Прийнятий законопроєкт 9587-д: загрози і наслідки
Попри те, що сьогодні всі обговорюють застосоване вето на законопроєкт про відновлення декларування і відкриття реєстру декларацій, важливо не забути про ще одну антикорупційну законодавчу ініціативу, яка створює небезпеки для системи прозорого електронного декларування чиновників.
5 вересня Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроєкт №9587-д. Він пропонує запровадити автоматизоване накладення штрафів на декларантів, які несвоєчасно подали декларацію. Але не тільки це.
Раніше Transparency International Ukraine вже аналізувало плюси і мінуси цього документа. Так, зокрема критикувалася норма про те, щоб до держслужбовців автоматично застосовувалися штрафи за неподання декларації без уточнення причин такого неподання. А вони можуть бути поважними. Крім того, викликало застереження те, що за цією процедурою НАЗК замість суду самостійно вирішуватиме, чи накладати штраф.
Із позитивних змін, які тоді пропонувались у законопроєкті, – запровадити строки зберігання інформації у Єдиному реєстрі корупціонерів.
Втім до другого читання народні депутати внесли до законопроєкту численні шкідливі правки, які викликали справжнє обурення у громадянського суспільства. Повний текст прийнятого законопроєкту опублікували лише сьогодні, 12 вересня, тож його оперативний аналіз підводить до висновку, що він також потребує суттєвого доопрацювання. Чому так, розбираємось далі...
Що необхідно виправити
На жаль, головне побоювання щодо цього законопроєкту підтвердилось. Нардепи підтримали правку про те, що після сплати штрафу у 17-42,5 тис. грн при брехні в декларації на суму до 1,342 млн. грн порушник уже навіть не вважатимуть таким, який притягувався до адміністративної відповідальності.
Це критичний момент, на якому Transparency International Ukraine наголошувала раніше у своєму заклику до президента ветувати цей законопроєкт. Майже півтора мільйона гривень – це немаленька сума, за яку можна придбати як машину, так і квартиру. Тому дозволяти декларантам «забувати» вказувати майно такої вартості у своїх деклараціях і натомість відкуповуватися смішним штрафом без внесення до Реєстру корупціонерів – просто недопустимо.
До того ж у новому законі зберігається квазісудова роль НАЗК, яке в дискреційному порядку вирішуватиме, чи притягувати декларанта до відповідальності за несвоєчасне подання декларації. Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди, а привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються, і НАЗК тут не може бути винятком, як і інші державні інституції. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, і, звісно, штраф за неподання декларації вчасно, який накладає НАЗК, тут просто безглуздий по суті.
Тож перебирання на себе судової функції НАЗК щонайменше суперечить Основному закону держави.
Що варто залишити в новому законі
Transparency International Ukraine позитивно оцінює запровадження термінів перебування в Реєстрі корупціонерів. Ця проблема вже давно назріла, адже таке обмеження відповідає правовому принципу, за яким зі спливом визначеного строку для особи, притягнутої до юридичної відповідальності, мають бути припинені всі негативні правові наслідки, пов’язані з цим.
Крім того, під час другого читання нардепи прийняли правку, яка пропонує передбачити в законопроєкті перелік поважних причин, через які декларант міг не подати декларацію вчасно. Зокрема це:
- затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
- обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
- обставини непереборної сили – епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини;
- тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю, за умови неможливості тимчасово залишити такий заклад;
- технічні збої в роботі офіційного вебсайту НАЗК;
- витребування відомостей, необхідних для внесення в декларацію.
Такі винятки – загалом позитивний крок, який надасть декларанту хоч якусь можливість надати свої пояснення та уникнути автоматичного накладення штрафу без оскарження в суді. А оскільки перелік причин для таких затримок цілком вичерпний, в результаті вдасться мінімізувати можливості зловживання даним положенням для ухилення від відповідальності.
Щоправда, з іншого боку, така вичерпність також не дозволить врахувати всі можливі ситуації, які завадили посадовцю подати декларацію. Тому, імовірно, варто додати ще якийсь варіативний пункт, який додасть гнучкості для таких можливостей: останні роки показали, що навряд чи можна передбачити усі перепони для вчасного подання декларацій чиновниками.
І тому цей закон також потребує вето президента
Президенту необхідно ветувати цей законопроєкт і також повернути його на доопрацювання. Особливо в частині шкідливих останніх змін, які дозволяють уникнути відповідальності за брехню в декларації на суму до 1,342 млн грн, а також здійснювати НАЗК дії, які до цього відводились суду.
Перемога в тому числі громадянського суспільства, яке спільними зусиллями добилося застосування вето щодо законопроєкту 9534 і відкриття реєстру декларацій, не повинна затьмарити необхідність ветування 9587-д. Адже він так само може спричинити значне послаблення антикорупційної реформи, чого нам точно сьогодні не треба.
Наталія Січевлюк, юридична радниця Transparency International Ukraine
Коментарі — 0