Telegram, стоп? Дуров, ти де? Україна «перепрошиє» інформпростір

Повномасштабна війна народила таке явище як телемарафон, але він, на думку багатьох глядачів та експертів, абсолютно вичерпав себе на другому році повномасштабного вторгнення. Мільйони українців дізнаються новини та вбирають в себе їхню інтерпретацію зовсім не з телеофіціозу, а з альтернативних майданчиків, серед яких виділяється один месенджер-соцмережа. Пік його використання в Україні зафіксовано на самому початку війни – з 28 лютого по 6 березня минулого року. У Telegram, який є дітищем російського вундеркінда Павла Дурова, зараз сидять всі – від таксиста, який зазирає в телефон, аби дізнатися, «що відбувається насправді», до президента та інших офіційних осіб, що завели в месенджері обов’язкові офіційні канали.

Причому давні попередження про те, що Telegram – месенджер з великими питаннями щодо безпеки та, до того ж, має російські корені, які, схоже, не обрубані досі, на його популярність впливають мало. Цифри говорять за себе: Україна – найбільш доходний для Telegram ринок після Росії (США – на третьому місці).

Зрозуміло, що сам по собі Telegram – лише платформа, на якій «розквітають сто квітів». Але серед тисяч тематичних каналів про кіно, кулінарію чи садівництво в цей буремний час особливе місце займають ресурси, які так чи інакше стосуються війни в Україні. Вони демонструють її без самоцензури, якої з різних причин дотримуються «традиційні» ЗМІ по обидва боки фронту. Розділити правдиву інформацію від маніпулятивної та відверто брехливої пересічному читачеві часом просто неможливо.

Забанені в Україні російські пропагандистські ресурси та їхні головні «зірки» в «телезі» («телега» – популярне прізвисько месенджера Telegram серед російськомовних користувачів) представлені у найкращому вигляді, але найбільшу загрозу представляють канали, які «косять» під українські, при цьому відверто засмічують інформпростір кремлівськими «темниками».

Головний «мозок» та власник Telegram Павло Дуров всіляко намагається дистанціюватися від Росії, але це не дуже не виходить

фото з відкритих джерел

Спецслужби та борці з російською дезінформацією цілком успішно викривають сітки таких квазіукраїнських телеграм-каналів, а суди навіть постановляють закрити до них доступ. Але нічого зробити з такими ресурсами Україна не може, на відміну від тих же заблокованих російських сайтів та телеканалів. Радикальна ж розправа з «Телеграмом» як майданчиком, яку ще не факт що вдасться успішно організувати, вдарить по мільйонах українських користувачів. Месенджер за останні роки пустив такі корені в Україні, що разом з російською пропагандою під ніж може піти низка корисних та часто життєво важливих українських ресурсів та ботів, які облаштувались в популярному додатку та набрали армію підписників.

Тож складається враження, що влада нібито розуміє, що з непідконтрольним (а то й підконтрольним ворогу?) месенджером треба щось робити, але вагається, з якого боку підійти до цієї проблеми. Спроби якось сконтактувати з Дуровим і Ко поки завершуються нічим, але, справедливості заради, треба зауважити, що з такою проблемою зіштовхуються не тільки українські владні органи.

На нещодавньому круглому столі, присвяченому мові ворожнечі і дискримінації в ЗМІ, голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк заявила, що Нацрада разом з Міністерством цифрової трансформації працює над питанням регулювання Telegram, який використовується для поширення російських наративів. За її словами, заблоковані за проросійську діяльність медіа нині активно працюють на цій платформі і їх важко відрізнити від проукраїнських каналів. «Розцвіли буйним цвітом саме там – у «Телеграмі», – констатує Герасим’юк. – Це справді дуже непроста тема, над якою ми у Національній раді щодня працюємо. Зараз настільки поширилося це явище, чим далі, тим важче буде із ним працювати».

Питання майбутнього «регулювання Telegram викликало неабияке збудження серед «стейкхолдерів», які побачили в цьому чергову спробу держави все взяти під контроль. А незграбні спроби розібратися з месенджером в Росії показали, що непідготовлене махання шашкою може мати непередбачувані наслідки. Втім Герасим’юк вже поспішила заспокоїти, що її слова були дещо висмикнуті з контексту і наразі ні про які радикальні кроки щодо популярного месенджера не йдеться. Але існування самої проблеми ніхто не заперечує.

