«Поле для майбутньої битви за Крим». Розмова про те, чому здригається Севастополь

тема тижня
«Поле для майбутньої битви за Крим». Розмова про те, чому здригається Севастополь
Штаб Чорноморського флоту РФ у Севастополі зазнав значних руйнувань внаслідок ракетної атаки Сил оборони України
фото з відкритих джерел

Владислав Селезньов: «Адмірал Соколов став заручником міфу про найкраще у світі російське ППО»

Останні тижні Сили оборони України активно взялися за окупований Севастополь. Удари відбуваються чи не кожного дня. Учора, 25 вересня, у місті, захопленому росіянами, лунав сигнал повітряної тривоги, а місцеві пабліки знову повідомляли про вибухи.

Проте найбільш результативною атака видалася 22 вересня: тоді українські ракети вдарили по штабу Чорноморського флоту РФ, внаслідок чого загинули 34 офіцери, серед них, як стверджує українська розвідка, командувач флоту, адмірал Віктор Соколов. Кремль сьогодні намагається заперечити його загибель. Проте переконливих і достовірних доказів і смерті, і порятунку адмірала жодна зі сторін поки що не надала.

Операція українських сил оборони отримала назву «Крабова пастка». Незадовго до цього, внаслідок удару по Корабельній бухті, було уражено великий десантний корабель (ВДК) «Мінськ» і підводний човен «Ростов-на-Дону». Докази цьому дійсно з’явилися у мережі за кілька днів після атаки.

Про те, скільки ще кораблів та об’єктів ЧФ РФ необхідно знищити, щоби знешкодити окупаційне угрупування, де тепер дислокуватиметься командування Чорноморського флоту РФ, чи є у Севастополі придатні до використання бункери і чому російські генерали настільки самовпевнені, «Главком» поговорив із військовим експертом, ексочільником пресслужби Генштабу ЗСУ, полковником Владиславом Селезньовим, який до окупації Криму очолював Кримський медіацентр Міноборони України.

Владислав Селезньов – військовий журналіст. З початком АТО керував прес-центром оперативного штабу Антитерористичної операції, потім керував прес-службою Генштабу ЗСУ
Владислав Селезньов – військовий журналіст. З початком АТО керував прес-центром оперативного штабу Антитерористичної операції, потім керував прес-службою Генштабу ЗСУ
Фото: Facebook Владислава Селезньова

«Наші БПЛА у Криму стали почуватися вільніше»

Останнім часом почастішали удари по Криму і зокрема по Севастополю. Сили оборони демонтували РЛС на вишках Бойка, вдарили по військовій частині РЕБ (радіоелектронної боротьби) на мисі Фіолент і розбили по одній С-400 «Триумф» на Тарханкуті та під Євпаторією. Поясніть, яке значення мають ці події для українського контрнаступу.

Це добре спланована військова операція, яка полягає у тому, щоби підготувати поле майбутньої битви у Криму. Все це робиться для того, щоби українська армія мала можливість з меншими втратами пересуватися, звільняючи нашу кримську землю. Нам потрібно зруйнувати бойовий потенціал російської окупаційної армії. А це означає, що треба системно та методично нищити ворожі військові об’єкти. Західні журналісти-дослідники нарахували у Криму 232 російських військових об’єкти. Та кажуть, що їх може бути загалом близько 500.

Зверніть увагу, куди зараз прилітає. Під ударом – потужності ППО. Робиться це для того, щоби у більш безпечних умовах мали можливість діяти ті самі «невідомі добрі БПЛА» (посміхається, – «Главком»). Крім того, завдяки руйнуванню мережі ППО ми можемо завдавати ударів різними ракетами.

Після того, як два комплекси С-400 «Тріумф» нашими силами було знешкоджено і наші БПЛА стали почуватися ще трохи вільніше, запалали різні військові частини у Криму, у тому числі і військове летовище поблизу Сак та селища Новофедорівка, де дислокуються авіаційні підрозділи Чорноморського флоту РФ. Днями там сталася «бавовна» і пішли повідомлення, що 12 російських літаків перетворилися на купу залізяччя. Але я не готовий це підтвердити, потрібно ще почекати: часто-густо чутлива інформація повідомляється трошки згодом. Тим не менш про те, що гупало добряче, розповідали навіть мешканці прилеглих до аеродрому сіл.

Скільки систем ППО росіян у Криму ми вже знищили і скільки у них залишилося?

У Криму вже знищено п’ять пускових установок С-400. Скільки їх там залишилося, не знаю. Не маю доступу до такого пласту інформації. Знаю, що прильоти на пускові майданчики С-300\400 були у районі Феодосії, є супутникові знімки, на яких видно велику випалену яму поблизу військової частини. Але п’ять зруйнованих комплексів С-400 – це вже серйозне послаблення системи ППО. Звісно, що у росіян є ще. Вони знайдуть можливості притягнути ще з далекої півночі чи сходу.

