В Україні можуть оголосити воєнний стан: чого чекати і до чого готуватись

Президент України Петро Порошенко підтримав пропозицію Військового комітету про введення воєнного стану через напади на українські кораблі біля Керченської протоки.

Мова йде про запровадження воєнного стану на 60 діб. Тепер це рішення має підтримати Верховна Рада на позачерговому засіданні 26 листопада.

Главком пропонує ознайомитися з основними пунктами правового режиму воєнного стану.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, який передбачає надання спеціальних повноважень державним органам влади, необхідних для відвернення загрози. Тимчасове обмеження прав і свобод громадян, а також тимчасове обмеження законних інтересів юридичних осіб.

Воєнний стан може бути введений як на всій території України, так і в окремих її місцевостях. Обґрунтування необхідності введення стану та територія його дії повинні бути зазначені у президентському указі. Закон не встановлює терміну тривалості воєнного стану. Однак в указі Президента повинно бути вказано, на який саме час та термін цей стан вводиться.

Крім того, в указі президента має міститися вичерпний перелік прав і свобод людини і громадянина, які протягом дії воєнного стану будуть обмежені, та термін їх обмеження. Також в указі зазначають тимчасові обмеження і для юридичних осіб з вказаним терміном цих обмежень.

Під час введення воєнного стану можуть запроваджуватися такі заходи:

• Використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю. 
• Запроваджувати комендантську годину. 
• Установлювати особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів. 
• Перевіряти документи у громадян, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
•  Забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів. 
• Може обмежуватися право на вільне пересування. 
• Також обмежується право власності через примусове відчуження майна у фізичних та юридичних осіб на потреби оборони. Слід сказати, що законом передбачена компенсація за таке вилучення, а також повернення майна у разі його збереження при використанні в період військового часу. 
• Можуть обмежувати і трудові права, через введення трудової повинності. Але, разом з тим, законом передбачається соціальний захист, право на відпочинок і мінімальна заробітна плата.

Не можуть обмежуватися в період воєнного стану такі фундаментальні права людини, як право на життя, на повагу гідності, на свободу та особисту недоторканність, право на рівність перед законом, право на житло.

В умовах військового часу забороняється проведення виборів, референдумів, страйків та внесення змін до Конституції.

Невиконання вимог правового режиму воєнного стану тягне за собою відповідальність.

Військовий стан скасовується в разі відсічі агресії, усунення її загрози чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Воєнний стан скасовується указом Президента, який набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Пропозицію по скасуванню Президенту надає РНБО або Верховна Рада.

Нагадаємо, президент України Петро Порошенко підтримав пропозицію воєнного комітету винести на РНБО винести окреме рішення про звернення до Верховної Ради та запровадити воєнний стан.

Наразі, за даними ВМС України, малі броньовані артилерійські катери «Бердянськ», «Нікополь» вражені вогнем противника та втратили хід.Рейдовий буксир «Яни Капу» також примушений до зупинки. Кораблі захоплені спецназом РФ.

Також є інформація про шестеро поранених українських військових моряків.

Раніше стало відомо, що прикордонні кораблі РФ здійснили відверто агресивні дії проти кораблів ВМС ЗС України, зокрема, один з російських кораблів здійснив таран українського рейдового буксиру «Яни Капу» під час переходу групи українських суден з Одеси до Маріуполя.

Про намір здійснювати перехід заздалегідь було поінформовано відповідно до міжнародних норм з метою забезпечення безпеки судноплавства.

Російська сторона звинуватила українські кораблі в «перетині державного кордону РФ» та у небезпечних маневрах. 

За даними експерта Андрія Клименка, в результаті тарану російським прикордонним сторожовим кораблем «Дон» українського рейдового буксиру «Яни Капу» перший отримав пробоїну розміром 1 на 1 метр.

Росія підняла в небо гелікоптери після морського інциденту з Україною.

МЗС України зазначає, що здійснить всі належні заходи дипломатичного та міжнародно-правового реагування на агресивні дії РФ.