Експерти з різних сфер, з якими поспілкувався «Главком», пояснюють своє бачення того, що далі можна і треба зробити з Telegram і як змусити вийти на контакт її утаємниченого засновника.

«У нас війна, тому одних красивих демократичних жестів замало»

Ольга Герасим’юк

Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

Я ніде не казала, що Національна Рада збирається заборонити Telegram чи заблокувати його. Можливо, так трактують мої слова саме ті, хто і зловживає його основною проблемою – анонімністю.

Наш діючий закон «Про медіа» дає нам право зв'язуватися з платформами з пропозицією про співпрацю. Ми можемо, наприклад, звернутися в Youtube чи Facebook щодо шкідливого чи дискримінаційного контенту. Навіть фіксуємо, що на звернення зреагували, і часом адміністрація ресурсу такий контент видаляє. Тобто це нормальні стосунки, коли ми з адміністрацією спілкуємося, доводимо, що певний контент сприймається от так, і вони на свій розсуд далі з ним щось роблять. Twitter не відповідав нам офіційно, але звідти дзвонили неофіційно, тобто все-таки реагували. Щодо Telegram, то ми їм написали лист у серпні з приводу звернення до нас одного зі споживачів контенту, а другий лист відправили з проханням про співпрацю з платформою. Там була єдина електронна адреса, на яку ми це відправляли, і ніхто з тих пір ніяк не реагує.

Що можна з цим зробити? Ми якраз і думаємо над цим. Знаєте, був один приклад з Бразилією, де навіть до суду дійшла справа щодо одного такого шкідливого контенту. І була поставлена вимога перед Telegram, що, якщо вони не будуть реагувати та виходити на діалог, суд може розглянути питання про блокування. І після цього нібито Дуров чи хтось з його команди звернулися до президента країни, і таким чином це питання розв'язалося. Тому я якраз і схиляюся до напрямку виходу на діалог, але поки наші листи не мають жодної реакції.

Насправді, коментар щодо роботи над регулюванням Telegram я давала на круглому столі, де ми говорили про неприпустимість дискримінаційних речей в медіа. Я коментувала виступ представника ромської спільноти, де колега сказав, що вони відмічають дискримінаційні вислови та кампанії, спрямовані на них. З 1 жовтня, згідно з законом «Про медіа», повинні створюватися майбутні органи співрегулювання, і у співпраці з ними ми й маємо напрацювати критерії, за якими будемо визначати, що є дискримінаційним висловом, закликом до підбурювання, ворожнечі. До цих органів мають увійти представники усіх медіа, і ми якраз чекаємо заяви, щоб формувати їх разом із громадськістю.

У законі визначені засоби і межі регуляції щодо мови ворожнечі, визначені відповідні штрафи, але над конкретними критеріями кваліфікації порушень ми ще працюємо, зокрема, із представниками усіх релігійних конфесій, ветеранською спільнотою. Ці критерії необхідні для того, щоб ми могли якось орієнтуватися, коли до нас будуть надходити такі скарги. Але ніяких радикальних рухів ніхто не визначав. Те, що зараз здійнявся якийсь галас у «телеграмах», говорить лише про те, що ми правильною дорогою йдемо.

Ми їм написали лист на єдину електронну адресу, яка була у Telegram, і ніхто з тих пір ніяк не реагує

Тут є ще інша проблема, окрім анонімних каналів: з’являються канали, які маскуються під офіційні. Нещодавно була така історія, коли раптом поширилося повідомлення, що створюється телеграм-канал місцевих громад і на ньому ще й стояв логотип Нацради. Ми про цей «фейк» повідомили публічно, щоб люди про це знали, але поки що інших інструментів, окрім як працювати публічно, у нас немає.

Можливо ми будемо, як в Бразилії, також працювати над якимсь одним кейсом і доведемо його до такої межі, коли Telegram вже не зможе нам не відповісти. Все-таки, ми повинні пам'ятати, що у нас війна, тому одних красивих демократичних жестів, якими ми зараз обходимося, замало. У нас все-таки діє закон про воєнний стан. До речі, коли він був введений в дію, пункти щодо медіа активовані не були. Ніхто ж не вводив жодних військових адміністрацій в жодне медіа, правда? І коли ми говоримо зараз про обмеження медіа, то при цьому продовжуємо працювати в умовах мирного часу. Це цікавий феномен країни, яка воює. Тож зараз ми намагаємося діяти в рамках, які нам дає закон «Про медіа», бо раніше і цього не було.