Але і наша армія може повторити свої удари з не меншою ефективністю.

Тобто слід чекати ударів по Кримському мосту найближчим часом?

З нетерпінням чекаємо 7 жовтня. Минулого року 8 жовтня сталася бавовна, до дня народження Путіна. Чи буде і цього року йому такий же подарунок? Не виключено. Коли голові української розвідки Кирилу Буданову поставили питання з цього приводу, він сказав, що Путіна такі удари дуже засмучують. Для окупантів Кримський міст – це символ їхнього панування у Криму.

«Штаб ЧФ РФ зруйновано не повністю»

За вашими даними, штаб Чорноморського флоту РФ у Севастополі знищено повністю?

Руйнування є частковими. Частину приміщень, можливо підземні, ще можна використовувати.

Чи правда, що ще до прильоту у штаб ЧФ РФ у Севастополі був вдалий удар Storm Shadow по запасному командному пункту окупантів? Який мається на увазі запасний командний пункт, які там були руйнування?

Ідеться про район села Верхньосадового. Там колишнє 38 Управління експлуатації спеціальних об’єктів. Колись там був запасний командний пункт ВМС України, я там проходив службу.

Саме там перебуває головний командний центр і об’єкти, що забезпечують енергетичну підтримку функціонування цієї споруди. І вони, попри зовнішні руйнування, не зазнали серйозних ушкоджень. Цей командний центр будували ще за часів СРСР із тим розрахунком, щоби він витримав пряме влучання ракети з ядерною боєголовкою. Тому всі підземні споруди скоріш за все вціліли. А от те, що було на поверхні – підрозділи забезпечення, антенні поля та інше устаткування та обладнання, яке дозволяє працювати об’єкту, це було зруйновано.

Де може бути розгорнуто новий штаб окупаційного флоту РФ у Севастополі? Чи є у росіян інші запасні командні пункти, бункери, чи вони просто займуть якусь звичайну будівлю?

Авжеж у них є інші об’єкти. Наприклад, захищений командний пункт у селищі Арбузове у Первомайському районі. 

Внаслідок удару по штабу флоту РФ ліквідовано 34 офіцери, у тому числі адмірала Віктора Соколова, хоча наразі ССО уточнюють цю інформацію, після того, як росіяни показали його на відео. Як ви собі пояснюєте, чому вони збиралися у незахищеній будівлі?

У росіян є таке слово – «авось». Авось пронесе. На момент удару там, у будівлі штабу ЧФ РФ якраз відбувалася нарада. Соколов мабуть став заручником міфу про найкраще у світі російське ППО. До того ж, українська армія ніколи не била по Криму ракетами і дронами вдень.

Про настрої особового складу ЧФ РФ. Офіцери намагаються якось перевестися, евакуювати сім’ї?

Біда тільки у тому, що оперативної інформації станом на зараз я не маю. Буквально ще тиждень тому, якби ви мене запитали, я би сказав, що вони там всі упороті. Свято вірять пропаганді, Шойгу і Путіну.

«Великий десантний корабель «Мінськ», скоріш за все, відправлять на металобрухт»

Після удару по Севморзаводу було пошкоджено великий десантний корабель «Мінськ» і субмарину «Ростов-на-Дону». Що вам відомо про масштаб пошкоджень?

Роспропаганда запевняє, що підводний човен придатний до ремонту. Такий варіант не можна виключати, насправді. Підводні човни класу «Варшав’янка», такі як «Ростов-на-Дону», складаються з двошарового корпусу і внутрішній шар – це така собі капсула для забезпечення життя особового складу.

Судячи зі знімків, вибух стався між внутрішнім та зовнішнім шарами корпусу човна. Тому, звичайно, не за три доби, але за півроку-рік, можливо, росіяни і відновлять судно.

А от щодо великого десантного корабля «Мінськ», там була зруйнована головна рубка корабля, всі комунікаційні мережі. Навряд чи його будуть відновлювати, скоріш за все розпиляють на шматки та відправлять до Туреччини на металобрухт.

«Мінськ», як повідомляють ССО, якраз збирався на бойове чергування, коли у нього прилетіло, на кораблі загинуло 96 військових моряків. Скільки ЧФ РФ ще має кораблів та підводних човнів, спроможних запускати по нас ракети? Скільки нам їх ще треба знищити?

Зараз у Чорному морі зосереджені до 50 російських кораблів, найнебезпечніші – носії ракет «Калібр», а це два фрегати, три корвети і три підводні човни класу «Варшав’янка»

Богдан Боднарук для «Главкома»

Читайте також:

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: