Кількість підозрюваних у справі Новака за пів року зросла з шести до десяти
Апеляційний суд у Варшаві в четвер не підтримав скаргу захисника Славоміра Новака щодо його утримання під вартою. Колишній міністр транспорту Польщі та екскерівник «Укравтодору» (2016-2019 рр.) залишається під вартою принаймні до середини квітня.
У середині січня окружний суд у Варшаві продовжив арешт Славоміра Новака, який триває з липня 2020 року. За рішенням судді, колишній польський міністр транспорту, який підозрюється у корупції, повинен залишатися в СІЗО до 16 квітня. В обґрунтуванні суддя вказала, що докази, представлені в заяві прокурором, вказують на високу ймовірність вчинення підозрюваним усіх правопорушень, в яких його звинувачують.
Захист колишнього керівника «Укравтодору» домагався скасування запобіжних заходів або передбачити заставу. 4 березня суддя Апеляційного суду у Варшаві, заслухавши аргументи сторін, призначила двогодинну перерву, після чого заявила, що клопотання захисту не заслуговує на розгляд.
Сам же Славомір Новак не був присутній в четвер на засіданні апеляційного суду.
Розслідування справи Новака в Польщі веде прокурор Ян Дрелевський. Він наполягає на подальшій ізоляції підозрюваного топчиновника, якому загрожує до 15 років позбавлення волі. Швидше за все, прокурор найближчим часом подасть клопотання про продовження строку тримання під вартою ще на три місяці.
У чому звинувачують екскерівника «Укравтодору» в Україні
Славомір Новак з липня 2020 року перебуває у центрі ув'язнення у Варшаві-Бялоленці. Його 20 липня затримали в Польщі співробітники Центрального антикорупційного бюро (CBA). Цього ж дня НАБУ повідомило, що розслідування щодо Новака тривало з вересня 2019 року. Після того, як з’ясувалося, що наведені факти також розслідує польське CBA, в листопаді 2019 року створено спільну слідчу групу. В межах цієї слідчої групи Новаку і повідомили про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.368 Кримінального кодексу України.
Українські правоохоронці зафіксували три епізоди, які можуть свідчити про ймовірне отримання Славоміром Новаком неправомірної вигоди. Всі ці випадки пов’язані з коштами, наданими міжнародними фінансовими організаціями у вигляді кредитів на ремонт українських доріг. Як повідомляє НАБУ, загальна сума кредитних коштів, використаних злочинною групою, перевищує 270 млн євро.
В одному з епізодів йшлося про сплату 10% «консультаційних послуг» (понад 180 тис. євро). В іншому компанія-переможець тендеру «Укравтодору» мала сплатити внесок до спеціально створеного спільного підприємства у Польщі, еквівалент якого становив на момент вчинення злочину понад 3,5 млн грн.
В третьому епізоді йшлося про викуп іншої спеціально створеної компанії зі статутним капіталом у 15 тис. євро за 300-350 тис. євро. В обмін на це екскерівник «Укравтодору» обіцяв «не помітити» порушень термінів виконання контрактів однією з компаній-підрядниць і не вимагати від неї сплати штрафних санкцій.
Усі ці злочини починались в Україні, а завершувались у Польщі, зазначало НАБУ.
У Польщі Новака прослуховували
На батьківщині екскерівника «Укравтодору» ця справа набула ще й політичного забарвлення, адже Новак в 2011-2013 рр. займав посаду міністра транспорту в уряді Дональда Туска (всі вони були членами «Громадянської платформи», яка останні роки знаходиться в опозиції). Сам же Туск зараз очолює Європейську народну партію, яка є найбільшою в Європарламенті.
З посади міністра транспорту Новак змушений був піти у зв’язку зі скандалом. Він не вказав у своїй декларації годинника вартістю близько $6 тис. Пізніше суд вирішив оштрафувати чиновника на таку ж суму.
В липні 2020 року Новак потрапив в новий скандал, пов’язаний з його роботою в «Укравтодорі». Влітку йому і ще п’ятьом людям вручили підозри. Крім Новака підозрюваними стали два громадянина Польщі, представник однієї з компаній-учасниць тендерів «Укравтодору», колишня радниця в.о. голови «Укравтодору» (громадянка України), бенефіціар групи компаній, що здійснюють свою діяльність у сфері дорожнього господарства на території України.
Польські ЗМІ повідомляють, що матеріали, зібрані прокуратурою у Варшаві у цій справі, є «шокуючими» і складаються в основному із секретних матеріалів, включаючи прослуховування розмов, а також з «дуже обширних» та «надзвичайно детальних» пояснень давнього друга Новака і підозрюваного у цьому розслідуванні Яцека П.
