Генштаб рапортує про зведення тисяч опорних пунктів, але уряд своїми постановами визнає: цього вкрай мало
На третьому році великої війни несподівано з’явилася дивна новина: влада Запорізької області, більша частина якої перебуває в окупації, скасувала оборонний тендер на 88 млн грн. Ішлося про закупівлю 45 тисяч штук загороджувальних бетонних пірамід (у народі – «зубів дракона» – фортифікаційних бетонних конструкцій, які заривають в землю рядами як перешкоди для просування танкових підрозділів противника). До середини березня весь товар мав бути поставлений на фронт.
Як з’ясував «Главком», тендер було зірвано через... відсутність координації між обласною владою та урядом. І все це посеред війни. Відповідне роз’яснення одержав тендерний комітет від директора департаменту фінансів Запорізької ОДА Сергія Медведя. У його службовій записці сказано: кошти на рахунки Запорізької обласної військової адміністрації з державного бюджету не надійшли.
Більше того відсутній розпорядчий документ Кабміну щодо розподілу коштів з держбюджету згаданій області на оборонні цілі.
«Гасити пожежу» кинувся новопризначений голова Запорізької військової обладміністрації Іван Федоров. Через свій телеграм-канал посадовець заспокоїв: хоч тендер скасували (через «поважні причини», про які він промовчав), однак гроші на фортифікаційні споруди вже направлено.
Тоді ж Федоров навів інші тривожні дані. Виявляється, на тимчасово окупованій території Запорізькій області росіяни звели вже четверту! захисну лінію на напрямках Токмак-Мелітополь і Токмак-Бердянськ. Та це лише невелика частина укріплень, які ворог збудував на два роки великої війни по всій Україні. Із останнього: на Донеччині окупанти змонтували загородження із 2100 вагонів довжиною 30 кілометрів як потенційну барикаду на випадок прориву механізованих частин української армії.
А що ж зі свого боку може протиставити загарбникам Україна? Це питання гостро актуалізувалося з лютого 2024 року через критичну ситуацію на окремих ділянках фронту, на кшталт Авдіївського напрямку, де окупаційна армія має успіхи і просувається вперед, захоплюючи нові українські населені пункти.
То де ж вона зупиниться?
Дві тисячі опорних пунктів
За інформацією Генерального штабу ЗСУ, наданою «Главкому», у 2022-2023 роках Україна обладнала понад дві тисячі опорних пунктів та інших позицій у зонах оперативно-стратегічних угрупувань військ. До зведення оборонних рубежів залучалися підрозділи загальновійськових бригад (полків), інженерні підрозділи Сил підтримки, а також сили і засоби обласних військових адміністрацій.
Якщо «приземлитися» і поглянути на реальний стан справ на прифронтових територіях, то ситуація не така вже й райдужна. Будемо робити висновки з сухих цифр, які підтверджені офіційно.
У 2022 році уряд виділив 300 млн грн з резервного фонду держбюджету для будівництва фортифікаційних споруд у Харківській області. У 2023 році таких траншів для Харківщини було ще два: 450 млн грн і 911,5 млн грн. Оперувати вказаним ресурсом мала обласна військова адміністрація за погодженням з міністерствами економіки, фінансів і розвитку громад, територій та інфраструктури. Також Кабмін дозволив Харківській ОВА укладати прямі договори з підрядниками без застосування системи ProZorro.
Що маємо у результаті: у 2022 році влада Харківщини не зуміла використати 21,1 млн грн для зведення укріплень, у 2023-му – 664 млн грн! Фактично половина коштів (з усього 1,36 млрд грн), які торік прифронтова область отримала на зведення фортифікаційних споруд, не освоєні. Таку інформацію «Главкому» повідомив заступник міністра економіки Ігор Фоменко у відповіді на запит.
Така ж картина в інших регіонах, наближених до Росії. У 2023 році Чернігівська область не використала на оборону власних територій понад третину виділених сум з 363,4 млн грн використано 217,6 млн грн). Сумщина: з 108,1 млн грн використано 95,6 млн грн, Дніпропетровщина: з 12,5 млн грн використано 9,7 млн грн.
