситься на розгляд Верховної Ради обов’язково разом з висновком Кабінету міністрів України щодо його відповідності Конституції та законам України.
«Така вимога не може бути підтримана, оскільки, вона не узгоджується зі змістом права законодавчої ініціативи (ст. 93 Конституції України). Окрім цього, зміст запропонованих новел можна зрозуміти так, що парламент не може розглянути відповідний законопроект без наявності урядового висновку щодо нього, що також виглядає як необґрунтоване обмеження повноважень законодавчого органу», — переконані в Головному науково-експертному управлінні апарату Верховної Ради.
Щодо позиції парламентського Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, то він у цілому не заперечує проти ухвалення законопроекту про засади адміністративно-територіального устрою. Ба більше, посилається на висновок Ради Європи, яка високо оцінила принципи адміністративно-територіального устрою України. І додала: законопроект особливо не суперечить європейським стандартам та міжнародним зобов’язанням України, серед яких і Європейській хартії місцевого самоврядування.
Директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства резюмує: якщо до 2020 року не завершити процес децентралізації, матимемо дві паралельні України. Одна — модернізована і фінансово забезпечена, інша — ієрархічна, де весь розподіл відбувається у ручному режимі. Такого конфлікту не повинно бути.
Також читайте публікацію «Главкома» «За кулісами децентралізації. Чому буксує улюблена реформа Гройсмана»
Віталій Тараненко, для «Главкома».
Коментарі — 0