Що ухвалила «оборонна коаліція» на 57-й день війни

Від початку запровадження воєнного стану в державі порядок денний засідання парламенту детально не анонсується, як і точне місце та час засідання
Від початку запровадження воєнного стану в державі порядок денний засідання парламенту детально не анонсується, як і точне місце та час засідання
фото: Андрій Нестеренко

Бойові будні Верховної Ради: подовження воєнного стану і мутація ОПЗЖ

У четвер, 21 квітня, Верховна Рада провела восьме засідання від початку повномасштабної війни Росії проти України. Засідання, як завжди, відбулось у столиці у сесійній залі Верховної Ради, парламентарі підтримали 19 законопроєктів. Ключовим рішенням засідання на 57-й день війни стало продовження військового стану ще на місяць до 25 травня, яке ухвалили конституційною більшістю у 300 голосів «за».

Крім продовження воєнного стану, депутати підтримали дерадянізацію українського законодавства та збільшили бюджет на армію. У Верховній Раді відбулося перегрупування нардепів ОПЗЖ у нове об'єднання. Також в цей день парламенти Латвії та Естонії визнали геноцид українського народу.

Рух «Чесно» зробив стислий аналіз восьмого засідання Верховної Ради після початку повномасштабної війни Росії проти України.

Повернення до звичного режиму

Від початку запровадження воєнного стану в державі порядок денний засідання парламенту детально не анонсується, як і точне місце та час засідання. Про це писалось раніше.

Крім того, із сайту Ради з публічного доступу зняли частину інформації про народних депутатів, їх голосування, стенограми, порядки денні тощо. Немає також і онлайн-трансляцій із сесійної зали парламенту.

Проте слід зазначити, що український парламент поступово повертається до більш звичного режиму роботи. Під час розгляду законопроєктів відновлюються виступи від депутатських фракцій та груп. Також повертаються до обговорення законопроєктів, яке раніше відбувалося на рівні нарад керівництва Верховної Ради, а більшість питань ухвалювалася в режимі консенсусу.

Вже тепер нардепи обговорюють можливість повернення до традиційного режиму роботи Верховної Ради, зокрема, щоб пленарні засідання висвітлювалися. А це у свою чергу зняло багато запитань у громадян, адже вони бачили б виступи і дискусії депутатів, де є проблемні питання.

Після восьмого засідання голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зазначив, що у чистий четвер парламент розпочав роботу із законодавчої дерадянізації: «Прийнято зареєстрований мною закон «Про дерадянізацію законодавства України». Він прибере законодавчий непотріб, яким так щедро захаращене українське законодавство. Розпочинаємо процес «вичищення» з майже 1200 актів органів державної влади та управління СРСР, УРСР. Такі акти будуть визнані такими, що не застосовуються на території України. Крім того, окремі кодекси, які досі діють в Україні, позбудуться радянської термінології. Це дозволить підвищити якість українського законодавства, що є фундаментальною функцією парламенту України. Реалізація закону також передбачає обов'язок Кабінету міністрів в установлені строки розробити та внести на розгляд Верховної Ради проєкти Житлового кодексу, Трудового кодексу та Кодексу України про адміністративні проступки».

Вже доброю традицією під час війни стали візити в Україну європейських політиків, які зокрема відвідують і Раду. У четвер у парламенті були представники Європейського парламенту з Бельгії, Іспанії, Литви та Румунії. Вони висловили підтримку прискореному вступу України до ЄС, посиленню санкцій проти Росії та притягненню винних до відповідальності за воєнні злочини.


Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе із європарламентарями 21 квітня (фото: Верховна Рада)

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе із європарламентарями 21 квітня (фото: Верховна Рада)

Крім того, у четвер, 21 квітня, сталася ще одна ключова подія – Естонія та Латвія стали першими країнами, які визнали дії Росії в Україні геноцидом українського народу.

Голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк виступила перед парламентарями Естонії. «Наголосила, що символічним є те, що першою це питання розглядає вищий законодавчий орган саме цієї країни. Адже саме вони першими, ще у далекому 1993 році, визнали влаштований сталінською Росією голодомор геноцидом українського народу. Ми знаємо Естонію як країну нульової толерантності до будь-якого тоталітаризму, диктатури, геноциду та інших проявів нелюдської антигуманної політики. І сьогодні вони першими розглянули питання про визнання геноциду, який вчинила та сама Росія на території України, але вже у ХХІ столітті», — написала на своїй сторінці Шуляк.

У свою чергу перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко пояснив, що для перемоги України у міжнародних судах потрібно, щоб факти злочинів Росії були визнані світом не просто злочинами, а елементами геноциду.

Важливі рішення

Крім подовження воєнного стану, нардепи внесли зміни до держбюджету, передбачивши додаткові 200 млрд грн на потреби армії та правоохоронних органів (№7299). Ціль виділення коштів – оперативне забезпечення видатків на підвищення обороноздатності і безпеки. Джерела фінансування – збільшення внутрішніх та зовнішніх запозичень у рівних частинах (по 100 млрд грн відповідно).

Рада 302 голосами звільнила від оподаткування винагороди за добровільно передану Збройним силам України придатну для застосування бойову трофейну техніку.

Також парламентарі встановили незаконність тимчасової окупації РФ територій України (№7270). Депутати уточнили порядок в’їзду та виїзду осіб на тимчасово окуповану територію й особливості переміщення товарів.

