Курс незмінний: стабілізація цін і дестабілізація Росії
Минулими вихідними держави ОПЕК і ОПЕК+ погодилися продовжити попередню домовленість про скорочення видобутку нафти на 9,7 млн барелів на добу ще на місяць – до кінця липня.
Як йдеться в комюніке за підсумками зустрічі країн-експортерів нафти, держави, які не змогли виконати умови договору на 100%, зобов'язані їх надолужити протягом трьох місяців.
Як вважають експерти, подальшого скорочення видобутку нафти вже не буде. Адже два свої головні завдання воно вже виконало: ціни на сировину стабілізувалися, переділ ринку (в даному випадку – витіснення з нього Росії) успішно відбувається.
Конференція, яка відбулася в минулу суботу, 6 червня, в онлайн-форматі , вже третя з початку року (а взагалі в історії ОПЕК - 179-я). Перша зустріч в 2020 році відбулася 6 березня, закінчилася скандалом і викликала помітне світове потрясіння.
До того моменту загальносвітове скорочення видобутку нафти вже становило 1,7 млн барелів на добу від раніше встановлених квот. Саудівська Аравія запропонувала додатково знизити видобуток ще на 1,5 млн барелів: мовляв, через епідемію коронавірусу попит на нафтопродукти різко впав, а ціни бажано підтримувати на прийнятному рівні. Тобто, загальне зниження повинно було скласти 3,2 млн барелів.
Топ-15 країн з видобутку нафти (дані ОПЕК)
Москва тоді збунтувалася: «нам ніхто не указ, будемо добувати, скільки захочемо». І відразу ж поплатилася. Саудівська Аравія у відповідь наростила видобуток нафти на 30%, запропонувавши при цьому своїм покупцям безпрецедентні знижки. Росія була поставлена у вкрай незручне становище – ціна її сировини (нафта марки Urals) почала падати до межі собівартості, позбавляючи російські нафтові компанії прибутку і утворюючи величезні діри в бюджеті. А він на 80% він формується від продажу нафти і газу.
А вже на наступній зустрічі країн ОПЕК і ОПЕК+, яка завершилася 10 квітня, учасники домовилися про наймасштабніше скорочення нафтовидобутку за всю історію існування картелю – 9,7 млн барелів на добу, до кінця червня. Це було утричі більше того обсягу, який Саудівська Аравія пропонувала 6 березня. Росія, мабуть, пам'ятаючи, що трапляється з порушниками конвенції, цього разу була змушена погодитися.
Возьмемся за руки, друзья!
Спочатку передбачалося, що з 1 липня 2020 року умов будуть послаблені і загальне скорочення видобутку нафти складе 7,7 млн барелів на добу, а в січні-квітні 2021 року – 5,8 млн. Однак в підсумку було вирішено зберегти загальну квоту в 9,7 млн ще на місяць.
Глава міністерства енергетики РФ Олександр Новак вже заявив, що це рішення підтримали всі російські нафтовидобувні компанії. До речі, Росія виконала зобов'язання по квітневої угоді ОПЕК+ майже на відмінно – на 96%.
«Росія не стала вплутуватися повторно в конфлікт з Саудівською Аравією і погодилася з рішенням», - не приховує провідний аналітик російського Фонду національної енергетичної безпеки Ігор Юшков.
Генеральний секретар ОПЕК Мохаммед Баркіндо підкреслив епохальнiсть даної угоди, назвав її важливим механізмом стабілізації світового ринку, а після завершення переговорів навіть процитував слова з пісні Булата Окуджави «Возьмемся за руки, друзья, чтоб не пропасть поодиночке».
Треба відзначити, що такі нафтовидобувні країни, як Ангола, Ірак, Нігерія (ОПЕК) і Казахстан (ОПЕК+) умови попередньої угоди виконали не в повній мірі. Але вони зобов'язалися, що протягом липня, серпня та вересня надолужать згаяне і скоротять видобуток так, щоб в результаті відповідати початковим домовленостям. У травні, наприклад, Ірак виконав свої зобов'язання тільки наполовину, і тепер країні треба скоротити виробництво до 3,3 млн барелів на день.
Єдиною країною, яка вирішила вийти з угоди і не продовжувати скорочення видобутку нафти ще на місяць, стала Мексика. Міністр енергетики країни Росіо Нале Гарсія заявила, що вони будуть дотримуватися початкових домовленостей, досягнутих учасниками ОПЕК+ в квітні: для Мексики вони становили 100 тис. барелів на день. Спочатку члени картелю наполягали, щоб ця латиноамериканська жержава скоротила обсяг видобутої нафти на 400 тис. барелів, потім вимоги скоротилися до 350 тис., але остаточна цифра склала 100 тис.
Але, Мексика, треба відзначити, не входить ні в ОПЕК, ні в ОПЕК+, і її приєднання до квітневої угоди найбільших світових нафтовидобувальників можна розцінювати, напевно, як акт доброї волі. Як, до речі, і рішення нейтральної Норвегії, яка добровільно вирішила до грудня 2020 року скоротити нафтовиробництво на 300 тис. барелів на добу.
Заощаджуй, але не обдурюй
«У Мексики досить складна і специфічна ситуація, і їх можна зрозуміти. Мексиканці провели колосальну реформу нафтового сектора. У них 80 років була монополія державної компанії Petroleos Mexicanos, – розповідає у бесіді з «Главкомом» президент Центру глобалистики «Стратегія XXI», колишній заступник голови правління ВАТ «Укртранснафта» Михайло Гончар. – У 2015 році в галузь дозволили увійти приватному капіталу і стався «нафтовий бум» – інвестиції десятки мільярдів доларів. Тепер вкладення треба повертати, а їм кажуть: хлопці, скорочуйте видобуток. Це, так би мовити, просто серпом по нервах».
Втім, 100 тис. барелів на день мексиканської нафти, як і 300 тис. норвезької, особливої ролі на світовому ринку не грають, на тлі 9,7 млн барелів, що мають скорочуватися щодня. Саудівська Аравія і Росія, наприклад, жертвують кожен день по 2,5 млн барелів.
«Головна мета – стабілізація цін на нафту – вже досягнута. Вони (ціни) навіть ростуть, через пожвавлення економіки, збільшення активності населення. З початку червня європейські ціни на бензин виросли в цілому на 45 доларів за тонну», – коментує «Главкому» генеральний директор компанії «Сан Ойл», екс-президент «Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леонід Косянчук.
На його думку, подальшого скорочення світового нафтовидобутку очікувати не варто.
«Як співав Висоцький, «Экономь, но не дури». Ось уявіть газову конфорку на кухні: ви регулюєте надходження – більше, менше. Скорочувати видобуток нафти далі – це означає повністю «вимкнути конфорку», заглушити свердловину. Вона потім «замулиться», і щоб її знову запустити, піде багато часу і коштів», – пояснює експерт.
Але, вважає Леонід Косянчук, збільшення нафтовидобутку в найближчим часом теж чекати не варто. Нинішня ситуація цілком відповідає інтересам Саудівської Аравії, яка вже зайшла на європейський ринок нафти, впевнено тіснить звідти Росію, і зупинятися, судячи з усього, не має наміру.
У будь-якому випадку, так як нинішня угода діє до кінця липня, через місяць має відбутися нова нарада ОПЕК. І саме тоді буде ухвалено чергове рішення: збільшити квоти з видобутку нафти або залишити все як є. Рішення цієї дилеми і засвідчить, які настрої панують у світовій економіці.
Андрій Кузьмін, «Главком»
Коментарі — 0