У «Райффайзені» розказали, як працюють з «чорним списком» недобросовісних позичальників

Голова «Райффайзен банк Аваль»  Володимир Лавренчук розказав про методи роботи з недобросовісними позичальниками, які використовує його фінустанова. Це, за словами банкіра, і досудове врегулювання, як найбільш перспективний спосіб; і судове (примусове) врегулювання, як найбільш тривале, і списання за баланс безнадійних, як найбільш обтяжливих і найменш ефективних процесів.

За словами Лавренчука, клієнтам банків, які років 10 тому взяли кредит, а потім забули про нього і зникли, заспокоюватися не варто. «Є так званий black list для клієнтів, які уникають контактів з банком і відмовляються врегулювати борг. Кредитні бюро обмінюються відповідною інформацією. Якість цього контролю посилюється/модернізується, повернутися таким боржникам до звичайного банкінгу буде дуже складно», - говорить банкір.

Він засвідчує, що на сьогодні є багато креативних махінацій передачі боргу, його списання, оформлення на фіктивні компанії, але банківські установи вчаться з цим працювати.

Банкір стверджує: у тих, хто шахрайськими діями виводив активи, не буде можливості працювати з банківським сектором. А цей сектор – єдиний на сьогодні шлях для легалізації грошей. «І багато компаній, які були в кризовому стані й тіні, в останні роки додали багато зусиль, щоб вийти звідти і врегулювати відносини з банком щодо старих кредитів», - зазначає фінансист.

Лавренчук також позитивно оцінює постанову №42 Нацбанку щодо посилення фінансового моніторингу. Він вважає, що послаблення контролю за походженням та витратами коштів клієнтів не буде. Просто завдяки тому, що банки професійніше це робитимуть, клієнти не помічатимуть контролю.

«Ми не будемо брати на себе ризики клієнтів, у яких сумнівні джерела походження грошей. Це світовий тренд, і нам його не обійти. Тому я б говорив не про те, що ми будемо послаблювати вимоги до фінансового моніторингу, а про те, що менше клієнтів захочуть залишатись у тіні», - наголосив Володимир Лавренчук.

Розмова «Главкома» з банкіром відбулась у рамках Київського міжнародного економічного форуму.