Родичі загиблих подолали тисячі кілометрів, аби подивитися в очі підозрюваним. Ті ж не з’явилися в суді
У Нідерландах в Окружному суді Гааги тривають слухання у справі Boeing 777 рейсу МН17 Малайзійських авіаліній, який було збито у 2014 році над окупованим Донбасом. Усі, хто перебував на борту літака, – а це 283 пасажири і 15 членів екіпажу – загинули. Дві третини жертв — громадяни Нідерландів.
Судовий розгляд перебуває на етапі попередніх слухань, слухання по суті справи розпочнуться у червні. Сторона обвинувачення, а її представляють винятково нідерландські прокурори, звинувачує у вбивстві пасажирів та членів екіпажу чотирьох чоловіків: трьох громадян Росії і одного громадянина України. Обвинувачені не були присутні при розгляді справи, лише один із них був представлений нідерландськими адвокатами.
Прокурори поки що не оприлюднюють усіх матеріалів слідства, як і не розкривають осіб усіх свідків.
Мета сторони обвинувачення – притягнути до відповідальності в Міжнародному кримінальному суді Гааги найвище керівництво Росії за злочини на Донбасі. Таке рішення, серед іншого, зобов’яже Росію відшкодувати збитки мільйонам осіб, які постраждали в результаті агресії. Крім того, для України таке рішення суду було б корисне ще й з точки зору надання доказової бази для процесу в Міжнародному суді ООН, де наша країна доводить причетність Росії до спонсорування тероризму на Донбасі. Вигідне для нашої держави рішення проти Росії дало б змогу також посилити міжнародні санкції проти країни-агресора.
Експрезидент Петро Порошенко на тлі початку слухань в Окружному суді Гааги назвав кінцевою метою суду у справі МН17 «притягнення до відповідальності глави Кремля Володимира Путіна».
«Наша спільна мета – покарання тих, хто ухвалював остаточне рішення і віддавав злочинні накази. І хоча Цемаха наша недосвідчена влада віддала Москві, і довести ланцюжок до Кремля тепер набагато складніше, справедливість восторжествує… Путін повинен повною мірою відчути силу права і понести міжнародну відповідальність. Тому що є така українська приказка: «Катюзі – по заслузі», – підкреслив він.
Українська делегація
Делегація України складається з представників Офісу генпрокурора (заступника генпрокурора Гюндуза Мамедова), заступника голови Служби безпеки, посла України в Королівстві Нідерланди Всеволода Ченцова та директора департаменту міжнародного права МЗС Оксани Золотарьової.
«Главком» перебуває на контакті із членами делегації.
Суд
Суд відбувається за законами Нідерландів, оскільки більшість загиблих на борту літака були громадянами цієї країни. Веде засідання колегія з п’яти суддів, троє з них мають статус постійних, а двоє – заступників. Позицію захисту представляють прокурори з Нідерландів.
У січні на зустрічі з родичами загиблих у катастрофі представники прокуратури Нідерландів повідомили, що суд може тривати півтора-два роки, якщо не буде процесуальних затримок, а якщо виникнуть якісь складнощі, слухання можуть розтягнуться на чотири – шість років.
«Остаточні доповнення до матеріалів справи будуть представлені завчасно до початку судового слухання в червні. Це вміщуватиме звіти про останні результати розслідування, також буде додано кілька візуальних зображень частин поточної справи. Ми також враховуємо можливість появи нової інформації, яку потрібно буде додати в матеріали справи», – резюмував прокурор.
Слухання відбуваються в особливо охоронюваному судовому комплексі «Схіпхол», який розташований поруч із аеропортом Амстердама – саме з цього аеропорту вирушили в свій останній рейс пасажири МН17. Прокурори наголошують: випадок MH17 значно відрізняється від інших авіакатастроф, коли збивали літаки – насамперед тим, що російський «Бук» не мав опинитися на території України. Таким чином, катастрофа є наслідком злочинного діяння. «Суд не розглядатиме питання, чи повинна була Україна закривати свій повітряний простір. Якою б не була відповідь на це запитання – це не звільняє винних у пуску ракети по цивільному літаку від відповідальності», – заявили прокурори.