Єдиною прифронтовою областю, яка минулого року, за даними заступника міністра Ігоря Фоменка, повністю освоїла гроші на будівництво фортифікаційних споруд, стала Запорізька. У 2023 році Кабмін виділив для неї... всього 31,7 млн грн. І освоювати цю скромну для області, де йдуть бойові дії почали лише кілька місяців тому. Наприклад, у грудні 2023-го, як свідчить Єдиний вебпортал використання публічних коштів, управління капітального будівництва Запорізької ОДА купувала будівельні матеріали у ТОВ «Балівський завод залізобетонних конструкцій», ПП «Фундамент-М» і ТОВ «Конструктив ВТВ» для зведення військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд.
Укріплення Житомирщини і Рівненщини
На початку лютого 2024-го (за тиждень до звільнення з посади) командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Північ» генерал-лейтенант Сергій Наєв демонстрував на відео риття бульдозерами протитанкових ровів, закладання укріплень разом із вогневими точками. Також на передній план потрапили ряди «зубів дракона» з колючим дротом.
Ці роботи кипіли далеко від «гарячих точок», фактично у тилу. «Здійснюються заходи з підготовки для майбутніх сил, які надійдуть у разі зростання загрози, крім цього польова фортифікація переробляється на довготривалу за допомогою бетону», – заявив Наєв.
Галопуючі темпи будівництва фортифікаційних споруд спостерігаються у Житомирській області (входить до угруповання військ «Північ»). Тамтешній департамент регіонального розвитку лише протягом лютого уклав прямих договорів зі зведення низки взводних опорних пунктів на пів мільярда гривень! Найсоліднішим є лот із будівництва взводного опорного пункту №18 вартістю 108,28 млн грн.
У жодній із оборонних закупівель замовник не розголошує подробиць: зашифровані місцезнаходження та проєктні особливості укріплень. Також не оприлюднюються дані про кошторисні ціни будматеріалів. Це ж стосується й переможців тендерів – усе засекречено.
Також потужно активізувалася влада Рівненщини. 8 лютого було підписано три таємних контракти загальною вартістю 946,76 млн грн. Зокрема, йдеться про будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на території області. Завершити всі роботи планують до кінця грудня 2025 року.
Коли грім вдарив
В уряді серйозність загрози, ймовірно, дуже добре розуміють.
На підтвердження – цілий список постанов Кабміну, ухвалених наприкінці 2023 року – на початку 2024-го.
Суть цих документів зводиться до одного: держава має терміново зводити оборонні редути:
- постанова про деякі питання підвищення обороноздатності держави на період воєнного стану в Україні від 29 грудня 2023 року передбачала алгоритм дій військового командування, міністерств та влади на місцях щодо будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд;
- постанова про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету Міністерству оборони для будівництва військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд від 12 січня 2024 року. Кабмін розподілив 2,48 млрд грн на фортифікаційне обладнання оборонних рубежів і улаштування смуг невибухових загороджень;
- постанова про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету від 18 січня 2024 року. Певна частина коштів із загальної суми 792 млн грн має спрямовуватися на оборонні споруди;
- постанова про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету від 19 січня 2024 року. Всього виділено 17,44 млрд грн для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, фортифікаційне обладнання оборонних рубежів, улаштування системи невибухових загороджень.
На пресконференції, що відбулася 25 лютого, президент Володимир Зеленський заявив: березень-квітень будуть складними для України. Росія готує наступ на кінець травня або на початок літа.
З цього приводу аналітики моніторингового каналу DeepState вже ставлять запитання: після недавнього відходу ЗСУ з населених пунктів Степове і Сєверне на Донеччині (потрапили під окупацію після захоплення росіянами Авдіївки) «де далі командування оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» заявить про «підготовлені» рубежі оборони?». І додають: якщо інженерно-фортифікаційні споруди не з’являться сьогодні, то завтра їх вже не буде кому утримувати.
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0