Кадочнікова розповіла, чому не змогла повернутися грати в московський «Современник»

Народна артистка України, Росії та лауреат Шевченківської премії  Лариса Кадочнікова в інтерв’ю «Главкому» розповіла про обставини, в яких вона прийняла рішення перебратися з Москви до Києва багато років тому.

«Тоді це була спільна країна, у мене був молодий чоловік (кінорежисер Юрій Іллєнко. - «Главком») і я була молода та юна. Грала в улюбленому театрі «Современник». Коли Юра до мене приїжджав, привозив величезні букети квітів, всі казали: «Лариско, в тебе такий гарний хлопець». Він кохав мене дуже сильно. Режисер Артур Войтецький одного разу навіть надіслав мені листа: «Ларисо, ти, будь ласка, Юрі про це не кажи, але якби ти знала, як він тебе кохає! Він такий прекрасний, талановитий. Бережи його. Навряд чи ти ще колись в житті зустрінеш такого чоловіка». Я тоді грала багато головних ролей в театрі «Современник» і подумати не могла, що можна вчинити такий «злочин» до такого театру. Я не думала про особисте життя. Театр був для мене особистим життям, це для мене було все, я повністю розчинялася в найдивовижнішому колективі. Але настав момент, коли треба було визначатись: є чоловік, який працює в Ялті, який працюватиме на кіностудії імені Довженка... І далі допомогла випадкова зустріч із Параджановим. Хоча не можна говорити про випадковість. Богом було вирішено, мабуть, що я переїду до України. До того ж, у мене мати з України. Моє рішення не було проступком, це була доля. Я згадую роботу в Москві, «Современник», ВДІК (Всеросійський державний інститут кінематографії імені Герасимова. - «Главком»), фільми, в яких я знімалась, як одні з найпрекрасніших моментів свого життя. Але то було одне життя. Потім я переїхала, і тут почалося зовсім нове життя. Юра мені сказав: «Якщо ти переїдеш до України, я обов’язково стану режисером. Писатиму сценарії, а ти будеш грати у мене всі головні ролі». Але це не було кон’юнктурне рішення. Я дійсно любила цього чоловіка», - сказала актриса.

Кадочнікова говорить, що зробила спробу повернутись до Москви – після розриву із Юрієм Іллєнком. Проте, за її словами, через інтриги в акторському середовищі ця спроба не вдалась.

«Коли ми розійшлися з Юрою Іллєнком, був дуже важкий період. На жаль, він сказав, що я не буду зніматися, що я не зароблю ані копійки, і що мені буде дуже важко. У той момент я спробувала повернутися до Москви. У театрі «Современник» Галина Волчек (одна із засновників, нині - художній керівник театру - «Главком»), яка мене дуже любила, сказала: «Навряд чи ти будеш грати такі ролі, як Лариса з «Бесприданницы». Тобто я в театр могла повернутися, але вже на інших ролях. Бо там з’явилось багато великих актрис, які серйозно заявили про себе країні. Я розуміла, що треба щось вирішувати зі своєю долею, щоб теж залишитися великою актрисою. Була можливість вступити до Московського академічного театру імені Маяковського. Алла Кігель тоді вступала до цього театру, хотіла поставити «Дядю Вану» і запропонувала керівництву театру, щоб Олену зіграла Лариса Кадочнікова. Мене викликали туди. Я показалась дирекції. І директор, і головний режисер були в захваті. Але в театрі також було повно чудових актрис. На той момент було п’ять-шість «зірок». І я зрозуміла, що нічого не вийде. Мені казали: переїжджайте. І я не хотіла кидати тут все і їхати туди, не розуміючи точно, чи впишусь я, чи ні. Але ситуація вирішилась інакше. Хтось дізнався, що мене збираються брати на роль Олени у виставу «Дядя Ваня». Зірки зібрались купою і поставили ультиматум головному режисеру. Вони всі тоді здивувались: раз вони є в театрі, навіщо Кадочнікову з Києва запрошувати? На цьому вся моя московська історія завершилася», - сказала актриса.

Кадочнікова зауважила, що на її думку, ініціатором ультиматуму на адресу керівництва Московського академічного театру була Тетяна Дороніна.

Актриса додала, що не знає, чи було б їй добре у Москві, якщо вона туди все ж переїхала б.

«Якби все ж таки наважилась, то чи було б мені там дуже добре? Не знаю. Мене тут (в Україні, - «Главком») люблять - це я знаю однозначно. Щоправда, досі живу в жахливій маленькій квартирі (29 кв. метрів. - «Главком»). От до мене люди приходили і починали: «От ти - така прекрасна актриса, чому керівництво не могло зробити тобі квартиру?». Але якщо так про мене говорять, то чому Параджанов - великий режисер, який входить в десятку найкращих світових режисерів , жив у такій самій квартирі, і держава не думала про те, що йому треба допомогти? Так, якби жила в Росії, я б мешкала в інших умовах. Якби у Франції, то взагалі б мала свій літак. Але, може, він мені не потрібен? Може, краще, коли навколо є добрі друзі?», - відзначила вона.