У суді прокурори оголосили, що слідство врахувало і долучило до справи всі матеріали, надані російською стороною.
На початку засідання суддя пояснив, як відбуватиметься процес з технічної точки зору. Далі суд підтвердив, що ніхто з обвинувачених не присутній у залі суду, і описав, які були зроблені спроби з ними зв’язатися. Після завершення попереднього слухання судді запропонують сторонам обвинувачення і захисту допитати будь-яких свідків.
Перебіг розслідування
Прокурор Тейсі Бергер під час свого виступу на процесі розповів про специфіку розслідування та його перебіг. З його слів, слідство верифікувало телефонні розмови – і низка учасників цих розмов підтвердили їх оригінальність. Крім того, розслідувачі проаналізували фото та відео. «Було докладено зусиль, щоб знайти людей, які зробили ці фотографії, деяких нам вдалося знайти і поговорити з ними, деяких – не вдалося», – зазначив прокурор, додавши, що візуальний ряд процесу транспортування установки «Бук» перевірили на відповідність погоді.
«Візуальний ряд, усі відеодокази, показання свідків завжди перевірялися дуже ретельно», – запевнив Бергер.
За словами прокурора, слідчі проаналізували всі можливі сценарії трагедії МН17: вибух на борту, збиття літака українським винищувачем і ракетою «земля-повітря». Причому останню версію розглядали з двох точок зору: що літак було збито системою «Бук» чи ракетою іншої системи. Слідчі дійшли висновку, що літак був збитий ракетою «земля-повітря», випущеною із зенітно-ракетного комплексу «Бук» поблизу населеного пункту Сніжне. Слідчі не сумніваються, що «Бук» доставили в Україну з Росії.
«Слідство стверджує, що були отримані докази того, що МН17 був збитий ракетою, запущеною з території, контрольованої сепаратистами. Були очевидці, телефонні розмови», – підкреслив Бергер і додав, що свідки скаржилися на погрози з боку бойовиків ОРДЛО.
Зі слів прокурорів, розслідування авіакатастрофи практично завершене, і величезний внесок у нього зробили журналісти та громадські активісти.
Слідство
Група слідчих, які працюють над справою, складається з представників країн, чиї громадяни загинули в авіакатастрофі – Австралія, Бельгія, Малайзія, Нідерланди. Крім того, до розслідування долучилися представники України – як держави, в повітряному просторі якої перебував літак у момент трагедії. За словами члена української делегації Оксани Золотарьової, українське зовнішньополітичне відомство у розслідуванні координувало загальну роботу, а СБУ та представники Генпрокуратури опитували свідків, прослуховували перехоплені телефонні розмови та переглядали відео з камер.
Наразі кримінальна справа налічує близько 30 тис. сторінок – для наглядності такий обсяг можна порівняти із 30 екземплярами роману «Війна і мир» російського письменника Льва Толстого. Водночас матеріали, які є у прокурорів та слідчих, досі не оприлюднені.
Адвокат родичів загиблих у катастрофі Boeing 777 Джеррі Скіннер переконаний: «Бук», із якого, ймовірно, збили літак рейсу МН17 у небі над Донбасом у 2014 році, не міг залишити територію Росії без дозволу президента РФ Володимира Путіна.
«Певно, ми почуємо прізвища наближених до Путіна радників, які підтримували тісні зв’язки з дійовими особами на сході України. Гадаю, ми почуємо і про пана Путіна. Не думаю, що ми дізнаємося багато. Але, на мою особисту думку, така потужна і високотехнологічна зброя не могла залишити територію РФ, якби це не було санкціоновано на найвищому рівні. Все сталося саме так, як це сталося. Саме тому, що пан Путін дав на це дозвіл», – сказав адвокат, відповідаючи на запитання, чи почують у суді прізвища Путіна або міністра оборони РФ Сергія Шойгу.