Ще одним важливим рішенням нардепів став закон, що допоможе забезпечити належними умовами громадян, які втратили житло внаслідок агресії Росії (№7282). Депутати врегулювали розміщення виробничих потужностей евакуйованих підприємств та відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Росії.

Верховна Рада спростила процедури прийняття кадрових рішень щодо посад в органах місцевого самоврядування, посад комунального сектору в умовах воєнного стану. Тепер на ці посади можуть бути призначені особи без конкурсу, спецперевірки і подання е-декларації. Також дозволили головам громад, де немає бойових дій та не створено військових адміністрацій, одноосібно приймати рішення з низки питань, зокрема, щодо передачі муніципальних коштів ЗСУ (№7269).

Депутати також внесли зміни до закону «Про запобігання корупції» щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану. Зокрема, звільняються від декларування подарунки (якщо вони передаються на потреби ЗСУ чи гуманітарну допомогу), допомога (зокрема, надана за кордоном), суттєві зміни майна.

Мутація ОПЗЖ

Між останніми двома засіданнями Верховної Ради фракція ОПЗЖ переформатувалась у парламенті, чи краще сказати мутувала в інше депутатське об'єднання. У четвер нардепи від ОПЗЖ на чолі з ексспівголовою фракції Юрієм Бойком створили нову депутатську групу в парламенті «Платформа за життя та мир» (ПЗЖМ).


Персональний склад депутатської групи: у переліку 23 депутати, однак там ще є Наталія Королевська та Юрій Солод. (фото: нардеп Ярослав Железняк)

Персональний склад депутатської групи: у переліку 23 депутати, однак там ще є Наталія Королевська та Юрій Солод. (фото: нардеп Ярослав Железняк)

Вже наступного дня у п'ятницю, 22 квітня, члена новоствореної групи, одного з президентів ФК «Динамо» Григорія Суркіса, який виїхав з України на початку війни, затримали на пункті пропуску Краковець – він вивозив 13 годинників.

Слід зазначити, що далеко не всі депутати з колишньої фракції ОПЗЖ, яка була другою за чисельністю у парламенті та нараховувала 44 нардепи, увійшли до новоствореної групи. Наприклад, у спискупоки немає депутатів Юрія Павленка, Ігоря Абрамовича, Тетяни Плачкової, Наталії Приходько, Олександра Фельдмана, Вадима Столара та інших, які раніше написали заяви про вихід із фракції ОПЗЖ і працюють як позафракційні.

Із попередньої назви депутатського утворення прибрали одне слово, а інше додали, тепер об’єднання вже не «опозиційне», а «за мир». До складу новоствореної групи увійшли 25 екснардепів ОПЗЖ, серед яких є й ті депутати, які виїхали з України перед початком війни.

Нагадаємо, що на попередньому засіданні Ради 14 квітня відповідно до рішення РНБО та указу президента було оголошено про призупинення діяльності фракції ОПЗЖ у Верховній Раді. Частина депутатів ще раніше подала заяви про вихід із фракції, відтак всі вони перейшли у статус позафракційних. В свою чергу Бойко анонсував, що у парламенті буде створено депутатську групу замість фракції.

Згідно зі 59 ст. Регламенту Верховної Ради, позафракційні народні депутати можуть об'єднуватися у депутатську групу, яка не може бути меншою, ніж кількість осіб у найменшій фракції, що сформована протягом першої сесії (зараз це фракція «Голос» із 20 депутатів)

Отже, завдяки великій кількості депутатських мандатів, колишня фракція ОПЗЖ формально перегрупувалась у інше об'єднання, яке обійшло рішення РНБО та водночас відповідає законодавству і має такі ж фактичні повноваження. Згідно з Регламентом Ради, зареєстрована депутатська група має права депутатської фракції, тобто її представники можуть брати участь у погоджувальній раді, записуватись на виступ від групи, вносити свої пропозиції, делегувати своїх представників у різні комісії, комітети та ін.

Крім того, Верховна Рада відкликала Віктора Медведчука, якого СБУ було затримано у День космонавтики, з посади члена Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин. За відповідну постанову сьогодні проголосували 295 нардепів, серед яких 13 голосів дали ексколеги Медведчука з ОПЗЖ.

Також цього дня стало відомо, що екснардеп ОПЗЖ Ілля Кива, якого Верховна Рада позбавила депутатського мандату, та який перебуває в Росії, звернувся до президента РФ Володимира Путіна з проханням надати йому політичний притулок та російське громадянство.


Лист Іллі Киви до президента РФ Володимира Путіна (фото з відкритих джерел)

Лист Іллі Киви до президента РФ Володимира Путіна (фото з відкритих джерел)

Раніше Рух «Чесно» вже писав про роботу «оборонної коаліції» у парламенті. Із 24 лютого 2022 року Верховна Рада вперше працює в умовах повномасштабної війни, яку розв'язала Росія проти нашої держави.

Частина народних депутатів Верховної Ради поєднує роботу у парламенті та комітетах зі службою на передовій, дехто в лавах територіальної оборони, інші нардепи волонтерять та допомагають виборцям на округах.

Олександр Саліженко, парламентський аналітик Руху «Чесно»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі ()
1000 символів залишилось

Читайте нас Google News Telegram

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies