Країна дронів і роботів. Що таке MilTech і як він розквітає в Україні
Танк коштує $10 млн, а роботизовані платформи та дрони у сотні разів дешевші
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну підвищило попит на оборонні технології в усьому світі, а у нашій країні зробило їх головним технологічним трендом. Очікується, що MilTech стане в Україні однією з головних та найприбутковіших галузей промисловості. На це є багато причин.
«Главком» розповідає, що таке MilTech, які українські стартапи вже зросли у цій сфері, як цей ринок розвиватиметься далі і чому він дуже привабливий для іноземних інвесторів.
Турелі, симулятори, застосунки – що вже виробляє Україна
MilTech або defence tech – це військові або оборонні технології. Така назва закріпилася за галуззю високотехнологічного бізнесу, що спеціалізується на розробці та виробництві високотехнологічних виробів та рішень для потреб збройних сил і оборонної промисловості.
Перше, що тут спадає на думку, – дрони: повітряні, наземні та морські, які зараз у великій кількості роблять в Україні. Але це лише невелика складова нашого MilTech. Сюди ж – системи на кшталт «єППО» та повноцінні системи бойового управління, роботизовані турелі (турель – установка для кріплення та застосування у бойових умовах зброї, забезпечує рух зброї у горизонтальній та вертикальній площині, дає змогу вести круговий або секторний обстріл) для гармат та кулеметів, стрілецькі тренажери-симулятори для солдатів, системи штучного інтелекту для виявлення мін, системи захищеного та стійкого до перешкод зв'язку – перераховувати можна довго.
Все це зараз потрібне Україні, але затребуване і на світовому ринку. Тож українські MilTech-стартапи готуються працювати одразу споживачів вітчизняних та закордонних. При цьому українські бізнесмени мають величезну перевагу: їхні розробки одразу ж проходять суворі випробування на справжній війні, у бойових діях високої інтенсивності. А отже, у майбутньому закордонні покупці будуть впевнені, що не витрачають гроші даремно і отримують лише те, що вже довело свою ефективність у бою.
У світі сегмент defence tech також швидко розвивається. Європейські стартапи у 2022 році отримали рекордні за останні 12 років €779 млн інвестицій. Причина – найбільша з часів Другої світової війна у Європі, пише Bloomberg.
Проте справжній оазис MilTech – Ізраїль. Країна, яка десятиліттями живе в оточенні вороже налаштованих сусідів та терористичних угруповань, зробила ставку на високі технології в обороні. Як результат – ізраїльські військові розробки багато років були поза конкуренцією у всьому світі. Були... Незабаром світовим лідером у сегменті defence tech може стати Україна.
Підвищена увага держави
28 серпня 2023 року Володимир Зеленський, у традиційному вечірньому зверненні, розповів про підсумки засідання чергової Ставки головнокомандувача. Основним рішенням було максимальне збільшення виробництва зброї в Україні. Зеленський заявив: «Була окрема нарада щодо нашого, українського виробництва зброї. Мінстратегпром, «Укроборонпром» та керівники вітчизняних виробництв. Гармати в Україні. Снаряди в Україні. Дрони, ракети, бронетехніка. Максимально збільшуємо обсяги виробництва. Україна може. Фінансування є. Наша оборонка даватиме більший результат».
Вже наступного дня в МЗС України анонсували проведення Форуму оборонної промисловості. Міжнародний захід, куди запрошують світових та українських виробників зброї, має відбутися цієї осені, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
«Метою форуму є об'єднання українських та іноземних виробників для довгострокового та системного зміцнення обороноздатності України, обміну технологіями, налагодження спільного виробництва, системного обслуговування та ремонту техніки», – сказав він.
Також Кулеба зазначив, що Україна володіє унікальною експертизою і технологіями, але потребує досвіду та ресурсів партнерів для їх масштабування та розвитку. Як зазначає МЗС, на Форумі оборонних індустрій українські та іноземні виробники зможуть створити спільні підприємства, укласти альянси, підписати контракти та відкрити нові можливості спільного зростання. Підготовкою форуму займаються три міністерства: закордонних справ, оборони та стратегічних галузей промисловості.
Вузловим моментом у розвитку українського MilTech у 2023 році стало створення наприкінці квітня Brave1 – платформи для співробітництва defense-tech компаній, держави та військових в оборонних розробках. Проект Brave1 – спільне дітище Мінцифри, Міністерства оборони, Генерального штабу ЗСУ, Ради національної безпеки та оборони, а також Міністерств зі стратегічних галузей промисловості та економіки.
При всьому скептицизмі щодо державних ініціатив у будь-якому бізнесі Brave1 – поки що єдина в Україні платформа для співпраці defense-tech компаній, держави, військових, інвесторів, волонтерських фондів, медіа та всіх, хто бажає брати участь у розробці оборонних технологій. Будь-який стартап, що має прототип інноваційного продукту для військових і бажає запустити серійне виробництво, чи незалежний розробник, чи компанія з чіткою ідеєю, можуть отримати всю необхідну експертизу на одній платформі. І якщо розробка виявиться вдалою та затребуваною – отримати державний контракт на свій продукт.
У рамках Brave1 український Генштаб надає військову експертизу, а Міноборони – тестує розробки у військах та контролює постановку на озброєння. Мінекономіки допомагає залучати гранти та інвестиції, Мінстратегпром надає підтримку масштабуванню бізнесу, а Мінцифри виступає як координатор проекту.
За словами глави Мінцифри Михайла Федорова, 15 проєктів, які є учасниками Defense Tech кластеру Brave1, вже отримали фінансування у $225 тис., ще 15 – на стадії укладання договорів на $235 тис. Наразі MilTech-стартапами запропоновано 412 розробок, 200 з них пройшли військову експертизу.
Традиційно українські IT-компанії намагаються не працювати із державою як із замовником. Надто багато «головного болю» завдають проєкти, за якими стоїть державне фінансування. Однак у сегменті MilTech саме держава – основний замовник. Так, можна виходити і на світові ринки, але знову ж таки, з дозволу держави, бо на кону – питання національної безпеки. Та й випробування технологічних розробок у реальних бойових умовах ніхто, окрім держави, забезпечити не може.
До того ж війна змусила державу позбавлятися зайвої бюрократії. Почалося це з дронів: тепер замість складної бюрократичної процедури постановки на озброєння вони отримують дозвіл на допуск до експлуатації. Це дозволяє молодим командам розробників одразу постачати свою продукцію ЗСУ, не збираючи стос документів.
Звичайна армійська практика така, що для постановки на озброєння будь-якої зброї потрібно багато документації та тривалі польові випробування, а також приймання спеціальною комісією Міноборони. На все це йде більше року, що за умов війни неприпустимо. Тому дронам в Україні тепер видають просто дозвіл на експлуатацію – це досить швидка та проста процедура. А польові випробування за фактом відбуваються вже на нулі.
Дрони – на першому місці
Сьогодні найвідоміший напрямок роботи українського MilTech-бізнесу – це безпілотники. Їхня роль у нинішній війні виявилася винятково важливою, а самі дрони стали справжніми «зірками» як на полі бою, так і в очах суспільства. Згадати хоча б турецькі «байрактари», про які навіть складали пісні.
Сучасний безпілотник вбирає у себе всі нові розробки – від інноваційних матеріалів (вони забезпечують його легкість і невидимість для радарів) і до систем штучного інтелекту (які допомагають самостійно розпізнавати і знищувати ворожі цілі).
А ще безпілотники в українському MilTech-бізнесі впевнено вириваються вперед завдяки щедрому фінансуванню цих розробок з боку держави. Про те, що Україна розраховує за рік виготовити та закупити близько 200 тис. бойових безпілотників, нещодавно заявив у телеефірі голова Державної служби спеціального зв'язку Юрій Щиголь. За його словами, із 40 млрд грн, які уряд у липні виділив на виробництво дронів, витрачено вже 25 млрд. Вони виплачені за контрактами на виробництво 22 тис. ударних безпілотників, приблизно 15 тис. з яких уже передані ЗСУ.
Здавалося б, цифри не сходяться: на дрони витратили вже 25 млрд і це лише на 22 тис. штук. Тобто виділених 40 млрд на 200 тис. штук не вистачить. Але насправді це були найбільші стартові витрати – на створення складальних виробництв для дронів різних моделей. Після того, як виробництва створено, а проєктну документацію остаточно затверджено, собівартість виробництва знижується у десятки разів.
«Приблизно 180-200 тис. дронів за рік точно буде, – запевняє Юрій Щиголь. – Якщо говорити про розвідувальні дрони, то у середньому за добу нашими Силами безпеки та оборони втрачається 40-45 одиниць, від найпростіших, таких як Mavic і Matrice, і до великих професійних дронів українського та іноземного виробництва». Щиголь зазначив, що деякі з видів дронів у такій кількості і такими темпами не виробляють ні у світі, ні в Україні. І додав, що виробництво деяких типів дронів, зокрема ударних коптерів, зросло більш ніж у сто разів за рік, а проєкт «Армія дронів» дав поштовх для розвитку технологій.
«Ми робимо усе можливе, щоби переважати противника на полі бою в ударних і розвідувальних дронах», – сказав він.
Зарубіжні джерела також звертають увагу на бурхливий розвиток автономних бойових систем у нашій країні. Так, Newsweek пише: «Україна розробляє «армію роботів» для поповнення парку безпілотників. Випробування пройшли 25 роботів українського виробництва, заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. За його словами, системи варіюються від дистанційних турелів до роботів-камікадзе».
Щодо грошей, це дуже вигідно. Сучасний бойовий танк коштує близько $10 млн. А роботизована платформа – до $100 тис. Але може коштувати і $5 тис, залежно від функцій.
Ударний коптер Fury від компанії Drone Squad з Житомирщини
Простий у керуванні ударний дрон, який доставляє корисне навантаження навіть при роботі ворожих РЕБ.
Може нести максимальне корисне навантаження у 15 кг (120-мм міна) на 6.5 км, або 10 кг (три 82-мм міни, почерговий скид) на 10 км.
При комплектації з тепловізором можна користуватися вночі і управляти віддалено з бліндажа. Окремі комплектації мають захист управління та GPS.
Габарити коптера дозволяють перевозити його у позашляховику.
Бойовий багатофункціональний БПЛА Jupiter aircraft
Це мультифункціональний, захищений від впливу РЕБ, апарат вертикального зльоту, який несе 20 кг корисного навантаження на 800 км.
Цей дрон може бути розвідником, бомбардувальником і коригувальником, залежно від завдань і комплектації. Є чотири моделі таких апаратів, ця коштує 189 тис. євро.
Ціна базового дрона починається з 69 тис. євро.
Ця та інші розробки були представлені у рамках iForum – найбільшій офлайн-конференції в Україні та Східній Європі, присвяченій високим технологіям.
Роботизована наземна платформа Gnome від компанії «Темерленд»
Ця модель вже надійшла у військо.
Безшумний розвідник, працює в автономному та ручному режимах, швидкість 4-25 км/год, залежно від завдання і комплектації коштує $5-7 тис., найбільш передові моделі сягають $100 тис.
Зараз команда тестує системи на основі штучного інтелекту та машинного зору, які дозволять дрону орієнтуватися у просторі та самостійно обирати маршрут.
Тактичний ударний та розвідувальний безпілотник «Київська Русь» від компанії First Contact
Призначений для доставки цільового спорядження та вантажів.
Складається з самого літального апарату та платформи управління, важить без вантажу всього 18 кг і може нести корисне навантаження у 16 кг.
Апарат оснащений бензиновим двигуном потужністю до 12 кінських сил, здатний пролетіти 700 км зі швидкістю до 140 км/год та перебувати у польоті до 500 хв.
Стартує катапультою із підготовленої злітної смуги.
Електроквадроцикл Himaks із відкидними бортами
Має запас ходу 150 км та доставляє до 300 кг вантажу разом із екіпажем.
Може евакуювати поранених із поля бою.
Має два змінні акумулятори.
Ударний квадрокоптер Sting
Може атакувати позиції на швидкості до 80 км.
Радіус польоту – 10+ км, висота польоту – до 400 м, швидкість – 80 км/год, бойове навантаження – до 3 кг, маса без батареї – 1,2 кг
Час перебування у повітрі: без бойового навантаження – 90+ хв, з бойовим навантаженням – 25-40 хв
Курсова камера з трьома змінними положеннями.
Прототип роботизованої гусеничної платформи Scorpion 2 у вигляді міні-танка від компанії «Темерланд»
Може працювати як в автономному режимі, так бути керованим оператором.
Цей прототип оснащений автоматичною туреллю. Програмне забезпечення з відеоаналітики і балістичний калькулятор на основі штучного інтелекту.
Теоретично платформа може сама обирати ціль та стріляти, але розробники встановили обмеження і рішення про постріл ухвалює оператор.
Дальність роботи – 1600 м.
Автономно працює близько 4,5-6 годин, залежно від режиму і навантаження. Може рухатися зі швидкістю до 15 км/год, але керування у ручному режимі комфортне при швидкості до 6-7 км/год.
Перші міжнародні інвестиції
Щодо фінансування перспективних військових розробок, то до нього все активніше залучають Український фонд стартапів – USF (державний фонд, започаткований за ініціативою Кабінету міністрів України, його місія – сприяти створенню та розвитку технологічних стартапів на ранніх стадіях, з метою підвищення їх глобальної конкурентоспроможності). У грудні 2022 року USF перейшов з управління Мінфіну, за ініціативою якого був створений у 2018 році, до Мінцифри. Фонд видає гранти до $35 тис. на проєкти, пов'язані з розвитком військових технологій, оборони, кібербезпеки та інфраструктурного відновлення.
Міжнародні інвестиційні фонди, у тому числі венчурні, поки що придивляються до українського сегменту MilTech, роблячи перші боязкі спроби вкладати гроші. Так, нещодавно підтримку українським defense tech стартапам на загальну суму близько $50 млн почали надавати два фонди із США – The Ukrainian Freedom Fund (UFF, некомерційна неурядова організація, заснована у Києві у квітні 2014 року українськими та міжнародними підприємцями, у 2022 році команда UFF заснувала компанію в США) та D3 Venture Capital Firm (український міжнародний акселератор для стартапів на ранній стадії, його мета – допомогти Україні захистити демократію та перемогти за допомогою технологій).
Про це на нещодавній конференції iForum-2023 повідомив заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ Олександр Борняков. На офіційному сайті UFF вказується, що фонд відновив свою діяльність у відповідь на агресію проти України. Серед пріоритетних для фінансування кампаній – «Безпілотники для захисників» та «Технічні засоби для оборони». Діяльність UFF офіційно підтримали Рада національної безпеки та оборони України, Національна гвардія України, Ділова рада Україна-ЄС та інші.
«Ми зосереджуємося на технологічно орієнтованих стартапах, які працюють з різними оборонними можливостями, пов'язаними з військовим обладнанням та програмним забезпеченням, кібербезпекою та штучним інтелектом. Фонд розглядає стартапи з України та країн-союзників», – йдеться у повідомленні UFF.
Наступний етап – об'єднання MilTech-стартапів і вже усталених компаній цього сектора у кластер, що полегшить як залучення інвестицій, так і взаємодію молодої галузі з державою.
Сьогодні MilTech в Україні розвивається з великою швидкістю. Проєкти, на реалізацію яких раніше відводили 1,5-2 роки, реалізуються за 2-3 місяці, оскільки тепер ними цілеспрямовано займаються невеликі приватні компанії, а працювати їм доводиться у жорстких умовах повномасштабної війни.
У цій галузі в Україні вже задіяно кілька сотень приватних фірм, а їхня кількість співробітників – десятки тисяч. В основному це інженери різних профілів, IT-фахівці, фахівці з робототехніки та комунікацій. Більшість цих стартапів з'явилася після початку повномасштабної війни або це фірми, які раніше займалися чимось іншим, а тепер переключилися на військові розробки. Як правило, їх виробництва (часто напівкустарні) дислокуються в Україні, проте є і закордонні.
Сьогодні саме у сегменті малого та середнього MilTech-бізнесу відбувається технологічна революція, оскільки малим підприємствам властиві інновації та гнучкість. Отримана сьогодні технологічна перевага над росіянами на полі бою для українських підприємців вже завтра конвертується у багатомільйонні прибутки на світовому ринку високотехнологічної військової техніки.
Денис Стаджі, для «Главкома»
Коментарі — 0