Обвинувачувані
Слідчі називають причетними до катастрофи «Боїнга» таких людей:
Сергій Дубінський – громадянин Росії, старший офіцер ГРУ російської армії у відставці;
Олег Пулатов – теж громадянин Росії, підполковник запасу ВДВ російської армії;
Ігор Гіркін – також громадянин Росії, міністр оборони «ДНР», відставний офіцер ФСБ;
Леонід Харченко – громадянин України, командир розвідувального підрозділу «ГРУ «ДНР».
«Ніхто (з обвинувачених) не натиснув кнопку пуску сам, – підкреслив прокурор Нідерландів Фред Вестербеке. – Але всі вони тісно співпрацювали у справі доставки озброєння, і тому їх можна вважати підозрюваними в причетності до збиття МН17».
Усі підозрювані нині перебувають у міжнародному розшуку. Громадяни РФ проживають на території країни-агресора, а українець – у ОРДЛО. Дубінський та Гіркін раніше спростовували усі звинувачення. Дубінський називав їх «маячнею». «Будь-яка людина, що має хоча б якийсь стосунок до армії, скаже вам, що відповідальність начальника контррозвідки за транспортування, а тим більше бойове застосування (установки «Бук») – це з області навіть не фантастики. Це в Кащенко», – заявляв Дубінський.
Гіркін переконаний: із нього зробили цапа-відбувайла: «Когось же ж треба зробити цапом-відбувайлом. От і вибрали мене та інших, хто навіть теоретично не міг збити цей літак. Ополчення «Боїнг» не збивало».
Обвинувачені були відсутні на засіданні, троє з них відмовилися свідчити. Представники обвинувачення не мають наміру просити владу РФ про екстрадицію підозрюваних, оскільки російські закони забороняють видачу громадян країни іншим державам.
Лише Олег Пулатов вирішив брати участь у процесі, на засіданнях його представляє група адвокатів. Дослідницька група Bellingcat припускає, що роль Пулатова зводилася до охорони установки «Бук», із якої збили літак рейсу МН17.
Пулатов передав суду через захисників, що вважає себе невинуватим, сказав Бергер. Зі слів прокурора, ця заява не дає відповіді на головне запитання: він не був причетний до злочину чи не вважає себе відповідальним за нього? Якщо суд вирішить, що до червня потрібно допитати Пулатова, то це можна зробити або в Нідерландах, або в Росії через відеозв’язок.
Цікаво, що адвокати, які представляють інтереси Пулатова, не знають, хто їм платить за послуги захисту. Так, їм не відомо, звідки надійшли кошти у російський фонд, з якого фінансується захист підозрюваного. Водночас вони заявили, що в цьому немає нічого надзвичайного. За словами адвоката Будевейна ван Ейка, «для юридичної допомоги нашому клієнтові створено фонд. Це російська фундація створена в Росії». Його колега Сабін тен Дошхат наголосила, що робота адвокатів посилює легітимність судового процесу і додала, що «родичі (жертв) також дали зрозуміти, що вони оцінюють факт забезпечення захисту».
Свідки
Прокурор Фред Вестербеке заявляв про наявність свідків, готових виступити в суді на користь обвинувачення, однак ані імен, ані навіть кількості таких свідків він не називав: «Я б сказав, що у нас є принаймні один очевидець (пуску ракети по літаку). Скільки їх усього, я поки не скажу».
Така засекреченість зрозуміла: зі слів обвинувачення, свідки скаржилися, що «бояться за свою безпеку». «Ті, хто зробили зображення «Бука», повідомили, що їх двічі відвідували бойовики. Загрози з боку РФ не повинні бути недооцінені – це загроза бути вбитими», — передав зміст побоювань прокурор.
Заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко розповів про свідків катастрофи літака рейсу МН17. Зі слів чиновника, того дня близько 13:00 йому зателефонував бізнесмен із міста Торез Віталій Кропачов, чиє майно було розграбоване, а сам він був змушений залишити місто.