«Заблокувати будь-яку соцмережу або месенджер можна без проблем»

Микита Потураєв

Голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики

Регуляція соціальних мереж – справа невідворотна. Ба більше, цей процес вже розпочався і Європейський парламент вже проголосував так званий Digital Services Act (Закон про цифрові послуги). Як тільки ми розпочнемо переговори щодо членства в ЄС, це буде один з найважливіших актів європейського законодавства, які нам треба буде імплементувати. Цей документ спрямований на те, аби на території Євросоюзу розпочалася регуляція соцмереж, в першу чергу, контентна. І сюди також потрапляють месенджери, які надають послуги колективного спілкування та розповсюдження інформації. Telegram – найбільш відомий з них у нас, хоча менш відомий у Європі. У зв’язку з цим часто кажуть, що буде цензуруватися блогерська діяльність, але це зовсім не так.

Коли росіяни робили вигляд, що намагалися заблокувати Telegram, але не виходило, можливо, це було частиною гри…

Я насправді не є глибоким спеціалістом із «заліза». Але, наскільки я розумію, фактично будь-які вимоги та правила щодо контенту може виконувати лише адміністрація соціальної мережі або такого групового месенджера. І не можна інтегрувати якесь зовнішнє обладнання, яке дозволить стороннім особам щось вилучати та поправляти. Заблокувати та вимкнути мережу або месенджер насправді можна без проблем і деякі держави це робили. Тобто коли росіяни робили вигляд, що намагалися Telegram заблокувати, але не виходило, можливо, це було частиною гри. Тож єдине, що лишається, коли соціальна мережа не виконує наказів чи приписів, – це блокування. Можуть бути ще й додаткові периферійні заходи: наприклад, введення обмежень проти рекламодавців, які розміщують проплачені матеріали на підсанкційних ресурсах.

Наскільки я знаю, до адміністрації Telegram вже зверталися і Служба безпеки, і Нацполіція. А відповідно до закону «Про медіа», Національна рада з питань телебачення та радіомовлення стає уповноваженим від держави суб'єктом, який може звертатися до адміністраторів соціальних мереж і месенджерів з вимогою прибрати той чи інший контент. І наскільки я чув, у певних випадках цей месенджер навіть йшов назустріч. Але конкретна комунікація саме з Telegram є найбільш складною, і не лише у нас. От після прийняття Digital Services Act у них можуть початися проблеми. Хоча цей акт точно буде прийнятий і адаптований не завтра. Цю перспективу можна окреслити як середньострокову – три роки, максимум п'ять. Але існує кінцевий термін, коли точно треба закінчити його імплементацію, а можна зробити це і раніше.

Саме в Telegram найбільша кількість небезпечного для нас контенту з точки зору національної безпеки

До речі, наш закон «Про медіа», на відміну від багатьох європейських законів, вже відкрив можливість для телеграм-каналів реєструватися як медіа. Вони можуть бути анонімними для користувачів, але не для Нацради. І вже вона може напряму спілкуватися з адміністраціями цих каналів. Нашим європейським колегам дуже цікаво, як ми це зробимо. Треба пам’ятати, що у нас ще й специфічні обмеження та вимоги, бо жодна європейська країна не веде повномасштабної війни. Тож якщо після наших звернень щодо конкретного контенту від адміністрації месенджера не буде жодних реакцій, то будемо блокувати такий ресурс повністю.

Європейським актом передбачається, що в різних країнах може бути створений або окремий орган, що буде займатися тільки соціальними мережами, або ці функції можуть бути покладені на вже існуючу структуру. А в загальноєвропейському органі буде передбачена можливість для апеляції і перегляду рішення. Після блокування ресурсу ми маємо повідомити про це загальноєвропейський орган, але поки буде розглядатися апеляція (якщо її подадуть), ресурс працювати не буде. Це загальноєвропейська практика, хоча у нас, до речі, правила більш м’які.

