Глава «Укрметалургпрому» пояснив, які наслідки матиме підвищення тарифу на передачу та диспетчеризацію електроенергії

Через постійне зростання тарифів монополістів українські виробники програють конкуренцію імпортній продукції, адже собівартість вітчизняної продукції весь час зростає. У такій ситуації підприємства просто закриватимуться. Щоб уникнути цього, «Укренерго» варто працювати над реструктуризацією своїх боргів, а не перекладати ці борги на бізнес. Про це розповів президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков. 

Він наголосив: підприємства, які не матимуть можливість стримувати собівартість, програють конкуренцію та будуть закриватися. Особливо це стосується бізнесу у енергоємних областях – електрометалургії, металургії чи хімії.

«Якщо кінцевий споживач не зможе платити, ми програємо конкуренцію імпортній продукції, і підприємства просто закриються. Зараз багато середніх підприємств, які рахують кожну копійку, їх зайве підвищення тарифів на електроенергію виштовхне за межі рентабельності, і будуть прийматися рішення про заморозку. І державі це потрібно розуміти», – підкреслив Каленков.

За його словами, «Укренерго» як державний монополіст, який має підтримку у всьому світі, може домовитися про реструктуризацію своїх боргів, а не перекладати цей фінансовий тягар на українські підприємства.

«Зараз якраз і для держави, і для керівництва «Укренерго» набагато більш продуктивно буде почати і завершити переговори з кредиторами, щоб реструктуризувати борги. Адже вірогідність того, що західні банки і фонди підуть на реструктуризацію боргів «Укренерго» набагато вища, ніж що вони підуть на реструктуризацію боргів приватних підприємства», – акцентував Каленков.

Як відомо, НКРЕКП підвищила тариф НЕК «Укренерго» на послуги із передачі із 1 січня 2024 року до 528,57 грн/МВт-год. Також підвищили тариф на диспетчерське управління до 104,57 грн/МВт-год.

Рішення було ухвалене попри критику українських бізнес-асоціацій та економістів, які виступали проти – адже це рішення за попередніми оцінками, коштуватиме бізнесу понад 13 мільярдів гривень, які могли б бути направлені до бюджету у вигляді податків або виплачених зарплат.