Депутати два роки ігнорують законопроект, який би спростив набуття громадянства іноземцями, що воювали за Україну
Іноземцям, які воювали на Донбасі у складі українських добровольчих батальйонів, досі складно отримати в Україні громадянство або ж статус біженця. Наприклад, для росіян та білорусів це питання життєво необхідне, бо додому повернутися вони не можуть: там їм загрожує у кращому випадку в’язниця. Щоб стати громадянином України, їм треба надати довідку про відсутність судимості від державних органів країни походження. Враховуючи, що в РФ чи Білорусі порушені справи проти учасників бойових дій в Україні на боці сил АТО, під час перетину кордону їх можуть одразу затримати. Крім того, через сфабриковані в РФ кримінальні справи іноземців українські спецслужби можуть запросто видати ФСБ. Так сталось, зокрема, з Тимуром Тумгоєвим, який за словами бійців українського добровольчого батальйону імені Шейха Мансура, брав участь у бойових діях на боці України. Вже після екстрадиції ГПУ обіцяла перевірити законність видачі Тумгоєва. Тоді як законодавчо питання захисту добровольців ніяк не врегульоване. У Верховній Раді вже два роки не можуть розглянути законопроект, який би і спростив набуття добровольцями громадянства і заборонив би їхню екстрадицію до країни-агресора чи її союзників.
Екстрадиція добровольців законом не заборонена
Питання набуло особливого звучання позаминулого тижня. Тоді стало відомо, що українські спецслужби видали Росії її громадянина Тимура Тумгоєва. РФ розшукувала чоловіка через Інтерпол за участь у війні в Сирії начебто на боці терористів «Ісламської держави». В українському добровольчому батальйоні імені Шейха Мансура, де воюють переважно чеченці, які емігрували з РФ, розповідають, що Тумгоєв з листопада 2017 року захищав Україну у складі цього формування, а в Росії його переслідують за участь у Другій російсько-чеченській війні.
Скандал навколо видачі українською владою Тумгоєва знову підняв на перший план питання статусу іноземних добровольців в Україні. Адже ще у 2014 році воювати у складі добровольчих батальйонів на Донбас приїжджали росіяни, скандинави, грузини, білоруси, хорвати, італійці і т. д.
Представник Генерального штабу Олександр Розмазнін в грудні 2014-го заявив, що на стороні сил антитерористичної операції на Донбасі воюють близько тисячі іноземних громадян.
Тоді ж президент Петро Порошенко, виступаючи у Верховній Раді, обіцяв надати українське громадянство іноземцям, які брали участь у бойових діях на сході України. «Як я і обіцяв, я підпишу указ про надання їм українського громадянства», – запевняв президент. Але з тих пір, за свідченнями правозахисників, у кращому випадку громадянство України отримали до 10 іноземців-добровольців.
Можливість брати участь у військових діях у складі Збройних сил України після підписання контракту Верховна Рада надала іноземцям лише у 2016 році. Тоді як тим, хто приїхав в Україну з Росії та Білорусі ще в 2014-2015 роках, дороги назад немає. Дома їм загрожує тюрма за статтею про військове найманство або ж тероризм. Крім того, вони не можуть легалізувати свій статус в країні, за яку готові були віддати життя.
Наразитися на небезпеку екстрадиції можуть і громадяни інших країн. «Росія може запитувати на екстрадицію не тільки своїх громадян. Якщо злочин скоєно в межах юрисдикції РФ (на думку РФ), то Москва може запитувати будь-кого. Своїх громадян країни зазвичай не видають, але може видати третя країна, в якій перебуває громадянин, чиєї екстрадиції вимагає РФ», – пояснив «Главкому» правозахисник Харківської правозахисної групи Борис Захаров.
Згадаймо випадок з громадянином Грузії Гією Церцвадзе. Він був оголошений у розшук Росією за звинуваченням в умисному вбивстві і замаху на вбивство, нібито вчинених у 2003 році у Сочі. За словами ж адвоката Церцвадзе, підзахисний брав участь у бойових діях на Донбасі на стороні українських добровольчих сил, а звинувачення сфабриковані і мають політичний характер. Коли Генеральній прокуратурі України вдалось підтвердити слова адвоката, громадянина Грузії відмовились видавати Росії. Але не треба забувати, що на рішення прокуратури тоді вплинули ЗМІ, які привернули увагу до ситуації.
Тепер генпрокурор Юрій Луценко стверджує: жоден іноземний громадянин, який воює на українській стороні проти російських окупантів та сепаратистів на Донбасі, не може бути виданий Росії.
Та гарантії, що у майбутньому ситуація не повториться з іншим добровольцем, немає. Не факт, що його вдасться врятувати від екстрадиції, адже це питання не врегульоване законодавчо.
На громадянство претендує близько півтисячі добровольців
Щоб перебувати в Україні на законних підставах, іноземцям можна ще отримати статус біженця. Але є проблема: в Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) постановили: люди зі зброєю на такий статус претендувати не можуть.
«Насправді, Українська держава вправі надавати статус біженця, попри постанову УВКБ ООН. Для цього можна було б надати добровольцям якийсь окремий статус, прийняти якийсь закон типу «про іноземний легіон» тощо. Або ж просто надати їм громадянство», – розмірковує правозахисник Борис Захаров.
Основна формальна причина, чому комісія при президентові відмовляє у громадянстві добровольцям з Росії чи Білорусі, – відсутність довідки про несудимість. Отримати її можна тільки від державних органів тієї країні, громадянами якої вони є. Можна ще звернутись у консульство (білорусам – у посольство країни), але якщо людина перебуває в розшуку, її там мають право затримати.
«Я знаю тільки один випадок, коли людина через родичів здобула необхідні документи – якось цей момент російські державні органи «провтикали». Якимось чином родичі домовились. Можливо, незаконним шляхом здобувають ці довідки. А іншого шляху немає», – визнає Захаров.
«У Білорусі на мене в кращому випадку очікує тюрма, – розповідає «Главкому» білорус Денис Прохоров, який з 2014-го воював у складі тоді ще добровольчого батальйону «Азов». – Вже є випадок, коли один доброволець-білорус, який воював у складі «Азову», поїхав додому в Білорусь і був арештований: йому дали 10 років суворого режиму. Крім того, у Білорусі діє смертна кара, тому 10 років – це ще не максимальний вирок».
Прохоров перебуває в Україні легально, має посвідку на тимчасове проживання.
Його паспорт громадянина Білорусі буде дійсним тільки до 2020 року (білорусам треба міняти паспорт після досягнення 25 років). Відповідно, посвідку на проживання подовжити не вдасться, і перебування добровольця в Україні буде нелегальним.
Його побратим Артем Широбоков – громадянин РФ, який також приїхав в Україну ще у 2014-му. Термін дії його закордонного паспорта завершився в 2015 році, через що хлопець не може навіть отримати посвідку на проживання. У Росію Широбокову повертатись не можна. «Росія вимагає моєї екстрадиції за статтею 359 КК РФ – найманство, за те, що я воював на боці України. Це єдине, за що мене хоче посадити Росія», – переконує доброволець.
Людей з подібними історіями немало. На громадянство претендують близько півтисячі іноземців, які брали участь у бойових діях на боці сил АТО.
«За нашими підрахунками, зараз в черзі на українське громадянство 450 людей. Їхня участь у бойових діях підтверджена. Відправляв депутатський запит у Міграційну службу, і виявилось, що протягом чотирьох років тільки виключно указом президента України отримали громадянство 460 сирійців. Натомість не більш ніж десяток людей, які воювали за Україну, удостоїлись такої честі», – розповів «Главкому» народний депутат Андрій Білецький.
Як спростити процедуру отримання громадянства
Білецький разом з колегами – нардепами Олегом Петренком та Ігорем Луценком зареєстрували у Верховній Раді законопроект №3433. Ним пропонується внести зміни до деяких законів, які регулюють правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України.
Мета законопроекту – спростити процедуру отримання громадянства іноземцям: добровольцям, інструкторам і волонтерам, як і загалом всім тим, хто «надавав іншу практичну допомогу, що сприяла забезпеченню обороноздатності України».
У документі прописано, що від громадян чи підданих держави-агресора, а також країн, які не визнають територіальну цілісність та суверенітет України, забороняється вимагати надання документів, для одержання яких особі потрібно звернутися до офіційних органів країни свого громадянства, або якщо одержання таких документів потребує обов'язкового виїзду до таких держав.
Ще одним важливим пунктом у законопроекті є заборона екстрадиції бійців-іноземців до Росії, а також інших країн, де їм може загрожувати небезпека. «Іноземці та особи без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканості України не можуть бути добровільно або примусово повернуті в країну походження або третю країну, видані іншій державі, передані іншій державі для відбування покарання, якщо така держава визнана Україною як держава-агресор, не визнає територіальну цілісність та суверенітет України або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України», – сказано в документі.
«Якби законопроект №3433 ухвалили, Тимура Тумгоєва не видали б Росії», – підсумовує Білецький.
Законопроект не виноситься на голосування два роки, хоча пройшов розгляд у комітетах. І лише минулого тижня після акцій протесту під будівлею парламенту та Адміністрацією президента спікер Верховної Ради Андрій Парубій пообіцяв внести законопроект №3433 до порядку денного Ради наступного сесійного вівторка, 2 жовтня, як невідкладний.
Яна Степанковська, «Главком»
Коментарі — 0