З умовним Twitter та будь-якою соцмережею буде та сама історія, просто саме в Telegram найбільша кількість небезпечного для нас контенту з точки зору національної безпеки. Звісно, кому треба, завжди знайде можливість відвідувати що завгодно через VPN, але трафік все одно в таких випадках падає. Якщо користувачі зіштовхуються з такими перепонами, то їхня кількість залишається на рівні не більше 20%.

Просто треба розуміти, що підготовка до імплементації Digital Services Act та те, що готують Нацрада з Мінцифрою, – це два різні треки. Зараз розробляються тимчасові рішення, які потрібні тут і зараз, а процес підготовки до імплементації Digital Services Act може зайняти до року. Скоріш за все, Нацрада та Мінцифри працюють над якоюсь пропозицією до акціонерів, адміністраторів Telegram про конструктивну співпрацю. Але ті можуть відмовитися і тоді треба бути готовими до інших кроків.

«Я би робив демонстративні переїзди відомих каналів з Telegram на WhatsApp»

Павло Бєлоусов

Експерт із питань цифрової безпеки ГО «Інтерньюз-Україна»

Так, з Telegram існує проблема: там панує певна дезінформація, розрахована на нашу аудиторію, яку обробляють росіяни. З цим щось треба робити, і єдине, що, напевно, сходу спадає на думку, – це регулювати, забороняти і так далі. Але з огляду на реалії зробити це, м'яко кажучи, непросто.

У цього питання є кілька складових. Почнемо з технічної: можна просто домовитися з Apple і Google, щоб вони зі своїх магазинів повидаляли відповідні застосунки, і спробувати той же Telegram заблокувати. Застосунки, які вже встановлені, якийсь час ще попрацюють, потім припинять роботу і встановити їх заново вже буде не можна. Тож їхня аудиторія теоретично може просісти. Але, думаю, що Apple і Google на це не підуть.

Telegram працює і в веб-браузері, тобто можна його завантажувати напряму з сайту – як для Windows, так і для MacOS. Це вже складніше для регулювання. І навіть якщо ці версії заблокувати, то у нас люди з 2014 року, коли блокували ВКонтактє і всю цю дичину, доволі вміло навчилися працювати з VPN і розуміють, як ці заборони обійти. Тобто зараз це не «поріже» аудиторію так, як раніше.

І ще одна велика складова, яка, напевно, могла б спрацювати – співпраця з адміністрацією Telegram. Теоретично можна домовитися з нею, щоб деякі канали не відображалися для української аудиторії. Це важко, з тієї точки зору, що ми не знаємо, які домовленості є у Telegram з Росією. Але є приклади того, що ця компанія так робить під тиском техногігантів – таких, як той самий Apple: наприклад, деякі канали, які поширюють контент, захищений авторським правом, на iOS і macOS не відображаються, а в Android відображаються. Тобто на своїх серверах Telegram може встановлювати такі обмеження. У теорії так само можна було б робити, щоб деякі канали не відображалися для України. Як деякі російські канали, що стосуються поточної війни, вже зараз не відображаються на певних платформах; не знаю, з якого боку там стоять обмеження. Фактично це буде цензурою, але виходячи з того, що в нас йде війна, такий варіант, напевно, може бути.

Сам по собі шлях блокування буде небезпечним

Якщо розглядати Telegram саме як месенджер, то він ненадійний з багатьох причин. Ми не знаємо, як він працює з інформацією на своїх серверах, бо цей код закритий. Нам пропонують тільки вірити на слово, і тут спрацьовує друга складова – походження месенджера та його зв’язки з Росією. У людей, що займаються безпекою, підхід такий: це ти маєш довести, що у тебе все безпечно, а не ми – чому довіряємо чи не довіряємо. А Дуров, нагадаю, на початку війни обіцяв позакривати всі канали про війну, але за день-два відкликав це повідомлення незрозуміло з яких причин. Тобто з точки зору безпеки цей месенджер – посередній, бо вимагає номер телефона, має російське походження, його код закритий, шифрування end-to-end не встановлене за замовченням. Але своїм об’єднанням функцій месенджера і соцмережі вони, звісно, зібрали аудиторію і тепер максимально з нею працюють.

Якщо Telegram зараз просто почати блокувати, то під роздачу можуть потрапити сервіси, за допомогою яких здійснюється доставка контенту. Нагадаю, що коли це пробували робити в Росії, то поклали сервери «амазона», «гугла» і таким чином поклали ще й мережеву інфраструктуру і зупинили роботу онлайн-магазинів, відеосервісів та інших майданчиків. Тобто сам по собі шлях блокування буде небезпечним.

