Сквіз-аут проходить в Україні за цивілізованими європейськими правилами, - директор департаменту НКЦПФР

Процедури сквіз-ауту, які стартували в Україні, проходять за цивілізованими європейськими правилами. Про це в інтерв'ю виданню Бізнес заявив Максим Лібанов, директор департаменту стратегії розвитку фондового ринку НКЦПФР.

Коментуючи стан корпоративного управління і системи взаємовідносин акціонерів в компаніях, він зазначив, що вони фактично були доведені до абсурду. «Коли в одних руках сконцентрована частка практично в 100%, а решта 1-2% розподілені серед тисяч акціонерів, це створює певні проблеми. Це наслідки масової приватизації. Компанії несуть великі адміністративні витрати, а економічний ефект від них нульовий», - сказав він.

За словами Максима Лібанова, процедура сквіз-ауту застосовується в європейському праві вже не один десяток років. Україна лише в цьому році в повній мірі імплементувала відповідну директиву.

Україна також виконала всі вимоги в частині оцінки акцій. «В ЄС же вважають, що справедливою ціною є та, за якою власник контрольного пакета акцій набував їх протягом останнього року. Ми ввели відсутні механізми ціноутворення, а також самі процедури squeeze-out і sell-out. Планку домінуючого контрольного пакета ми зафіксували в законі на рівні 95%. В ЄС цей рівень від 90% і вище. Крім того, акціонер, який придбав домінуючий контрольний пакет, має 90 днів з дати закриття угоди для того щоб провести squeeze-out. І це не український винахід, а практика ЄС, коли мажоритарному акціонеру дається три місяці на роздуми: чи хоче він витісняти міноритаріїв чи ні», - підкреслив Максим Лібанов.

Директор департаменту НКЦПФР також підкреслив, що сквіз-аут вигідний міноритарним акціонерам і не порушує право власності. «У разі проведення процедури squeeze-out для міноритаріїв витрати практично нульові. Єдине, що вони повинні будуть зробити - це протягом трьох років звернутися в банк, в який на його ім'я перераховані гроші», - сказав він.

Нагадаємо, в 2017 році Україна імплементувала вимоги Директив ЄС в частині реформи фондового ринку, прийнявши зміни до закону «Про акціонерні товариства», які вступили в силу 4 червня і законодавчо закріпили механізми виведення з обігу на фондових біржах паперів квазі-громадських організацій підприємств, в тому числі через squeeze-out і sell-out.

Squeeze-out передбачає право особи (осіб, що діють спільно), який став власником 95% акцій і більше, здійснювати примусовий викуп акцій у міноритарних акціонерів.

У листопаді 2017 року ТОВ «ДТЕК Пауер Трейд» і Vesco Limited висунули публічну вимогу до міноритарних акціонерів ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», ПАТ «Веско» і ПАТ «Дружківське рудоуправління» про обов'язковий викуп акцій.

Раніше ЄБРР, який володіє 30% акцій Райффайзен Банку Аваль (Київ), заявив про плани викупу банком міноритарних пакетів акцій.