Як повідомило польське інформагентство PAP, Новак також нестиме відповідальність за корупцію, коли був керівником кабінету прем'єр-міністра Дональда Туска. Йдеться про отримання фінансових вигод (загалом десятки тисяч злотих) від Войцеха Т., колишнього віце-президента PGE та Energia, через Лешека К. Окрім цього, за даними польських слідчих, Новак через посередника мав отримати майже 200 тис. злотих ($55-60 тис. за курсом Нацбанку на той період) у 2012-2016 роках від колишнього президента PKN Orlen Даріуша К. Тобто йдеться про щомісячну «допомогу» в розмірі 3,5 тисячі злотих (близько $1 тис.).
Тому на початку січня 2021 року прокурор додав до звинувачень Новака ще й отримання нових хабарів та посилання на вплив. Звинувачення у отриманні фінансової вигоди стосуються злочинів, скоєних за часів його головування в «Укравтодорі».
Нові затримані у справі Новака: посередник, бізнесмен та детектив
7 січня затримали ще трьох підозрюваних по справі Новака. Серед них Лукаш З., колишній радник Єви Копач (колишня спікер Сейму Польщі та керівник уряду, зараз віце-спікер Європарламенту). Згідно з висновками прокуратури Лукаш З. «чотири рази спільно та за погодженням зі Славоміром Н. приймав гроші на загальну суму близько 1,3 млн злотих ($340 тис.) в обмін на посередництво при врегулюванні справ та забезпеченні сприятливого ставлення до компаній в адміністративних, арбітражних та міжнародних провадженнях. Прийняттю фінансових вигод передував той факт, що представники компаній були впевнені, що Славомір Н. мав великий вплив на міжнародній арені». Гроші перераховувались кожного разу як «плата за фіктивні консультативні послуги».
Також був затриманий підприємець Гжегож В., який керує компанією Ronin, надає послуги в секторі безпеки бізнесу для фірм та корпорацій, а за даними порталу wpolityce.pl, «він є співробітником Павла Войтуніка, колишнього голови Центрального антикорупційного бюро Польщі, і зараз керує детективною компанією».
Третім затриманим був Павло Г. (неофіційно повідомляється, що це син екс-міністра з уряду Громадянської платформи Олександра Града), якого звинувачують у врученні від імені Новака хабара в сумі 77 тис. злотих президенту компанії Europe Partners Лукашу З. Згідно з висновками розслідування, Новак «повинен підтримати компанію з Малопольщі, віце-президентом якої є Павел Г., у процедурі держзакупівель щодо експлуатації автострад у Львівській області». Хабар мав бути переданий у формі рахунку-фактури за консультаційні послуги, які не відбулися.
Як повідомляє PAP, Павел Г. не визнав себе винним у цьому діянні, а 8 січня прокурор вирішив, що підозрюваний може вийти на свободу під заставу в 1 мільйон злотих.
Гжегожа В. суд звільнив без будь-яких запобіжних заходів. У свою чергу, проти Лукаша З. був застосований «умовний арешт», фактично застава в розмірі 60 тис. злотих (близько $16 тис.). Але прокурор відразу у залі суду оскаржив рішення щодо Лукаша З.
Пізніше в січні ЗМІ повідомили про ще одну підозрювану – жінку Славоміра Новака Моніку. За даними слідства, вона мала допомогти чоловікові приховати корупційні активи. Бізнесовою діяльністю Моніки зацікавились відразу після арешту її чоловіка.
Її викликали до прокуратури для допиту як підозрюваного. На перший виклик вона не з'явилася, але при цьому пояснила причину своєї відсутності. Пізніше її усе ж таки донесли суть звинувачення – неправдиві дані в документах. Їй загрожує до 5 років в'язниці.
Слід додати, що Моніка Новак має стоматологічний кабінет в Гданську. Вона була відома тим, що завзято захищала чоловіка під час «годинникового скандалу».
Таким чином у розслідуванні по справі Новака вже є 10 підозрюваних, а прокуратура забезпечила заставу на загальну суму 7,5 млн злотих.
Комплекс ізолятора складається з дев'яти павільйонів (в даний час пенітенціарні відділення) та шкільного відділу – Центру безперервної освіти при СІЗО з житловими камерами для студентів, а також кімнатами для зустрічей з адвокатами та допитів. Ці відділення поєднані між собою підземними коридорами. Проходи в підвалі односторонні, і кожна смуга відокремлена від іншої товстою стіною.
В такому форматі СІЗО працює з 1 вересня 2005 року. СІЗО в Білоленці відомо тим, що в ньому після впровадження військового стану в 1981 році сиділи найважливіші активісти та лідери «Солідарності». З нагоди 30-річчя цих подій на стіні СІЗО була встановлена пам’ятна дошка.
Сергій Чепінський, для «Главкома»
Коментарі — 0