За словами Геращенка, починаючи з червня Кропачов організував відеотрансляцію усього, що відбувається на трасі, яка йшла з Ростова-на-Дону через Торез, Сніжне, Харцизьк на Донецьк. «Я тоді познайомив його зі співробітниками АТЦ СБУ, і ми бачили і фіксували весь потік зброї і бойової техніки, який ішов через Торез. На початку липня якийсь зрадник, чи в СБУ, чи в Торезі «злив» терористам інформацію про роботу web-камери, і її відключили. Але залишалися небайдужі люди. Зателефонувавши мені, Кропачов сказав, що один із його товаришів щойно побачив незвичайну бойову машину на вулиці Сніжного», – розповів Геращенко.
Тоді, за словами Геращенка, очевидець сказав Віталію, що вона схожа на якусь зенітно-ракетну установку. «Я попросив його передати своєму товаришеві, щоб той знайшов комп’ютер із інтернетом і переглянув фотографії ЗРК виробництва РФ і СРСР та порівняв із побаченою машиною… Він додав, що набрав Кропачова і той сказав, що тільки-но йому телефонували і сказали, що на вулицях Сніжного сьогодні був ЗРК «Бук М1» – грізна зброя, здатна збивати всі типи літальних апаратів на висоті до 25 км і дальності до 30 км», – підкреслив Геращенко.
«Очевидно було, що «Бук М1» з легкістю міг уразити цивільний літак, варто було лише навести на нього ракету й отримати команду «залп»… У цю саму мить на телеканалі Life News транслювали бадьорий спіч лідера терористів Ігоря Гіркіна, який із неприхованим задоволенням рапортував про те, що його людям нібито вдалося збити український військово-транспортний літак», – пригадав Геращенко. Він також додав, що тоді зателефонував голові МВС Арсену Авакову, аби доповісти, що «Боїнг» МН-17 збитий росіянами з «Бука», але він не взяв слухавки, оскільки перебував на екстреному засіданні РНБО, зібраному Петром Порошенком з приводу зниклого «Боїнга».
Спроби завадити слідству
Нідерландський прокурор Тейсі Бергер під час засідання заявив, що російські спецслужби намагалися зламати комп'ютери слідчих у справі МН17 у Малайзії і Нідерландах. Він переконаний, що у такий спосіб Кремль намагається перешкодити розслідуванню.
За словами Бергера, тому є докази. «Є явні ознаки того, що російський уряд дуже прагне перешкодити цьому розслідуванню, і що він готовий задіяти спецслужби з цією метою. Ці російські служби безпеки були звинувачені у численних убивствах, скоєних протягом останніх років у різних європейських країнах», – зазначив прокурор.
Однак РФ чинить не лише кіберперепони. Адвокат родичів загиблих у катастрофі Boeing 777 Джеррі Скіннер зазначив: «Найцікавіше у перший день засідань було почути, через які перепони прокурорам довелося пройти, щоб вручити обвинуваченим повістки до суду. І про те, наскільки Росія намагалася ускладнити це все – чинила перепони, гальмувала. Думаю, і сам процес займе чимало часу».
Родичі загиблих
Наразі у Європейському суді з прав людини лежить 381 позов проти РФ від родичів загиблих – вони не стали чекати рішення суду Нідерландів і звернулися до ЄСПЛ.
Родичі багатьох загиблих прибули на процес, багато хто з них подолав тисячі кілометрів. Сімейна пара з Австралії Джон і Мерін О’Браєн втратили у авіакатастрофі 25-річного сина.
«Ми розуміємо, що винні можуть не бути покарані. Але жодне покарання ніколи не зможе виправити того, що сталося. Жодне покарання не зможе виправити втрату нашого сина і його відсутність у нашому житті. Тому ми просто хочемо, щоб світ знав імена тих, хто це зробив», – каже Мерін.
Останки одного із двох загиблих – Майкла Кленсі – так і не були знайдені на місці трагедії. Його родичі теж прилетіли на суд. «З 2014 року наше життя завмерло. Та трагедія зачепила тисячі сімей, вона просто зруйнувала їхні життя. Я хочу, щоб Росія відповіла за те, що вона зробила. І щоб світ знав, що саме вона зробила. Чим довше тягнеться мовчання, тим більше я злюся», – сказала журналістам родичка загиблого Ліза Кленсі.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0