«Главкому» вдалося знайти авторів «помилки» уряду
В Україні не вщухає скандал, пов’язаний із висновками Державної аудиторської служби, яка перевіряла провідних українських виробників зброї. Ключове питання, яке постало в результаті цього аудиту: чи мають право на прибутки компанії, які озброюють та одягають українську армію?
Ймовірним найгіршим наслідком конфлікту з державою зброярі називають повний параліч вітчизняної оборонки, яка має безперервно працювати для фронту. Легендарні конструкторські бюро «Луч» та «Південне», державний «Південмаш» та скандально відома приватна «Українська бронетехніка» звертаються до Кабміну з вимогами вирішити їхній конфлікт з Держаудитслужбою. Позиція цього органу, на їхню думку, ставить під загрозу виживання всього оборонно-промислового комплексу.
Своєю чергою аудитори запевняють, що діють виключно за буквою закону, – і цей клінч триває вже кілька місяців. А уряд, який міг би буквально одним махом розв’язати це питання, поки що міркує, з якого боку підійти до проблеми. Кабмін навіть отримав відповідну директиву від парламенту, який, по суті, дав доручення поставити крапку у конфлікті.
Причому Кабмін буде вирішувати проблему, яку сам же й створив в далекому березні 2022-го. Зараз її намагаються списати на звичайну помилку, яка була обумовлена важкими обставинами, але в розпорядженні «Главкома» опинилися документи, які ставлять таке спрощене пояснення під сумнів.
Про що мова?
У березні минулого року, коли країна опинилася в реаліях повномасштабного конфлікту, на вищих щаблях влади довелося буквально «з коліс» вирішувати низку термінових питань. Одне з них – матеріальне забезпечення Збройних сил задля відсічі агресії. Тодішня ситуація диктувала, аби цей процес був максимально спрощений та пришвидшений. І 20 березня 2022 року Кабмін видав постанову №335, якою надав право державним та приватним компаніям імпортувати боєприпаси та озброєння для потреб Сил оборони України.
У відносно спокійні часи процес купівлі товарів і послуг для потреб оборони регламентувався постановою №309 від 17 березня 2021 року «Про затвердження Порядку формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою». Після прийняття 335-ї вона автоматично припинила свою дію. Власне, при цьому й утворився нормативний пробіл, який намагаються «виправити» досі. Якщо постанова №309 чітко передбачала, що у ціну товарів, робіт і послуг оборонного призначення входить прибуток, то з постанови №335 визначення прибутку випарувалося. Лишилися тільки «податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг». Але підприємства «оборонки» продовжували отримувати прибутки, і, як вони стверджують, інвестували їх в подальше виробництво зброї.
Такий різнобій між прописаним в постанові та реальним становищем речей сплив під час фінансового аудиту Міноборони за 2022 рік, який замовив тодішній голова відомства Олексій Резніков. Держаудитслужба, яка проводила перевірку, зафіксувала, що постачальники Міноборони продовжували отримувати прибуток, який вже не був передбачений прийнятою на початку повномасштабного вторгнення постановою. Відповідно якщо рахувати весь цей прибуток як незаконний, він автоматично переходить до категорії державних збитків, які в якийсь спосіб треба державі повернути. Сума збитків оцінюється в близько 2,5 млрд грн. Постачальники армії, звісно, робити цього не хочуть, звинувачують Держаудитслужбу буквально у роботі на ворога: проводять гучні пресконференції, звертаються до уряду, аби він втрутився в ситуацію.
Кабмін у цій історії зайняв позицію «ні вашим, ні нашим». З одного боку, в липні 2023 року він нарешті скасував сумнозвісну постанову №335 і ухвалив нову – №736, в якій прибуток вже фігурує у складі ціни за товари оборонного призначення. Але й діяти вона почала лише з липня цього року, а рік та чотири місяці до того діяла попередня постанова, згідно з якою постачальники, за вердиктом аудиторів, фактично порушували закон. Причому Державне бюро розслідувань вже веде кримінальні провадження щодо низки таких підприємств. Так, у відповіді на запит «Главкома» ДБР підтвердило, що відбувається досудове розслідування щодо можливих неправомірних дій службових осіб Міноборони та найбільшого приватного гравця на вітчизняному ринку озброєння – ТОВ «Українська бронетехніка». Йдеться про укладання та виконання держконтрактів саме в період 2022–2023 років.
