Україні вдалося втримати на собі увагу в умовах загострення регіональних проблем в інших куточках континенту
Саміт Європейського політичного співтовариства є найзначнішим міжнародним заходом, який проходив у республіці за всі роки незалежності. Втім ключовим він є і для Європи. Ініційований французьким президентом Емануелем Макроном у 2022 році, новий формат ще рік тому мав на меті посилити єдність континенту, але реальний зміст цим амбіціям надала сьогодні Україна. Переосмислення безпеки на континенті, посилення української системи ППО, надання винищувачів та членство України в НАТО – чи вдасться європейським країнам та друзям Європи об’єднатися задля нової архітектури безпеки на континенті?
Коаліція Patriot
«У Молдові, на щастя, ми не чуємо повітряних нальотів, сирен чи пострілів російської артилерії, але не так давно росіяни були переконані, що після нападу на Україну вони нападуть і на Молдову», – сказав президент України Володимир Зеленський.
Близько 50 лідерів країн Європи злетілися у Молдову на зустріч у форматі політичного співтовариства. Захід відбувся у мальовничому замку «Мімі» за 30 км від Кишиніва. Гостей на традиційній червоній доріжці зустрічала президентка Майя Санду. Першим прибув президент України Володимир Зеленський, чий візит молдовська сторона до останніх хвилин тримала у таємниці. Привітавши молдовську колегу, Зеленський відразу окреслив пріоритети для України: посилення коаліції Patriot, винищувачі і членство у НАТО.
В Україні ніч перед самітом стала черговим випробуванням. Росія випустила по Києву 10 ракет з «Іскандерів» внаслідок чого постраждали 19 людей, а троє загинули. Сили протиповітряної оборони збили усі ракети, випущені Росією, але уламки завдали значної шкоди. Про це Зеленський нагадав і європейським колегам: «Кожний крок щодо захисту повітряного простору збереже життя, а коаліція Patriot – наблизить мир».
Вступ у НАТО
Зеленський привіз у Молдову два меседжі: про прискорення формування коаліції з посилення повітряної оборони України й надання винищувачів, а також про готовність України стати членом НАТО.
«Україна готова вступити до НАТО, ми чекаємо, коли НАТО буде готове прийняти Україну. Гарантії безпеки важливі не тільки для України, а й для наших сусідів - для Молдови через агресію Росії», – сказав Зеленський.
Безпеку повітряного простору Молдови забезпечували натівські літаки – «молдовський» саміт ЄПС відбувся одночасно з зустріччю міністрів НАТО, за участі держсекретаря США Ентоні Блінкена, де обговорювався порядок денний саміту Альянсу, запланованого на 11 липня у Вільнюсі. Там будуть обговорюватися і перспективи Києва щодо вступу та гарантій безпеки.
Головними адвокатами України залишаються країни Балтії, Польща, Румунія, Норвегія. При цьому Франція також шукає альтернативні варіанти, пропонуючи розробити «відчутні і надійні гарантії безпеки» поки Україна не набула членства, а Німеччина застерігає від такого рішення, допоки триває російська агресія.
При цьому у спільній декларації 19 учасників засідання, що проходило в Осло, йдеться, що лідери країн НАТО закликають під час Вільнюського саміту «створити чіткий шлях для вступу України, та дати чіткі та сильні гарантії безпеки для України…Членство України в НАТО значною мірою сприяло би безпеці Альянсу та допомогло би російському суспільству нарешті позбутися імперських мрій, які Путін використовує для консолідації свого режиму», – йдеться у декларації.
Регіональний фундамент майбутньої безпеки континенту
Важливі заяви прозвучали і щодо інших конфліктних точок у регіоні. Зокрема, високий представник ЄС Жозеф Боррель запевнив, що Молдова може стати членом ЄС і маючи на своїй території нерозв’язаний придністровський конфлікт. Однак країна має продовжувати йти шляхом європейських реформ.
«Молдова має самостійно вирішити, що робити з придністровським регіоном. Кіпр став членом ЄС, незважаючи на територіальні проблеми. І Молдова може зробити те саме», – заявив Боррель.
Про придністровський конфлікт згадав і Зеленський, закликавши чітко визначитися із присутністю російських військ в окупованому регіоні Молдови.
«Ми всі бачимо, звідки походить агресія, хто є агресором. Росія обрала шлях агресії. Російський контингент перебуває у Придністров'ї вже понад 30 років. І скільки він там ще буде? На це питання треба дати відповідь», – зауважив Зеленський.
Крім того, під час саміту відбулася зустріч лідерів Азербайджану та Вірменії у рамках мирного процесу, ініційованого Вашингтоном та Брюсселем стосовно Нагірного Карабаху, де десятиліттями точилася війна, не без участі Росії на боці сепаратистів карабаської квазіреспубліки та Вірменії.
При цьому, у теперішніх умовах спокій у регіоні Каспію для Європи також є критичним питанням, оскільки саме завдяки енергоносіям із Азербайджану країни ЄС витримали російський газовий шантаж.
А що Росія?
Окрім простих і очевидних істин щодо повномасштабної агресії, яку Росія розпочала проти України 24 лютого 2022 року та регіональних конфліктів, які роздмухує Кремль, у ЄС натякнули, що ізоляція Росії – це цілковито вибір Москви.
«Росії тут немає не тому, що ми не хочемо її запрошувати, а тому, що Путін виключив країну (з європейського співтовариства – ред.), необґрунтовано вторгнувшись в Україну», – сказав Боррель.
У Росії, у свою чергу, уважно спостерігали за «молдовським» самітом й реакцією на це стала чергова доза пропаганди у виконанні директора ФСБ Олександра Бортникова.
«Україна стала плацдармом для війни проти Росії та ведення підривної діяльності проти Білорусії. До участі в українському конфлікті західники активно підтягують Молдову, підбурюють її до силової зачистки Придністров'я», – сказав він.
Таким чином, якщо формат Європейського співтовариства і був задуманий французьким лідером для перенаправлення європейських прагнень України у компромісне русло, то Україні вдалося втримати на собі увагу в умовах загострення регіональних проблем в інших куточках континенту (це і Косово, і мирні переговори по Нагорному Карабаху, і проблеми самої Молдови, яка приймала цьогорічний саміт).
Маріанна Присяжнюк, «Главком»
Коментарі — 0