Щодо того, що в Telegram багато корисної української інформації, якій можна нашкодити, то вже більше місяця запущені канали в WhatsApp, який належить американській компанії і де немає конфлікту інтересів. Я би робив промо і демонстративні переїзди відомих каналів (того ж президента) з Telegram на WhatsApp. У нас WhatsApp – не топовий меседжер, який можна любити чи ні, але коли ми говоримо про безпеку, то це вже відходить на інший план. Ідеально взагалі використовувати відкриті платформи типу Matrix, Mastodon, але поки що це для більшості складно. Тому я робив би ставку на те, що зараз люди багато використовують і де є схожий функціонал.

«Telegram треба було від початку забороняти, як Вконтактє»

Наталія Лігачова

Шеф-редактор проєкту «Детектор медіа»

Telegram треба було просто від початку забороняти в Україні, як Вконтактє. Бо ми розуміємо, що це – російська соцмережа, яка, думаю, контролюється, спецслужбами Росії. А зараз Telegram став найбільш популярним та затребуваним засобом інформації для більшості громадян України. Він насправді дуже зручний і використовується, зокрема, для зв'язку з окупованими територіями. Та водночас його власник – чи не єдиний власник соцмереж, який взагалі не йде на жодні контакти з будь-якими регулюючими державними органами не тільки України, а й всього світу.

І яким чином можна його регулювати? Домовитися з ним ні про що не можна. Єдине – можливо, Нацрада може вигадати якісь механізми, аби українські канали з власної волі були прозорими щодо власників, навіть якщо їхня назва є анонімною. Як це сталося з тією ж «Трухою». Якщо ти позиціонуєш себе як український канал (а всілякі «резиденти» та «легітимні» саме так себе позиціонують), то маєш або бути неанонімним, або при збереженні «анонімної» назви мають бути всі дані про власника.

Telegram став найбільш популярним та затребуваним засобом інформації для більшості громадян України

Але, наприклад, зараз в телемарафоні, який контролюється державою, представлений цілий телеканал «Ми – Україна», який начебто був створений співробітниками колишньої медіагрупи Ріната Ахметова. Ми ж розуміємо, скільки коштує телевізійне виробництво і що жодними надвисокими зарплатами співробітників не можна фінансувати створення і подальший розвиток цього телеканалу. Тобто навіть на телевізійному рівні, де ми начебто подолали непрозорість фінансування і власності, прийнявши відповідний закон, ми маємо абсолютно непрозоре фінансування телеканалу, лояльного до влади.

Тож чи зможе Нацрада добитися того, щоб український Telegram був прозорим? Взагалі є питання, як це зробити, а ще питання – чи спроможна держава піти на це? Якщо б це було зроблено до війни, це було б одне, а зараз, коли цей майданчик став основним джерелом інформації для українців, це вже дуже важко зробити. У мене досить песимістичне уявлення щодо здатності України зробити щось прийнятне з телеграм-каналами.

P.S. Після виходу матеріалу його автору надійшов лист, підписаний Ремі Воно, який називає себе представником Telegram. З цього ж е-мейлу вже раніше отримували листи ЗМІ та громадські організації, які підіймали в своїх публікаціях тему сумнівних зв’язків месенджера та його власника. Ось що стверджують нібито піарники Telegram:

«Шановний пане Вуєць!

Мене звати Ремі Вон, я працюю в месенджері Telegram. Я звертаюся до вас щодо вашої статті «Telegram, стоп? Дуров, ти де? Україна «перепрошує» інформпростір». Я сподіваюся, що наступне твердження можна включити.

Telegram був створений спеціально, щоб уникнути стеження з боку російської влади. Засновник Павло Дуров зіткнувся з переслідуваннями за захист прав українських користувачів на свободу слова та конфіденційність і був змушений виїхати. Зараз він живе в Дубаї, де базується Telegram, як громадянин Франції та Еміратів.

Telegram не має обладнання, співробітників чи компаній у Росії і не розглядатиме жодних запитів щодо даних українців чи росіян. Право наших користувачів на конфіденційність є святим. Зараз – як ніколи».

Павло Вуєць, «Главком»