У Держаудитслужбі, яку з усіх боків кілька останніх місяців звинувачують у підриві обороноздатності, наводять простий аргумент: на момент здійснення перевірки Міноборони керувалися лише діючою на той момент урядовою постановою №335. І пояснюють для себе відсутність в ній поняття «прибуток» тим, що держава зі свого боку підтримувала вітчизняні підприємства ВПК у кризовий період та здійснювала їм 100% передплати. Мовляв, вже за це треба казати державі «спасибі», адже вона в скрутну для себе хвилину не залишила їх без роботи.
Постанова «семи няньок»
Голова парламентського комітету з нацбезпеки та оборони Олександр Завітневич, до якого сходиться уся інформація від скаржників, вважає, що уряд в березні минулого року не мав на меті лишати виробників без прибутку, а сам термін «прибуток» зник із тексту постанови №335 помилково.
Але реконструкція подій березня минулого року, коли ворог стояв біля воріт Києва, унеможливлює ймовірність банальної помилки. Судіть самі.
У розпорядження «Главкома» потрапили документи, які дозволяють встановити усю хронологію рішень, ухвалених урядом у ті дні. І саме ці документи пояснюють, як виникла проблема, яка сьогодні не сходить з новинних стрічок.
Перший факт. Ініціатором та фактичним співавтором скандальної постанови був державний концерн «Укроборонпром» та його тодішній очільник Юрій Гусєв.
У своєму зверненні до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля Гусєв просить якнайшвидше розглянути підготовлений «Укроборонпромом» проєкт постанови «Деякі питання оплати за продукцію, товари і послуги для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану», який в подальшому і став основою для тієї самої постанови №335.
А ось і безпосередньо проєкт, який йшов додатком до листа і був згодом ухвалений:
Як бачимо, про жоден прибуток серед складових ціни тут не йдеться. Й ініціатива ця йшла від не від кого іншого, як від стратегічного виробника озброєння та військової техніки в Україні, який об'єднує підприємства у стратегічних галузях оборонної промисловості.
Факт другий. Проєкт постанови, підготовлений «Укрборонопромом», вивчило Міністерство економіки і його також нічого в цьому документі не збентежило.
Факт третій. Без будь-яких згадок про прибуток проєкт був поданий на фінальний розгляд Кабміну і від Міноборони за підписом тодішнього міністра Олексія Резнікова.
Випадкову помилку чи недогляд, які могли статися одразу в кількох структурах через дійсно екстрені обставини, виключати не можна. Але вірогідність такого збігу з таким «фільтром», погодьтеся, є невисокою. При тому, що ініціатором такої «невигідної» для постачальників армії постанови був найбільший виробник військової техніки в Україні.
Постанова для постанови
Та хто б не був винен, нині ситуація не найсприятливіша для внутрішніх чвар. В уряді стверджують, що усіх світових потужностей виробництва зброї недостатньо для потреб ЗСУ. Усі сторони мають бути зацікавлені, аби нинішній нікому непотрібний конфлікт був вирішений. Питання тільки в тому, як і за чий рахунок. Місяць тому Верховна Рада показово втрутилася у процес, прийнявши постанову №10071, якою нібито розрубала гордієв вузол. Так, принаймні щиро вважали депутати, які за неї голосували. Постанова зобовʼязує Кабмін гарантувати виконавцям державних контрактів з оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обґрунтованих витрат, а також суми прибутку. Але, по суті, Рада перекинула гарячу картоплину у руки Кабміну, за яким і лишила останнє слово.
«Якщо Верховна Рада хоче поставити крапку, то треба у тілі закону прописати, яким має бути прибуток, а в прикінцевих положеннях зауважити, що закон розповсюджується на правовідносини, які виникли з такої-то дати, – пояснює юридичну логіку потрібного рішення очільниця Державної аудиторської служби Алла Басалаєва. – А зараз Верховна Рада доручила Кабміну прийняти ще одну постанову, якою щось гарантувати постачальникам. Але в якийсь спосіб все одно з цього питання треба знайти вихід. Ми ж тільки за те, щоб виробникам повернули прибуток, проте я ж сама не можу роздрукувати урядову постанову і підписати».
Цікаво, що більше за всіх раділа рішенню парламенту саме Держаудитслужба, яка трактувала його як визнання депутатами правоти саме ревізорів та «кривизни» юридичного поля, в якому працювала оборонка півтора року. Парламентарі зробили вигляд, що зробили все від себе залежне, а от Кабмін вже місяць «проробляє» це питання. Кінцевий термін, до якого всі міністерства мають надати свої пропозиції, спливає 4 листопада. Ніхто не поспішає, аби знову не спливли несподівані «помилки»?
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0